Рішення № 5942447, 08.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.09р.Справа № 33/179-09 За позовом Державного підприємства „Луцький спиртогорілчаний комбінат”, м. Луцьк

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 398 132 грн. 80 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Ткачук А.О., довіреність за вих. № 321 від 17.03.2009 року

Від відповідача: не зявився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Луцький спиртогорілчаний комбінат” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 268 868 грн. 92 коп. основного боргу по дистрибюторському договору № 039/06 про реалізацію горілчаних виробів від 24.10.2006 року, 27 364 грн. 37 коп. пені, 82 516 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 19 383 грн. 09 коп. 17% річних та витрати по справі.

В судове засідання 24.06.2009 року зявився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання 28.04.2009 р., 03.06.2009 р., 24.06.2009 р., відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 р., 28.04.2009 р., суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 11118025.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 24.06.2009 року за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ :

24.10.2006 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (дистрибютор) був укладений дистрибюторський договір № 039/06 про реалізацію горілчаних виробів (далі Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору постачальник передає дистрибютору товар у власність, а дистрибютор приймає товар та оплачує постачальнику його вартість на умовах, визначених в даному Договорі. Рекомендовані мінімальні ціни, за якими дистрибютор здійснює наступну реалізацію товару клієнтам встановлюються сторонами в Додатку № 1.

Відповідно до пункту 2.2. Договору асортимент і кількість поставки кожної окремої партії товару дистрибютору визначається в щомісячних графіках поставок, що є невідємними від даного договору. У випадку не підписання сторонами графіку поставок асортимент та кількість товару визначається в накладних та/або товарно-транспортних накладних.

Відповідно до пункту 6.3. Договору оплата кожної партії товару здійснюється дистрибютором в наступному порядку:

-при наданні гарантії банківської установи першої групи (класифікація НБУ за рівнем активів), крім ВАТ „Ощадбанк”, на суму не менше 100000,00 грн. і строком не менше 1 року, надається відстрочка на сорок календарних днів з моменту отримання кожної партії товару;

-у випадку ненадання дистрибютором гарантії банківської установи розрахунок за товар здійснюється в день отримання такого товару.

Позивач, на виконання своїх зобовязань за Договором, поставив відповідачу товар на суму 1387 907 грн. 51 коп., що підтверджується накладними, товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання ТМЦ, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 24-100).

Відповідач, свої договірні зобовязання в частині оплати за товар, виконав частково, сплативши позивачу 1227589 грн. 44 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 102-150, т. 2 а.с. 1-58).

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобовязання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1)у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, повязані з одержанням виконання;

2)у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3)у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Оскільки відповідачем часткова оплата в сумі 1227589 грн. 44 коп. була здійснена з порушенням строків розрахунків по Договору, то позивачем з урахуванням норми ст. 534 ЦК України 61823 грн. 95 коп. спрямовано на погашення нарахованої пені, 50681 грн. 10 коп. на погашення процентів річних, 1116009 грн. 39 коп. на погашення основного боргу.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 268 868 грн. 92 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 10.1. Договору сторони передбачили, що при несплаті (несвоєчасній оплаті) отриманого товару дистрибютор сплачує проценти в розмірі 17% річних від вартості неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки, а також зобовязаний відшкодувати інфляційні втрати, 17% річних складає 19383 грн. 09 коп., пеня 27364 грн. 37 коп., які підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в розмірі 82 516 грн. 42 коп. підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 268 868 грн. 92 коп. основного боргу по дистрибюторському договору № 039/06 про реалізацію горілчаних виробів від 24.10.2006 року, 27 364 грн. 37 коп. пені, 82 516 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 19 383 грн. 09 коп. 17% річних.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, МФО 313827, р/р НОМЕР_2 в ЗОД АППБ „Аваль”) на користь Державного підприємства „Луцький спиртогорілчаний комбінат” (43001, м. Луцьк, вул. Ковельська, 67, код ЄДРПОУ 05515312, МФО 380281, р/р 260080039001 в ТОВ „Банк інвестицій і заощаджень в м. Києві) 268 868 (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 92 коп. основного боргу, 27 364 (двадцять сім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 37 коп. пені, 82516 (вісімдесят дві тисячі пятсот шістнадцять) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 19 383 (девятнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 09 коп. 17% річних, 3 981 (три тисячі девятсот вісімдесят одна) грн. 33 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 14.09.2009 року