Рішення № 5941731, 29.07.2009, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

“29” липня 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого, судді – САВРАНСЬКОЇ Т.І.

при секретарі – Юрченко С.В.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми боргу за договором надання послуг мобільного зв’язку і неустойки у зв’язку із порушенням зобов’язання,

В С Т А Н О В И В :

Представник ЗАТ «Український мобільний зв’язок» звернувся до суду із зазначеним позовом в порядку процесуальних вимог цивільного судочинства і просить суд:

- стягнути на користь ЗАТ «Український мобільний зв’язок» грошову суму боргу за надані послуги за договором надання послуг мобільного зв’язку разом з неустойкою у зв’язку із порушенням зобов’язання у розмірі 2605 гривень 82 копійки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 травня 2004 року між сторонами був укладений договір про надання послуг мобільного зв’язку, станом на 1 січня 2008 року за відповідачем виникла заборгованість за надані послуги в сумі 1502 гривні 6 копійок. 27 січня 2008 року договір припинено з ініціативи позивача у зв’язку із невиконанням відповідачкою своїх зобов’язань, а тому нарахована сума неустойки у розмірі 1103 гривень 76 копійок.

З підстав статті 158 частини 2 ЦПК України представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи, що представник позивача не заперечував проти вирішення справи на підставі наявних у справі доказів за відсутності відповідача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до вимог ст. ст. 169 ч. 4, 224-227 ЦПК України.

Заочно з’ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

28 травня 2004 року між ЗАТ “Український мобільний зв’язок” і ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг мобільного зв’язку.

Згідно умов договору позивач, як виконавець послуг, зобов’язався надавати відповідачу як споживачу послуги мобільного зв’язку в межах території України та міжнародної лінії відповідно до умов укладеного договору, правилами користування мережами мобільного зв’язку та тарифами, у свою чергу споживач послуг зобов’язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату утримання номера в мережі мобільного зв’язку по всіх телефонах, зареєстрованих на його особливому рахунку, сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу тощо.

Таким чином, між сторонами був укладений договір про надання послуг, за яким згідно зі ст. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Розмір, строки та порядок оплати послуг мобільного зв’язку встановлені згідно із тарифами, що додаються до договору.

27 січня 2008 року договір про надання послуг мобільного зв’язку припинений з підстав п.п. 5.2 договору про надання послуг мобільного зв’язку, тобто оскільки відповідач не погасив заборгованість за надані послуги протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення. Припинення зобов’язання за ст. 611 ЦК України є одним з правових наслідків порушення зобов’язання.

Сума заборгованості відповідача за надані послуги зв’язку становить 1502 гривні 6 копійок.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, згідно зі ст. 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, причому припинення договору не припиняє зобов’язання оплатити надані послуги зв’язку.

Отже, суд дійшов висновку, що позов в цей частині є обґрунтованим, а тому сума боргу підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки, за переконанням суду, така є необґрунтованою.

Так, відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди, укладеної між сторонами 6 вересн 2007 року, споживач послуг мобільного зв’язку зобов’язався користуватися послугами протягом 548 календарних днів з моменту підписання угоди, не має право відмовитись від послуг.

Пунктом 1.3 Додаткової угоди встановлено, що у разі відмови абонента від основного договору, до закінчення терміна, встановленого п. 1.1 угоди, або, коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 Договору, у зв’язку з несплатою замовником послуг наданих послуг зв’язку, на нього покладається відповідальність у вигляді сплати на користь позивача санкції у розмірі 2.19 гривень за кожен день, що залишився до закінчення строку дії Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення її дії.

Дію основного договору, укладеного між сторонами, припинено 27 січня 2008 року з підстав п. 5.2 Договору, у зв’язку з несплатою відповідачем наданих послуг зв’язку.

Згідно зі ст. ст. 546, 549 ч. 1 ЦК України належне виконання зобов’язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), тобто грошовою сумою або іншім майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

З умов основного договору про надання послуг зв’язку і додаткової угоди випливає, що визначений спосіб забезпечення має за мету не забезпечити оплату послуг, а обов’язку споживача користуватися послугами протягом 548 календарних днів з моменту підписання угоди. Тобто забезпечення виконання зобов’язання у такий спосіб виконує функцію примушення споживача користуватися послугами, що надаються позивачем, при обмеженні права вільного вибору послуг, що закріплене у ст. 19 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин. Новою редакцією Закону від 1 грудня 2005 року право споживача вільно обирати послуги не скасовано, визначене у ст. 17.

Відповідно до ст. 5 Закону “Про захист прав споживачів” в редакції від 1 грудня 2005 року, а також в редакції Закону № 1023-XII від 1 2 травня 1991 року зі змінами і доповненнями держава не лише забезпечує споживачам захист їх прав, а також надає можливість вільного вибору продукції (послуг, товарів, робіт).

Тобто зазначеними нормами встановлений обов’язок держави забезпечення вільного вибору послуг, виконання цього обов’язку забезпечує суд, який розглядає конкретну цивільну справу.

Оскільки умови, викладені в п. п. 1.1, 1.2 Додаткової угоди, не відповідають вимогам законодавства про захист прав споживачів, як таки, що обмежують право споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, порушують принцип рівності сторін договору встановленням непропорційних і нерозумних заходів відповідальності, суд з підстав ст. ст. 203 ч. 1, 215 ч. 2, 228 ЦК України, оцінює зазначені умови правочину з протизаконним змістом як нікчемні, а тому не бере до уваги як таки, що не породжують юридичні наслідки.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 15, 16, 203 ч. 1, 215 ч. 2, 228, 546, 549, 611, 625, 901, 903 України, ст. ст. 5, 19, 21 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року, ст. 5, 17 Закону України “Про захист прав споживачів” в редакції від 1 грудня 2005 року, якій набрав чинності з дня його опублікування в газеті “Голос України” 13 січня 2006 року, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 158 ч. 2, 179, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми боргу за договором надання послуг мобільного зв’язку і неустойки у зв’язку із порушенням зобов’язання – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” (р/р 26008526, МФО 300335, АППБ “Аваль”, м. Київ, код 14333937) грошову суму боргу за надані послуги за договором надання послуг мобільного зв’язку в розмірі одна тисяча п’ятсот дві гривні шість копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” (р/р 26008526, МФО 300335, АППБ “Аваль”, м. Київ, код 14333937) у відшкодування судових витрат суму сплаченого судового збору в розмірі п’ятдесяти однієї гривні, суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі тридцять гривень, а разом – вісімдесят одну гривню.

В решті позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення в порядку, передбаченому ст. ст. 228, 232 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з наступного дня після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. ст. 223, 294 ЦПК України.

СУДДЯ –