Вирок № 5942299, 29.07.2009, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

№ 1-214/09

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Гибала О.І.

при секретарі Водяній А.М.

з участю прокурора Короля О.А.

та захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, а жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, працюючого водієм Смілянського АТП-17128, раніше не судимого, -

- за ч. 2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 2 квітня 2009 року близько 20 год. 30 хв. керуючи закріпленим за ним мікроавтобусом «ГАЗ-3221» № НОМЕР_1, який належить ВАТ «Смілянське АТП-17128», та рухаючись по вул. Мазура в м. Сміла з ввімкненим ближнім світлом фар грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка по пішохідному переходу перетинала проїзну частину. Внаслідок наїзду ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток основи та склепіння черепа, забиття мозкової речовини на правій скроневій долі головного мозку, поодиноких субарахноїдальних крововиливів на поверхнях півкуль головного мозку, помірного крововиливу у бічні шлуночки головного мозку травматичних розривів печінки та селезінки від яких померла.

Підсудний свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно керуючи закріпленим за ним мікроавтобусом ввечері 2 квітня 2009 року рухаючись по встановленому маршруту по вул. Мазура в м. Сміла пізно помітив, а тому несвоєчасно загальмував та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка пересікала проїзну частину по пішохідному переходу.

Крім власного визнання вини підсудним його винність в скоєному стверджується доказами зібраними в ході досудового слідства та перевіреними судом:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 – її дочка. Ввечері 2 квітня 2009 року вона загинула в ДТП винуватцем якої є підсудний. Внаслідок загибелі дочки вона понесла матеріальну і моральну шкоду яку просить відшкодувати. Свої вимоги виклала в позовних заявах поданих до суду;

- аналогічними показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5;

- показаннями свідка ОСОБА_6, даними в ході досудового слідства і дослідженими судом про те, що ввечері 2 квітня 2009 року на запрошення ОСОБА_3 вона прийшла до неї в гості. Разом вони повечеряли, вживали слабоалкогольні напої. Близько 20 години вона пішла додому. Вікторія провела її до зупинки, що біля магазину «Санта Марія» де вона сіла в маршрутний автобус, а ОСОБА_3 пішла додому. Наступного дня дізналась, що ОСОБА_3 загинула в ДТП (а.с. 103);

- даними протоколу огляду місця події від 2 квітня 2009 року де зафіксовано обстановку ДТП та встановлено причетність до неї мікроавтобуса ГАЗ-3221 № НОМЕР_1 належного ВАТ «Смілянське АТП-17128» під керуванням водія ОСОБА_2 (а.с. 5-10);

- даними протоколу огляду зазначеного транспортного засобу, на передній частині якого зафіксовано механічні пошкодження характерні для наїзду на пішохода (а.с. 39);

- даними протокола відтворення обстановки і обставин події з участю водія ОСОБА_2 в ході якого він показав як саме було вчинено наїзд на пішохода ОСОБА_3 (а.с. 97-99);

- даними висновку судово-медичної експертизи від 22 травня 2009 року з якого вбачається, що смерть ОСОБА_3 наступила внаслідок закритого перелому кісток основи та склепіння черепа, забиття мозкової речовини, субарахноїдальних крововиливів на поверхні півкуль головного мозку, переломів ребер, травматичного розриву печінки, селезінки та оточини тонкої кишки які потягли її смерть (а.с. 49-50);

- даними судово-автотехнічної експертизи від 1 червня 2009 року згідно якого в дорожній обстановці, що склалася водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом екстреного гальмування (а.с. 108-110).

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, в скоєному щиро розкаявся, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, вчинив необережний злочин, є людиною похилого віку та має ряд хронічних хвороб, заподіяні збитки частково відшкодував, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 допустив грубе порушення Правил дорожнього руху і в результаті вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди загинула людина, то суд вважає за необхідне призначити йому і додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування всіма транспортними засобами.

Інкриміноване ОСОБА_2 порушення п. 31.4.5 Правил дорожнього руху, яким передбачена заборона експлуатації автобуса з залишком протектора шини зовнішнього лівого заднього колеса менше 2.0 мм підлягає виключення з обвинувачення, оскільки дане порушення не перебуває в причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою та її шкідливими наслідками.

Також підлягає виключенню з обвинувачення посилання органу досудового слідства на ніби-то порушення ОСОБА_2 вимог дорожнього знаку 5.35.1 «Пішохідний перехід» та дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра», оскільки зазначений знак та розмітка носять інформаційний характері і самі по собі не визначають якийсь конкретний порядок дій для водіїв при їх проїзді.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 на суму 87559.84 грн., ОСОБА_3 на суму 82711.33 грн. та ОСОБА_5 на суму 81500 грн. підлягають задоволенню частково, а відповідальним за спричинення шкоди є ВАТ «Смілянське АТП-17128» як власник транспортного засобу з яким підсудний перебуває в трудових відносинах.

Вимоги ОСОБА_4 на відшкодування матеріальних збитків на суму 6059.84 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі. Це витрати на поховання в сумі 4545.00 грн.; 623.94 грн. сплачених за проведення судово-медичної експертизи та 890.90 грн. затрачених на придбання ліків. Вказані витрати підтверджені відповідними касовими документами, а тому вимоги потерпілої ОСОБА_4 щодо їх відшкодування є обґрунтованими.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 в сумі 1211.33 грн. на відшкодування матеріальної шкоди в зв’язку з витратами на придбання ліків задоволенню не підлягають оскільки він надав суду світлокопії тих самих квитанцій на їх придбання, які вже надала його дружина, як на підставу своїх позовних вимог в частині придбання нею ліків.

Вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо стягнення з ВАТ «Смілянське АТП-17128» мінімальної заробітної плати щомісячними платежами довічно на користь кожного з них також задоволенню не підлягають, оскільки загибла ОСОБА_3 не працювала і ніяких доходів не мала. Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на її утриманні не перебували. Вони отримують пенсію, що перевищує прожитковий мінімуму, є підприємцями, а тому, як встановив суд, самі надавали суттєву матеріальну допомогу своїй дочці. Відтак, вони є матеріально забезпеченими особами, а тому їх вимоги в цій частині не грунтуються на законі.

Щодо відшкодування завданої потерпілим моральної шкоди то суд вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як батькам загиблої, а ОСОБА_5 – як її чоловіку, така шкода була реально заподіяна та виразилась в тому, що вказані особи втратили близьку людину, з втратою якої перенесли значні душевні страждання, хвилювання, погіршення фізичного та психічного стану, що потягло необхідність прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стягнути з ВАТ «Смілянське АТП-17128» по 10000 грн., кожному, а потерпілому ОСОБА_5 – 5000 грн., враховуючи нетривалий час його спільного проживання з загиблою.

Вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо відшкодування витрат за надання правової допомоги в сумі 1500 грн. кожному підлягають частковому задоволенню. Суд вважає, що відшкодуванню підлягають лише витрати в сумі 1638 грн. (252*6год.30хв.)), що відповідає вимогам постанови КМУ № 590 від 27 квітня 2006 року виходячи з розрахунку: 1 година роботи адвоката коштує 252 грн. (тобто 40% розміру мінімальної заробітної плати за 1 годину роботи). Крім реального часу затраченого адвокатом на участь в розгляді даної справи, який становить 6 год. 30 хв., суд також враховує очевидність злочину в якому обвинувачується підсудний, та невеликий об’єм самої справи.

Відтак, на відшкодуванню витрат за надання правової допомоги кожному з вказаних потерпілих, підлягає стягненню по 546 грн. (1638:3).

Зазначені кошти підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування всіма транспортними засобами на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного основного покарання, якщо він протягом 2-річного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

Стягнути з ВАТ «Смілянське АТП-17128» р/р 26008300373 в Ощадбанку 3276 МФО 354659 код 03115436 на користь:

- потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 10000 грн., кожному на відшкодування моральної шкоди;

- потерпілого ОСОБА_5 – 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_4 - 6089.84 грн. на відшкодування витрат понесених на поховання дочки та придбання ліків.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області на рахунок 35223003000037, код 25574009 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 300.48 грн. судових витрат за проведення автотехнічної експертизи, а на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - по 546 грн. кожному в рахунок відшкодування понесених витрат за надання їм правової допомоги адвокатом.

Речовий доказ: автобус «ГАЗ-3212» № НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні в Смілянському МВ (а.с. 43) – повернути ВАТ «Смілянське АТП-17128».

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

Головуючий: