Рішення № 59425500, 29.07.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14621/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1386/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Барашков В. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Мелінишин Г.П., Василишин Л.В.,

секретарів: Бойчука Л.М., Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію у ПАТ «Банк «Київська Русь» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 03 квітня 2008 року між АБ «Київська Русь» (правонаступник ПАТ «Банк «Київська Русь») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1026/1-01-08-2, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 300 000,00 грн. з кінцевим строком його повернення до 02 квітня 2013 року та зі сплатою 19,00 % річних.

Зазначали, що 03 квітня 2008 року для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором банк уклав договори поруки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Посилаючись на те, що станом на 05 вересня 2014 року заборгованість за кредитним договором становила 252 724,06 грн. і складалася із заборгованості по кредиту в розмірі 147 213,41 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 68 123,65 грн., пені в розмірі 33 019,44 грн. та штрафу за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в розмірі 4 367,56 грн., банк просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» - 20 925,34 грн. заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» - 209,25 грн. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі на дане рішення ПАТ «Банк «Київська Русь» посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що позичальнику було достеменно відомі умови кредитного договору, порядок погашення кредитної заборгованості, крім того, вказує, що кредитний договір є чинним, в судовому порядку не оскаржувався.

Також зазначає, що даний кредит не є споживчим, оскільки грошові кошти надавалися банком на розвиток власного бізнесу.

Вказує, що жодних домовленостей між позичальником та банком з приводу особливого порядку погашення кредиту не було, оскільки це суперечить п. 2.6 кредитного договору.

Вважає, що банк виконав умови ст. 559 ЦК України та п. 4.3 договору поруки №1026/1-01-08-2/2 від 03 квітня 2008 року, і в межах 6-ти місячного строку звернувся з позовом до поручителя ОСОБА_4

У звязку з наведеним, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвали нове рішення, яким позов задовольнити.

В режимі відеоконференції представник ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала з вищенаведених підстав.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник ОСОБА_4 ОСОБА_6 апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Судом встановлено, що 03 квітня 2008 року між АБ «Київська Русь» (правонаступник ПАТ «Банк «Київська Русь») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1026/1-01-08-2, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у формі відкличної кредитної лінії у розмірі 300 000,00 грн. з кінцевим строком його повернення до 02 квітня 2013 року та зі сплатою 19,00 % річних.

Відповідно до п. 1.1 укладеного кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкличної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 300 000,00 грн., строком з «03» квітня 2008 року по «02» квітня 2013 року.

Згідно п. 1.2 кредитного договору позичальник зобовязувався погасити кредит, отриманий на підставі цього договору в кінці строку.

За умовами зазначеного договору, ОСОБА_2 також зобовязався щомісячно сплачувати банку комісію у розмірі 0,1 % від суми ліміту кредитної лінії (п. 1.5 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, позичальник зобовязався повернути кредит, отриманий згідно з цим договором та сплатити відсотки за його користування, шляхом внесення готівки в касу кредитодавця, або безготівковим перерахуванням з власного рахунку, остаточне погашення кредиту здійснити не пізніше 02 квітня 2013 року.

Крім того, відповідно до п. 2.9 кредитного договору позичальник зобовязався у випадку порушення строків повернення кредиту, передбачених п.п. 2.1, 2.2 цього договору, сплатити банку пеню в розмірі відсотків річних, обчислених за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, яка діяла в період прострочення, нараховану на суму простроченого платежу, за кожний календарний день прострочення.

Також у випадку порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, зазначених в п. 2.4 договору, ОСОБА_2 зобовязався сплачувати банку штраф у розмірі 10 відсотків від суми прострочених відсотків за кожний випадок прострочення ( п. 2.10 укладеного кредитного договору).

Згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 05 вересня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 252 724,06 грн. і складається із заборгованості по кредиту в розмірі 147 213,41 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 68 123,65 грн., пені за несвоєчасну сплату суми основного боргу по кредиту в розмірі 33 019,44 грн. та штрафу за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в розмірі 4 367,56 грн.

Відповідачі, заперечуючи визначений банком розмір заборгованості, зазначали, що згідно проведених позичальником проплат, розмір заборгованості по тілу кредиту становить 20 925,34 грн. Крім того, посилалися на неправомірне нарахування банком відсотків, оскільки строк кредитного договору закінчився.

Разом з тим, з такими доводами колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так, згідно із статтею 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Так, апеляційним судом встановлено, що відповідно до п. 2.4 укладеного кредитного договору, позичальник зобовязався сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за яким вони нараховані, а також разом з повним погашенням кредитом за фактичну кількість днів користування кредитними коштами в місяці, в якому здійснюється погашення.

Крім того, позичальник зобовязався щомісячно сплачувати банку комісію у розмірі 0,1 % від суми ліміту кредитної лінії.

Кредит, отриманий на підставі цього договору, ОСОБА_2 зобовязався погасити в кінці строку.

Згідно наявних в матеріалах справи квитанцій вбачається, що за період з 07 травня 2008 року по 10 січня 2011 року позичальником на погашення відсотків було сплачено 129 998,12 грн., на погашення прострочених відсотків за період з 11 липня 2008 року по 27 листопада 2012 року сплачено 96 324 грн.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник починаючи з січня 2011 року почав порушувати умови кредитного договору щодо своєчасного повернення відсотків та щомісячної комісії.

Зокрема, за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року кошти в сумі 5 208, 33 грн. було сплачено: 12.04.2011 року 400,00 грн., 26.04.2011 року 500,00 грн., 16.05.2011 року 550,00 грн., 26.05.2011 року 900,00 грн., 09.06.2011 року 363,64 грн., 21.06.2011 року 409,09 грн., 12.07.2011 року 909,09 грн., 25.07.2011 року 1 090,91 грн., 05.08.2011 року 85,60 грн.

За період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року кошти в сумі 4 733,33 грн. було сплачено: 05.08.2011 року 823,49 грн., 08.08.2011 року 1 818,18 грн., 10.08.2011 року 909,09 грн., 17.08.2011 року 1 000,00 грн., 23.08.2011 року 182,57 грн.

За період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року кошти в сумі 5 208,33 грн. було сплачено: 23.08.2011 року 862,88 грн., 01.09.2011 року 990,00 грн., 05.09.2011 року 900,00 грн., 23.09.2011 року 2 455,45 грн.

За період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року кошти в сумі 5 050,00 грн. було сплачено: 23.09.2011 року 271,82 грн., 21.10.2011 року 545,45 грн., 14.11.2011 року 4 232,73 грн.

За період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року кошти в сумі 5 208,33 грн. було сплачено: 14.11.2011 року 2 585,45 грн., 25.11.2011 року 1 636,36 грн., 09.12.2011 року 986,52 грн.

За період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року кошти в сумі 5 050,00 грн. було сплачено: 09.12.2011 року 2 104,39 грн., 23.01.2012 року 2 945.61 грн.

За період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року кошти в сумі 5 208,33 грн. було сплачено: 23.01.2012 року 4 854,39 грн., 28.02.2012 року 353,94 грн.

За період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року кошти в сумі 5 208,33 грн. було сплачено: 28.02.2012 року 4 396,06 грн., 11.06.2012 року 812,27 грн.

За період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року кошти в сумі 5 050,00 грн. було сплачено: 11.06.2012 року 4 642,18 грн., 19.07.2012 року 407,82 грн.

За період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року кошти в сумі 5 208,33 грн. було сплачено: 19.07.2012 року 1 228,54 грн., 10.08.2012 року 1 800,00 грн., 14.09.2012 року 2 179,79 грн.

За період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року кошти в сумі 5 050,00 грн. було сплачено: 14.09.2012 року 2 320,21 грн., 21.09.2012 року 900,00 грн., 05.10.2012 року 1 820,00 грн., 31.10.2012 року 9,79 грн.

За період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року кошти в сумі 5 208,33 грн. було сплачено: 31.10.2012 1 810,21 грн., 07.11.2012 року 1 000,00 грн., 13.11.2012 року 2 000,00 грн., 27.11.2012 398,12 грн.

Останній платіж в сумі 1 511 грн. 88 коп. позичальником було здійснено 27.11.2012 року в рахунок часткової сплати простроченої заборгованості по відсоткам та щомісячної комісії за період з 01.01.2012 року по 31 .01.2012 року.

З лютого 2012 року позичальником коштів на сплату відсотків та щомісячної комісії не вносилося, у звязку з чим утворилась заборгованість зі сплати відсотків та щомісячної комісії за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року в сумі 3 696,45 грн. та за період з лютого 2012 року по 02.04.2013 року в сумі 72 108,29 грн., а всього заборгованість становила 75 804, 74 грн.

07 червня 2013 року на погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 було сплачено 83 000,00 грн., з яких 7 196,26 грн. були зараховано на погашення пені та 75 804,74 грн. на погашення відсотків.

Згідно квитанції від 10 червня 2013 року на погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 було сплачено 40 000,00 грн., з яких 37 253,59 грн. були зараховано банком на погашення тіла кредиту та 2 746,41 грн. на погашення пені.

Крім того, згідно наявних квитанцій, 31 липня 2013 року позичальником було сплачено 1 000,00 грн., 15 жовтня 2013 року сплачено 16 000,00 грн., 18 жовтня 2013 року сплачено 17 000,00 грн., 27 листопада 2013 року сплачено 2 900,00 грн., а 19 травня 2014 року сплачено 78 633,00 грн., які зараховано було банком на погашення тіла кредиту.

Таким чином, непогашеним залишилося тіло кредиту на суму 147 213, 41 грн.

Згідно п. 2.6 кредитного договору, якщо сума коштів, яку сплачує позичальник, недостатньо для погашення заборгованості по кредиту, нарахованим відсоткам, пені/штрафу, то позичальник зобовязаний погасити її наступній черговості: пені/штрафи за прострочення погашення відсотків; пені/штрафи за прострочення погашення кредиту; прострочені відсотки за користування кредитом; прострочені платежі по погашенню основного боргу; непрострочені відсотки за користування кредитом; погашення основного боргу.

Оскільки позичальник своїх зобовязань за договором належним чином не виконував, перестав сплачувати щомісячні платежі з погашення відсотків та щомісячної комісії з лютого 2012 року і на час сплати тіла кредиту була наявна заборгованість по відсоткам та щомісячної комісії, банком при поступленні коштів здійснювалося зарахування коштів з урахуванням передбаченої в п. 2.6 договору черговості, а тому не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про неправомірність зарахування коштів та відсутність заборгованості взагалі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 5.2 укладеного кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються кредитодавцем щомісячно, в останній робочий день місяця, за період з 1-го числа по останнє число календарного місяця, а також разом з повним погашенням кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами в місяці, в якому здійснюється погашення.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, не заслуговують на увагу доводи відповідачів про неправомірне нарахування банком процентів, пені та штрафу після 02.04.2013 року.

При цьому колегія суддів виходить з того, що одночасне застосування штрафу та пені не буде наслідком подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, оскільки п. 2.9 кредитного договору передбачено обовязок позичальника сплатити банку пеню за порушення строків повернення кредиту, а п. 2.10 передбачено відповідальність за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Посилання відповідачів на те, що умови укладеного кредитного договору є несправедливими і банком не було розяснено про щомісячне нарахування обовязкової комісії, а вказані суми у графіку платежів не включають тіла кредиту не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2, сплачуючи протягом тривалого часу періодичні платежі згідно умов договору, погоджувався з умовами кредитного договору, не порушував питання про його розірвання чи визнання недійсним через ненадання кредитором своєчасної та достовірної інформації про послугу.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 серпня 2014 року, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 256 466,96 грн. з підстав неспіввмірності між сумою заборгованості за кредитом та вартістю іпотечного майна.

На підставі вищезазначеного рішення суду, суд першої інстанції встановив, що згідно розрахунку заборгованості станом на 28 листопада 2013 року позичальник мав заборгованість у розмірі 256 466,96 грн., з яких тіло кредиту 225 846,41 грн., відсотки за користування кредитом 201 144,08 грн., пеня 4 783,03 грн., штраф 5 693,43 грн., однак, з врахуванням того, що банком на час подачі заяви про уточнення позовних вимог не було враховано проплату заборгованості, здійснену позичальником 19 травня 2014 року у розмірі 78 633,00 грн., судом було встановлено, що сума заборгованості становить 177 833,96 грн.

Апеляційним судом також встановлено, що 03 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_3 та банком і ОСОБА_4 було укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобовязалися солідарно з боржником відповідати перед кредитором за виконання зобовязань за кредитним договором.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, зобовязання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобовязаним виконати договір поруки виключно в межах строків, установлених у ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Згідно п. 4.3 укладених договорів поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 (шести) місяців з дня настання строку виконання зобовязання за кредитним договором не предявив позову до поручителя.

Апеляційним судом встановлено, що строк виконання зобовязання за кредитним договором визначено 02 квітня 2013 року, банк звернувся до суду з позовом до поручителів 30 вересня 2014 року, а тому колегія суддів приходить до висновку про припинення договорів поруки.

Посилання апелянта на те, що звернувшись у вересні 2013 року з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно, банком не пропущено шестимісячний строк звернення до поручителів не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (ст. ст. 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості за кредитним договором в розмірі 252 724,06 грн., яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 147 213,41 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 68 123,65 грн., штрафу за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в розмірі 4 367,56 грн. та пені за несвоєчасну сплату суми основного боргу по кредиту 33 019,44 грн.

В позові до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 5 307,20 грн., які складаються із сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 527,24 грн. та сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 779,96 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію у ПАТ «Банк «Київська Русь» задовольнити частково.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ПАТ «Банк «Київська Русь» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором в розмірі 252 724, 06 грн., яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 147 213,41 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 68 123,65 грн., штрафу за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в розмірі 4 367,56 грн. та пені за несвоєчасну сплату суми основного боргу по кредиту 33 019,44 грн.

В позові до ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» понесені судові витрати в розмірі 5 307, 20 грн.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Г.П. Мелінишин

ОСОБА_7