Рішення № 59427192, 07.07.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"07" липня 2016 р.

Справа № 642/11246/14-ц

Провадження № 2/642/1378/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

07 липня 2016 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грінчук О.П.,

за участі секретаря Радько В.В.

представника відповідача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить розірвати шлюб укладений з відповідачкою, вказуючи, що непорозуміння та розбіжності у життєвих поглядах, призводять до постійних сварок і скандалів. Агресивна поведінка відповідачки по відношенню до нього негативно позначається на психологічному стані дітей. Постійні сварки призвели до втрати почуття любові та поваги один до одного, відсутні спільні інтереси. Сімя розпалася остаточно, примирення не можливе, а тому просить розірвати шлюб.

Представник відповідачки звернувся в суд із зустрічною позовною заявою про стягнення аліментів та визначення місця проживання малолітніх дітей, вказуючи, що в шлюбі у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилось троє дітей: ОСОБА_3, 19.09.2006р.н., ОСОБА_4, 12.10.2009р.н., ОСОБА_5, 07.07.2011р.н. З січня 2016р., як шлюбні відносини між подружжям погіршилося і півроку спільне господарство не ведеться, проживають окремо. На даний час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 немає згоди щодо місця проживання дітей, а тому відповідно до ч.1 ст. 161 СК України ОСОБА_2 вимушена звернутися до суду. За час окремого проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а саме з січня 2016р., останній ніякої допомоги на утримання своїх трьох малолітніх дітей не надає, всіляко ухиляється від будь-якої своєї майнової участі в їх утриманні. Досягнути із відповідачем ОСОБА_3 домовленості про його участь в утриманні дитини не виявляється можливим. Протягом усього вказаного часу, тобто півроку на момент предявлення позову, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повністю знаходяться на утриманні своєї матері, не отримуючи ніякої грошової або натуральної допомоги від батька. При цьому згідно даних декларації про майно, доходи і зобовязання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_3 одержав доход у загальній сумі 783837,00 грн., однак від витрат на утримання дітей ухиляється. З огляду на це, на підставі ч.2 ст. 191 СК України позивач вимушений просити про стягнення із відповідача аліментів на утримання його малолітніх дітей. З огляду на те, що заробітна плата ОСОБА_3 (9260 грн.) становить вкрай незначну частину від його доходу, а решту становлять доходи від провадження підприємницької діяльності, які мають нерегулярний, мінливий характер, відповідно до ч.1 ст.184 СК України ОСОБА_2 просить встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Ухвалою суду від 23.06.2016р. зустрічний позов обєднано до спільного розгляду із основним позовом.

Позивач в судове засідання не зявився про причини своєї неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином про що свідчать матеріали справи (а.с.66,73).

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу. Заявлений зустрічний позов підтримала в повному обємі та просила його задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідачки, підтримав зустрічні позовні вимоги та просив враховуючи інтереси трьох малолітніх дітей задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився про причини неявки суд не повідомив про день та час розгляду справи в суді повідомлений своєчасно та належним чином про що свідчать матеріали справи (а.с.65,67,72, 74).

Відповідно до положень ст. 169 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність не зявившихся.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона відповідно до вимог Закону повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вислухавши сторони, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши докази у справі у їх сукупності, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог позивача по первісному позову та позивача по зустрічному позову, з наступних підстав.

22 травня 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений шлюб, який зареєстровано міським відділом реєстрації актів цивільного стану №1 Харківського обласного управління юстиції, про що видане свідоцтво про шлюб серії 1-ВЛ №208966.

В шлюбі у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилося троє дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження 1-ВЛ №064424 від 10.10.2006р.); ОСОБА_4, 12.10.2009р. народження (свідоцтво про народження 1-ВЛ №184144 від 06.11.2009р.); ОСОБА_5, 07.07.2011р. народження (свідоцтво про народження 1-ВЛ №248565 від 19.07.2011р.).

Із січня 2016 року, шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, спільне господарство ними не ведеться сторони проживають окремо.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно ч. 1 ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка та примушування жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.

Таким чином, враховуючи що сторони не бажають перебувати у шлюбі, на примирення не згодні, тому суд вважає що шлюб підлягає розірванню на підставі ст. 112 Сімейного Кодексу України, оскільки збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача та відповідача.

Згідност. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде прожинати дитина; спір між ними може ; вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

На даний час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 немає згоди щодо місця проживання ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, жоден з котрих не досяг десятирічного віку, тому відповідно до ч.1 ст. 161 СК України ОСОБА_2 вимушена звернутися до суду із даним позовом про визначення місця проживання дітей.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, встановлений принцип 6, яким проголошено що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Відповідно до довідки ГУ Національної поліції в Харківській області вих. №7/327/1710 від 08.06.2016р. ОСОБА_2 має звання капітана поліції, з 10.04.2006р. по 06.11.2015р. працювала в органах Міністерства внутрішніх справ України, з 07.11.2015р. по теперішній час проходить службу в Національній поліції. З 11.02.2016р. перебуває на посаді слідчого Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Таким чином, ОСОБА_2 має постійну роботу і постійний доход, має усі можливості для виховання дітей та догляду за ними.

Відповідно до довідки Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, вих. №35 від 15.02.2016р., ОСОБА_2 та малолітні діти ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 (нині вул. ОСОБА_7) в м. Харкові.

Відповідно до ОСОБА_1 обстеження умов проживання, проведеного 30.05.2016р. спеціалістами Служби у справах дітей Холодногірського району, у вищевказаній квартирі створені добрі умови для проживання дітей і наявні належні умови для проживання трьох малолітніх дітей.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність залишити проживати малолітніх дітей з матірю, а тому позовні вимоги (зустрічні) в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно ч.3 цієї статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти)

присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За час окремого проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а саме з січня 2016р., сторонами не досягнуто домовленості про участь відповідача в утриманні дітей.

Протягом усього вказаного часу, тобто півроку на момент предявлення позову, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повністю знаходяться на утриманні своєї матері, не отримуючи ніякої грошової або натуральної допомоги від батька.

Так, згідно даних декларації про майно, доходи і зобовязання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_3 одержав доход у загальній сумі 783837,00 грн.

З огляду на те, що заробітна плата ОСОБА_3 (9260 грн.) становить вкрай незначну частину від його доходу, а решту становлять доходи від провадження підприємницької діяльності, які мають нерегулярний, мінливий характер, відповідно до ч.1 ст.184 СК України ОСОБА_2 має право просити суд про встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Виходячи із стану здоровя дітей (яке підтверджується доданою медичною документацією), розміром витрат на їх виховання та навчання, розмір аліментів ОСОБА_2 вважає необхідним встановити у 10000 грн. на кожну малолітню дитину починаючи з дати предявлення позову. При цьому такий розмір аліментів є цілком співмірним доходам і майновому стану ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 10,11, 57-60,88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 24, 112, 161, 180, 181,184, Сімейного Кодексу України, суд, -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 травня 2004 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 517.

Визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 із матірю ОСОБА_2.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень щомісячно до досягнення ним повноліття.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень щомісячно до досягнення ним повноліття.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень щомісячно до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в розмірі 551,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: