Ухвала суду № 59420022, 13.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Київ К/800/57911/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013

у справі № 820/4201/13-а Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" (далі - ТОВ "Грінпауер")

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013, позов ТОВ "Грінпауер" задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ форми "В 1" від 28.03.2013 № 0000131504 в частині зменшення товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на 117 100,11 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29 275,03 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення ТОВ "Грінпауер" суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2012 року на 148425,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 37 106,25 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "В 1" від 28.03.2013 № 0000131504, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 210.03.2012 № 1665/15 - 408/35073156, про завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ за листопад 2012 року на 148 425,00 грн. внаслідок неправомірного збільшення суми податкового кредиту на вказану суму у податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року за податковими накладними, виписаними ТОВ "УПМК", ПП "БК "Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт - Д", ТОВ "Матадор", ТОВ "МТД Профіль групп", ТОВ "Метал Холдінг трейд", ТОВ "Актем", ТОВ "Метал Холдінг групп". Цей висновок обґрунтований посиланням на: 1) невідповідність даних, зазначених у первинних документах, що були видані на адресу контрагентами позивача (ПП "БК - "Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт -Д", ТОВ "Матадор"), об'єктивним обставинам вчинення господарських операцій з цими контрагентами, оскільки згідно інформації, отриманої під час здійснення заходів податкового контролю (використані акти податкових перевірок ПП "БК - "Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт -Д", ТОВ "Матадор"), відносно ПП "БК - "Уровень" та ТОВ "Матадор" провести зустрічну перевірку неможливо, а ТОВ "Ангстрем Континенталь" та ТОВ "Старт -Д" не мають матеріально-технічних, виробничих та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для здійснення підприємницької діяльності; 2) розбіжність задекларованих даних по господарських операціях, що мали місце між ТОВ "Грінпауер" та ТОВ "Актем", ТОВ "Метал Холдінг групп", ТОВ "Метал Холдінг трейд", ТОВ "Метал Холдінг групп"; 3) подвійне декларування податкового кредиту за податковими накладними, виданими ТОВ "УПМК", що незареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з правомірного декларування позивачем сум податкового кредиту на підставі первинних документів, виписаних ТОВ "УПМК", ПП "БК - "Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт-Д", ТОВ "Матадор", ТОВ "Метал Холдінг трейд", ТОВ "Актем", ТОВ "Метал Холдінг групп", з врахуванням встановлених в судовому процесі обставин щодо придбання позивачем у вказаних контрагентів товарів.

Обставини щодо здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів (лист металевий нержавіючий, мати мінераловатні будівельні) у ПП "БК - "Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт-Д" встановлені судом на підставі оцінки доказів у справі, а саме: договорів поставки, накладних на відпуск товару, податкових накладних, документів складського обліку (про прийняття товару на складі та списання на виробництво (виготовлення кінцевого товару), платіжних доручень щодо розрахунків у безготівковій формі.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ( в редакції, чинній до 1 вересня 2013 року).

Згідно з положеннями пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пункт 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, а відтак не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку суми податкового кредиту.

Вищенаведені норми так само, як і інші норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника ПДВ від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях в межах його господарської діяльності. Саме тільки порушення постачальником товару (послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність останнього щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В разі надання податковим органом вагомих доказів, які в своїй сукупності свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми валових витрат (витрат) та/або податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного.

Згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судами встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності ТОВ "Грінпауер" на договірних засадах придбало у ПП "БК - "Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт -Д" товар товару (лист нержавіючий, мати мінералізовані). Постачальниками товару на адресу позивача виписані рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, видані паспорти якості на товар (а.с. 129 - 134, 145 - 146, 148 - 149, 218 - 221, т. 1). Придбаний товар зберігався в орендованих позивачем складських приміщеннях (площею 2 000 м 2 та 490 м 2) (договір суборенди від 07.06.2012 № 211/12 та договір суборенди від 01.10.2009 № 70/09-А (а.с. 155-179, т. 1)). Одержання товару від постачальників (ПП "БК-"Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт-Д") підтверджено, в тому числі, документами складського обліку, зокрема про списання на виробництво (виготовлення печей вуглевипалювальних); платіжними дорученнями про сплату вартості товарів. На час здійснення поставок ПП "БК-"Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь" та ТОВ "Старт-Д" мали податкову та господарську правосуб'єктність. Крім того, дії податкових органів щодо проведення перевірок ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт-Д" були ними оскаржені до суду та за результатами судового розгляду були визнані протиправними (адміністративні справи № 804/1259/13-а, № 804/1260/13-а Дніпропетровського окружного адміністративного суду).

Інших доводів на спростування факту поставки товарів між позивачем і ПП "БК- "Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт-Д", окрім як посилання на результати перевірок останніх, ОДПІ не наводить.

З подібних підстав судом визнано недоведеним ОДПІ завищення ТОВ "Грінпауер" податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ "Матадор", оскільки в судовому процесі було встановлено, що такі висновки ОДПІ ґрунтуються виключно на тому, що ТОВ "Матадор" припинено на час перевірки, що унеможливлює здійснення зустрічної звірки цього постачальника позивача.

Що ж до посилань у акті перевірки на розбіжність задекларованих ТОВ "Грінпауер" сум податкового кредиту із сумами податкових зобов'язань ТОВ "МТД Профіль Групп" та ТОВ "Метал Холдінг Трейд", то в судовому процесі встановлено, що сума заявленого позивачем податкового кредиту з ПДВ по операціях із ТОВ "МТД Профіль Групп" в податковій декларації за червень 2012 року (967,63 грн.) є завищеною, оскільки ним у податковій звітності була врахована податкова накладна, видана ТОВ "МТД Профіль Групп", але на адресу іншого контрагента. Фактично по взаємовідносинах із ТОВ "МТД Профіль Групп" позивач задекларував суми ПДВ за податковими накладними, виписаними на його адресу ТОВ "ЗАПОРІЖМЕТАЛ ХОЛДІНГ" від 21.12.2011 № 861 (ПДВ 11 446,51 грн.) та від 27.12.2011 № 1050 (ПДВ 60 78,03 грн.), копії яких приєднані до матеріалів справи. Вказані податкові накладні зазначені позивачем у строчках 8, 9 Реєстру виданих та отриманих податкових накладних податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Грінпауер" за листопад 2012 року, а відтак суд дійшов правильного висновку, що задекларована позивачем сума податкового кредиту, незважаючи на допущену в документах податкової звітності помилку стосовно назви постачальника, підтверджена первинними документами.

Доводи ОДПІ про не відповідність задекларованих позивачем сум податкового кредиту сумам податкових зобов'язань його контрагентів, а саме: ТОВ "Актем" на суму ПДВ 466,0 грн. за березень 2012 року, ТОВ "Метал холдінг групп" на суму ПДВ 32,52 грн. за березень 2012 року та на суму ПДВ 14,21 грн. за вересень 2012 року, - не підтверджені первинними документами, податковими накладними чи-то посиланням податкового органу на такі документи. Судом досліджені підписані ТОВ "Грінпауер" та ТОВ "Актем", ТОВ "Метал холдінг групп" акти звірки, зі змісту яких не вбачається, що повернення отриманого товару чи сплачених коштів між вказаними суб'єктами мало місце, що могло вплинути на суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. Посилання ТОВ "Актем", ТОВ "Метал холдінг групп" на коригування ними сум податкових зобов'язань без підтвердження цього первинними документами, зокрема коригуючим розрахунком, направленого на адресу позивача, не є достатньою підставою для зменшення податкового кредиту позивача як покупця.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору, ОДПІ посилається на ті ж самі обставини, які вказані в акті перевірки та які були предметом перевірки судами першої та апеляційної інстанцій; в касаційній скарзі не наведено конкретних підстав, які б свідчили про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні обставин у справі та норм матеріального права при їх юридичній оцінці.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах касаційної скарги відповідно до вимог частини 2 ст. 220 цього Кодексу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев