Ухвала суду № 59424842, 04.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6508/16 Справа № 200/8683/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючої - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Григорченка Е.І., Пищиди М.М.,

при секретарі - Григор'євій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейфель» до ОСОБА_2, треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, - за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2016 року клопотання ТОВ «Ейфель» про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на незавершене будівництво (реєстраційний номер обєкту нерухомого майна згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 688588112101) за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул.. Плеханова, будинок 15 К (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:422:0113), до набрання рішенням суду законної сили (а.с.53-54).

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність ухвали суду, порушення норм процесуального права,ставить питання про скасування ухвали (а.с.60).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу скасувати з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ТОВ «Ейфель» про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на ст.ст. 151-152 ЦПК України та виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно дост. 151 ЦПК Українисуд за заявою осіб, що приймають участь у справі може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову з обґрунтуванням необхідності його застосування, та інші відомості, необхідні для забезпечення позову, аст.152 ЦПК Українипередбачені види забезпечення позову, та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року № 9суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Згідно із абзацом 3 п.7 цієї ж Постанови ухвала про забезпечення позову постановляється відповідно до ст.. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Пунктом 5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, щоарешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам,

Із ухвали від 20 травня 2016 року вбачається, що вона фактично не має обґрунтування необхідності саме такого виду забезпечення позову як накладення арешту, крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивачу належить незавершене будівництво за адресою: місто Дніпропетровськ, вул.. Плеханова, будинок 15 Г, а ОСОБА_6 - місто Дніпропетровськ, вул.. Плеханова, будинок 15 К.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала про забезпечення позову постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Керуючись п. 3ч. 1 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2016 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: