Рішення № 59420205, 06.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016Справа №910/8926/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз»

про стягнення 76 602,20 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Безсрочна А.М., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (далі - відповідач) про стягнення 76 602,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2016 було порушено провадження у справі № 910/8926/16, розгляд справи призначено на 08.06.2016.

06.06.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва був поданий письмовий відзив на позов.

07.06.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва був поданий документ для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 08.06.2016 представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 08.06.2016 судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 06.07.2016.

29.06.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення.

У судове засідання 06.07.2016 представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 06.07.2016 з'явився, надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2015 між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір на надання послуг № СПБТ/20-155 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець надає замовнику за його завданням послуги по:

- вилучення суміші пропан-бутану технічного (далі - СПБТ) на технологічній установці з вилучення зріджених газів Юліївського ЦВНГК (далі - ТУВЗГ) і передає замовнику товарні обсяги СПБТ у пунктах передачі;

- наливу СПБТ до залізничних та/або автомобільних цистерн, вказаних замовником до завантаження;

- послуги по зберіганню СПБТ в технологічних ємностях та комунікаціях філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», що належить замовнику.

Згідно з п. 1.2 Договору замовник зобов'язується оплатити вартість наданих послуг виконавця згідно з умовами цього Договору.

Відповідно пунктів 5.1 та 5.2 Договору вартість послуг, що є предметом цього Договору, визначається згідно з Додатками до цього Договору та складає:

- за послуги по вилученню 1 тонни СПБТ та ТУВЗГ Юліївського ЦВНГК - 810,00 грн, в тому числі ПДВ 135,00 грн (додаток № 1);

- за послуги з наливу 1 тонни СПБТ до залізничних та/або автомобільних цистерн - 264,00 грн, втому числі ПДВ 44,00 грн (додаток № 2);

- за послуги по зберіганню 1 тонни СПБТ на добу - 120,00 грн, в тому числі ПДВ 20,00 грн (додаток № 3).

Замовник зобов'язується щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, здійснити попередню оплату на підставі рахунку-фактури наданого виконавцем в розмірі 25 відсотків від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться замовником до 20-го числа місяця наступного за звітним на підставі Акту приймання-передачі послуг та рахунку-фактури, наданого виконавцем замовником з урахуванням перерахованої попередньої оплати. Переплата за звітний місяць вираховується при розрахунках за наступний місяць. Розмір попередньої оплати за перший місяць надання послуг визначається виконавцем розрахунковим методом та погоджується з замовником.

Позивач зазначає суду про те, що свої зобов'язання він виконав належним чином, в свою чергу відповідач, як замовник, порушив умови Договору, зокрема, за отримані послуги у грудні 2015 та в період з січня по лютий 2016 вчасно не розрахувався, а тому позивачем була нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 71 712,79 грн та 3% річних в розмірі 4 889,51 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В якості доказів надання позивачем послуг відповідачу за Договором, позивачем були надані суду копії наступних документів:

- Акт приймання-передачі наданих послуг за грудень 2015 по наливу СПБТ по Договору від 31.12.2015 на суму 384 608,40 грн, з урахуванням ПДВ;

- Акт приймання-передачі наданих послуг за грудень 2015 по вилученню СПБТ по Договору від 31.12.2015 на суму 1 631 933,67 грн, з урахуванням ПДВ;

- Акт приймання-передачі наданих послуг по зберіганню вуглеводної сировини за грудень 2015 року на суму 11 213,52 грн, з урахуванням ПДВ;

- Акт приймання-передачі наданих послуг за січень 2016 по наливу СПБТ по Договору від 31.01.2016 на суму 311 108,16 грн, з урахуванням ПДВ;

- Акт приймання-передачі наданих послуг за січень 2016 по вилученню СПБТ по Договору від 31.12.2015 на суму 1 682 905,82 грн, з урахуванням ПДВ;

- Акт приймання-передачі наданих послуг за лютий 2016 по наливу СПБТ по Договору від 31.01.2016 на суму 364 024,32 грн, з урахуванням ПДВ;

- Акт приймання-передачі наданих послуг за лютий 2016 по вилученню СПБТ по Договору від 31.12.2015 на суму 1 606 275,82 грн, з урахуванням ПДВ;

- Акт приймання-передачі наданих послуг по зберіганню вуглеводної сировини за лютий 2016 року на суму 188 401,08 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/773 від 31.12.2015 на суму 407 983,42 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/772 від 31.12.2015 на суму 1 224 904,45 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/775 від 31.12.2015 на суму 96 152,10 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/774 від 31.12.2015 на суму 305 331,84 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/777 від 31.12.2015 на суму 2 803,38 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/776 від 31.12.2015 на суму 6 387,27 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/54 від 31.01.2016 на суму 420 726,46 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/53 від 31.01.2016 на суму 1 682 905,82 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/55 від 31.01.2016 на суму 311 108,16 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/56 від 31.01.2016 на суму 77 777,04 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/125 від 29.02.2016 на суму 1 185 549,36 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/127 від 29.02.2016 на суму 286 247,28 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/126 від 29.02.2016 на суму 401 568,96 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/129 від 29.02.2016 на суму 185 597,70 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/128 від 29.02.2016 на суму 91 006,08 грн, з урахуванням ПДВ;

- рахунок-фактура № СД/130 від 29.02.2016 на суму 47 100,27 грн, з урахуванням ПДВ.

Таким чином, позивач фактично підтвердив належне виконання своїх зобов'язань за Договором, що не заперечується відповідачем, в свою чергу, відповідач порушив умови Договору в частині строків сплати за надані послуги наступним чином:

- за послуги, надані позивачем в грудні 2015, підтверджені первинними документами, в розмірі 1 224 904,45 грн відповідачем було сплачено 12.02.2016;

- за послуги, надані позивачем в січні 2016, підтверджені первинними документами, в розмірі 407 983,42 грн (попередня оплата) відповідачем було сплачено 12.02.2016, та в розмірі 1 274 922,40 грн (остаточний розрахунок) відповідачем було сплачено 26.02.2016;

- за послуги, надані позивачем в лютому 2016, підтверджені первинними документами, в розмірі 420 726,46 грн (попередня оплата) відповідачем було сплачено 26.02.2016;

- за послуги, надані позивачем в грудні 2015 (налив СПБТ), підтверджені первинними документами, в розмірі 305 331,84 грн відповідачем було сплачено 12.02.2016;

- за послуги, надані позивачем в січні 2016 (налив СПБТ), підтверджені первинними документами, в розмірі 96 152,10 грн (попередня оплата) відповідачем було сплачено 12.02.2016, та в розмірі 214 956,06 грн (остаточний розрахунок) відповідачем було сплачено 26.02.2016;

- за послуги, надані позивачем в лютому 2016 (налив СПБТ), підтверджені первинними документами, в розмірі 77 777,04 грн (попередня оплата) відповідачем було сплачено 26.02.2016;

- за послуги, надані позивачем в грудні 2015 (зберігання СПБТ), підтверджені первинними документами, в розмірі 6 387,27 грн відповідачем було сплачено 12.02.2016;

- за послуги, надані позивачем в січні 2016 (зберігання СПБТ), підтверджені первинними документами, в розмірі 2 308,38 грн (попередня оплата) відповідачем було сплачено 12.02.2016, та в розмірі 185 597,70 грн (остаточний розрахунок) відповідачем було сплачено 25.03.2016.

Факт несвоєчасної оплати відповідачем наданих позивачем послуг підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по особовому рахунку позивача.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, надані позивачем банківські виписки по особовому рахунку позивача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає суду про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку із тим, що попередня оплата не є боргом, а тому нарахування на неї пені та 3% річних суперечить приписам чинного законодавства України. Крім того, відповідач просив суд зменшити розмір пені в порядку, передбаченому ст. 83 ГПК України, в частині її нарахування не на авансові платежі.

Суд не погоджується з доводами відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення строків оплати послуг замовник виплачує виконавцю за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 901 Цивільного кодексу України договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний сплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний сплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний сплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Пункт 1 Договору визначає перелік послуг, які за своєю природою та особливістю надаються безперервно позивачем і, відповідно, споживаються відповідачем одночасно із їх наданням, так як предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, що прямо передбачено положеннями чинного законодавства України.

В свою чергу, зобов'язання відповідача щомісячно, до 20-го числа поточного місяця здійснювати попередню оплату послуг в розмірі 25 відсотків від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць, як це передбачено пунктом 5.2 Договору, за своєю правовою природою є грошовим зобов'язанням, за прострочення виконання якого передбачено відповідальність (п. 7.2 Договору), а відтак нарахування позивачем трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем вищевказаного грошового зобов'язання є правомірним.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо належного виконання ним умов Договору.

Таким чином, враховуючи, що первинними документами підтверджено надання послуг позивачем за Договором та несвоєчасна оплата відповідачем за надані йому послуги, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені та 3% річних, проте, здійснивши перевірку розрахунку зазначених сум, складеного позивачем, судом встановлено, що розрахунок було здійснено з помилками.

Здійснивши власний розрахунок пені та 3% річних, керуючись приписами чинного законодавства України та умовами Договору, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня в сумі 71 426,75 грн та 3% річних в сумі 4 883,22 грн.

Щодо прохання відповідача про зменшення розміру пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені в порядку, передбаченому ст. 83 ГПК України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені та 3% річних в розмірі 76 602,20 грн підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 76 309,97 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, будинок 13-19; ідентифікаційний код: 30162340) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код: 30019775) пеню в розмірі 71 426 (сімдесят одна тисяча чотириста двадцять шість) грн 75 коп. та 3% річних в розмірі 4 883 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят три) грн 22 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, будинок 13-19; ідентифікаційний код: 30162340) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код: 30019775) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн 74 коп.

Повне рішення складено 19.07.2016.

Суддя О.В. Нечай