Ухвала суду № 59416499, 20.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"20" липня 2016 р. справа №808/8327/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника Міністерства юстиції України Кравчук В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. у справі №808/8327/15

за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів),

третя особа - Запорізька обласна дирекція Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішень, -

встановив:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) щодо не розгляду скарги №02-02/340 від 05.03.2015 року арбітражного керуючого ОСОБА_1 на Акт №13/15 про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, складений Головним управлінням юстиції у Запорізькій області 24.02.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом № 28/03/15 від 26.03.2015 року щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1037/5 від 23.06.2015 року "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1".

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. позов

задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом №28/03/15 від 26.03.2015р. щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1037/5 від 23.06.2015 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1".

В іншій частині позову відмовлено.

Постанова суду в частині задоволенні позовних вимог мотивована тим, що судовим рішенням у справі №5004/1537/12, яке набрало законної сили, встановлено відсутність в діях позивача порушень законодавства, які слугували підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення та прийняття наказу про анулювання свідоцтва на право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Міністерство юстиції України оскаржило її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заявник, зокрема, зазначив, що межі та предмет розгляду в справі №5004/1537/12 про банкрутство ФОП ОСОБА_2, віднесений до підсудності господарського суду та цієї адміністративної справи є різними. Також, процесуальним законом не встановлено обов'язкового характеру правової позиції суду, висловленої в певній справі, для суду, який здійснює розгляд іншої справи.

Порядок продажу майна банкрута врегульовано статтею 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому продаж майна частинами здійснюється лише у випадку, коли не вдалося реалізувати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. Крім того, зазначеною нормою ліквідатору надається право вибору способу продажу активів банкрута для забезпечення відчуження майна за найвищою ціною. Такими способами є проведення аукціону та продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

При розгляді питання продажу майна (юридичної особи або фізичної особи-підприємця) слід виходити з приписів Розділу III Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який містить норми щодо оцінки майна банкрута; продажу майна банкрута; передання активів боржника, які залишаються не проданими на час закінчення ліквідаційної процедури тощо. Норми ж Розділу IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються, якщо відповідне питання не врегульовано Розділом III.

Посилання арбітражного керуючого ОСОБА_1 на те, що реалізація майна фізичної особи-підприємця відбувається з урахуванням норм статей 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безпідставні, оскільки зазначені норми містять загальні положення про банкрутство фізичної особи-підприємця і не регулюють продаж майна фізичної особи-підприємця.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом. Отже, при продажі майна банкрута ФОП норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що стосуються продажу майна банкрута мають пріоритет над нормами на які посилається арбітражний керуючий ОСОБА_1 у свої запереченнях.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює єдиний порядок продажу майна у справі про банкрутство юридичних та фізичних осіб-підприємців. Жодних відмінностей або окремого порядку продажу майна юридичних осіб і окремого порядку продажу майна фізичних осіб-підприємців Законом не встановлено.

Також, арбітражний керуючий ОСОБА_1 зазначає, що поняття цілісного майнового комплексу може бути віднесено лише до відання юридичних осіб, а ОСОБА_2 є фізичною особою, яка здійснює підприємницьку діяльність. Земельна ділянка та будівля знаходяться зовсім в різних географічних місцях (за різними адресами) та не мають жодного співвідношення один до одного. Тому вони виставлялися окремими лотами, що не суперечить порядку реалізації майна банкрута.

Заявник не погоджується з такими твердженнями арбітражного керуючого ОСОБА_1, оскільки цілісний майновий комплекс - це усі види майна, призначені для його діяльності, в тому числі земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, право вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права (стаття 191 Цивільного кодексу України). Таким чином, ліквідатор перш за все розпочинає продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, до якого включаються всі активи боржника. І лише в разі не продажу цілісного майнового комплексу ліквідатор може здійснювати продаж частинами шляхом аукціону чи безпосередньо продажу основних засобів, балансова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить для ліквідатора обмежень щодо продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, яке розташоване у різних географічних місцях (за різними адресами).

Крім того, арбітражним керуючим ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують продаж заставного майна банкрута ФОП ОСОБА_2 - нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - за згодою заставного кредитора Запорізької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", вимоги якого забезпечені заставою такого майна ФОП ОСОБА_2

Відповідно до абзацу 6 пункту 7.1. розділу VII Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013р. N1284/5 (далі - Порядок N1284/5), грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрутів), є підставою для накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, про що була направлена пропозиція до Міністерства юстиції України від 26.02.2015р. №13-04/1457.

10.03.2015р. Міністерством юстиції України до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Комісія) було направлено подання №382 про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії (ч.6 ст.108 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно витягу з протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) №28/03/15 від 26.03.2015 (з 13 питання порядку денного) колегіально вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності "арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №382 від 10.03.2015.

Враховуючи вказане відсутні об'єктивні підстави для скасування рішення Дисциплінарної комісії, оформлене протоколом №28/03/15 від 26.03.2015.

Анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) здійснюється відповідно до пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 14 січня 2013 року №93/5, зокрема, у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону №2343-ХІІ (в тому числі накладення дисциплінарного стягнення), структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін'юсту України про анулювання такого свідоцтва. Висновок підписує керівник структурного підрозділу і або особа, яка виконує його обов'язки. Наказ Мін'юсту України про анулювання свідоцтва підписує Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов'язки.

На підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 26.03.2015 №276 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Міністерством юстиції України зроблено висновок про наявність підстав для прийняття рішення про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого ОСОБА_1

Тому, на думку заявника, відсутні об'єктивні підстави для визнання незаконним та скасування наказу Міністра юстиції України №1037/5 від 23.06.2015р.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

Представник заявника апеляційної скарги у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

В судовому засіданні позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представники інших учасників процесу, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на момент прийняття оскаржуваних рішень позивач виконував обов'язки ліквідатора ФОП ОСОБА_2 на підставі постанови Господарського суду Волинської області від 19.12.2012р. по справі №5004/1537/12.

Від ЗОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України надійшла скарга від 04.12.2014р. №140-9-2-00/16-389 на дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2

Листом від 12.12.2014 №24022-0-33-14/1302 Міністерство юстиції України доручило Головному управлінню юстиції у Запорізькій області провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 з питань, наведених у скарзі ЗОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

26 грудня 2014 року Головним управлінням юстиції у Запорізькій області прийнято наказ №1006/06 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1.".

В період з 12.02.2015р. по 14.02.2015р. включно співробітниками Головного управління юстиції у Запорізькій області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, за результатами якої складено довідку від 14.02.2015р. №6-д.

19 лютого 2015 року позивачем до Головного управління юстиції у Запорізькій області подано заперечення на довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №6-д від 14.02.2015.

24 лютого 2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області складено акт №13/15 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1

За результатами проведеної позапланової перевірки співробітники Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області дійшли висновку про порушення позивачем, серед іншого:

- ч.1 ст.43, абзацу 4 ч.1, 5 ст.44, абзацу 4 ч.1 ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.6 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 14.05.1992 №2344-ХП зі змінами та доповненнями, що призвело до грубого порушення прав та інтересів заставного кредитора - ЗОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме: арбітражний керуючий ОСОБА_1 не здійснив продаж майна банкрута ФОП ОСОБА_2 у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною в розмірі 7 669 157,44 грн., яка складає сукупність кредиторських вимог до боржника до продажу такого майна частинами;

- абзацу 2 ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до грубого порушення прав та інтересів заставного кредитора - ЗОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме: арбітражний керуючий ОСОБА_1 продав заставне майно банкрута ФОП ОСОБА_2 - нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - без згоди заставного кредитора ЗОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", вимоги якого забезпечені заставою такого майна ФОП ОСОБА_2

26 лютого 2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області направлено на адресу Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України лист-пропозицію №13-04/1457 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, в якому Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, у зв'язку з виявленням грубих порушень вимог чинного законодавства, а саме: ч.1 ст.43, абзацу 4 ч.1, 5 ст.44, абзацу 4 ч.1 ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.6 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", абзацу 2 ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пропонує внести до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Комісія) подання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

05 березня 2015 року позивачем до Комісії подано скаргу на результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, викладені в акті №13/15 від 24.02.2015р., яка, на думку позивача, протиправно Комісією не розглянута.

10 березня 2015 року заступником директора Департаменту - начальником відділу контролю за діяльністю арбітражних керуючих та супроводу процедур банкрутства направлено до Комісії подання №382 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

26 березня 2015 року рішенням Комісії, оформленим протоколом №28/03/15, до арбітражного керуючого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), на підставі подання №382 від 10.03.2015р.

Також, Комісія звернулась до Міністерства юстиції України з поданням №276 від 26.03.2015р. про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 23.06.2015 №1037/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1" анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника мана, керуючого санацією, ліквідатора) №796 від 16.05.2013, видане ОСОБА_1, на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 26.03.2015 №276 та протоколу її засідання від 26.03.2015 №28/03/15.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування рішення Комісії, оформленого протоколом №28/03/15 від 26.03.2015р. щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та наказу Міністерства юстиції України №1037/5 від 23.06.2015р. на підставі того, що у судовому рішенні у справі №5004/1537/12, що набрало законної сили, судом встановлено, що:

- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не оскаржувалися умови проведення аукціону, а оскаржувався сам процес підготовки до нього (з посиланням на зміст оголошення про проведення аукціону);

- всі дії ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", свідчать про те, що банк погодився на умови реалізації заставного майна на повторному аукціоні - будівлі з можливістю зниження до початкової вартості ціни на тому ж аукціоні на 50%, а також із новою початковою вартістю майна та просив суд провести його повторно, на умовах, викладених в оголошенні про проведення аукціону;

- не все майно банкрута - підприємця може включатись до ліквідаційної маси, а лише те, що пов'язане зі здійсненням ним підприємницької діяльності та за вирахуванням майна, на яке, згідно чинного законодавства України, не може бути звернено стягнення. Отже, продаж майна фізичної особи - підприємця в складі цілісного майнового комплексу є неможливим, оскільки поняття цілісного майнового комплексу включає сукупність всіх видів майна, майнових активів, права на знаки, що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги, інші права. Початкова вартість виставленого на аукціоні майна була погоджена скаржником, за його ініціативи така вартість була значно вища від проведеної ліквідатором експертної оцінки;

- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не доведено неналежне виконання обов'язків, покладених на ліквідатора та торгуючу організацію.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно ст.105 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

У відповідності до ч.1 ст.107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

За приписами ч.4-6 ст.108 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень. Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п'яти членів комісії. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

Відповідно до ст.109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:

- попередження;

- позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

У відповідності до ч.2 та ч.3 ст.107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Оскільки саме Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства, то саме до його повноважень відноситься прийняття рішення про накладення на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за поданням Дисциплінарної комісії дисциплінарні стягнення у строки визначені частиною 4 статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, рішення Комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва.

Зі змісту ст.ст.112, 113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що свідоцтво анулюється у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (ч.2 ст.112). Підставою для припинення діяльності є накладення дисциплінарного стягнення (п.5 ч.1 ст.112). Припинення діяльності здійснюється шляхом прийняття рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності на підставі подання дисциплінарної комісії (ч.2 ст.113).

Оскільки Міністерством юстиції України не приймалося рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), що згідно п.5 ч.1 ст.112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, то відповідно до п.16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 14 січня 2013 року №93/5, підстави для анулювання свідоцтва позивача відсутні.

Судом також встановлено, що за проступок позивача, виявлений перевіркою відповідно до акта №13/15 від 24.02.2015 року, стягнення повинно було бути накладено протягом двох місяців з 24.02.2015 року. Проте, рішення, що є предметом спору, винесене 23.06.2015р., тобто з порушенням встановленого законодавством строку.

Відповідно до матеріалів справи, в якості підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем зазначено грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), а саме: арбітражний керуючий ОСОБА_1 не здійснив продаж майна банкрута ФОП ОСОБА_2 у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною в розмірі 7669157,44 грн., яка складає сукупність кредиторських вимог до боржника до продажу такого майна частинами та арбітражний керуючий ОСОБА_1 продав заставне майно банкрута ФОП ОСОБА_2 - нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - без згоди заставного кредитора Запорізької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", вимоги якого забезпечені заставою такого майна ФОП ОСОБА_2

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ЗОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" окрім скарги на дії ОСОБА_1, поданої до Міністерства юстиції України, також подавало скаргу №140-9-2-00/16-392 від 08.12.2014р. про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 умов продажу майна, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до Господарського суду Волинської області, який здійснює провадження у справі №5004/1537/12 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Скарги, подані до Міністерства юстиції України та до господарського суду є ідентичними за своїм змістом та стосуються питань реалізації заставного майна ФОП ОСОБА_2 - нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, без згоди заставного кредитора ЗОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та не у вигляді цілісного майнового комплексу, за ціною, нижчою сукупних кредиторських вимог до боржника.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.05.2015 по справі №5004/1537/12, за результатами розгляду скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №140-9-2-00/16-392 від 08.12.2014р. про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 та учасником провадження - організатором аукціону Волинською філією Рівненської товарної біржі умов майна боржника, відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. по справі №5004/1537/12 залишено без задоволення апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.05.2015 по справі №5004/1537/12 в частині відмови в задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - без змін.

Також, постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2015р. по справі №5004/1537/12 залишено без задоволення касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 по справі №5004/1537/12 - без змін.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.05.2015 по справі №5004/1537/12 встановлено наступні обставини.

05.09.2013 року ліквідатор подав проміжний звіт, з якого вбачається, що в процесі здійснення ліквідаційної процедури останнім проведено експертну оцінку будівлі та направлено цей звіт до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з метою погодження початкової вартості реалізації майна. Банком погоджено оцінку будівлі, як початкову вартість її реалізації на рівні 2 895 864 грн. 00 коп.

15.05.2013 року проведено збори кредиторів банкрута, на яких сформовано комітет кредиторів, визначено його кількісний склад - двох кредиторів, зокрема, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Югос Плюс".

15.05.2013 року проведено засідання комітету кредиторів, на якому затверджено звіт ліквідатора, визнано його роботу задовільною, встановлено спосіб та порядок продажу майна банкрута, що увійшло до ліквідаційної маси, зокрема, вирішено реалізувати нежитлову будівлю, що перебуває у заставі банку з відкритих торгів (аукціону), а також допустити можливість зниження ціни при проведенні повторного аукціону.

26.06.2013 року, 06.08.2013 року між ліквідатором та Рівненською товарною біржею в особі директора Волинської філії Рівненської товарної біржі укладено договір № 1, № 2 про надання послуг по організації та проведенню аукціону.

Ліквідатором та торгуючою організацією оцінено і визначено порядок реалізації майна боржника, зокрема, початкова вартість лоту №1 - нежитлової будівлі, за адресою АДРЕСА_1, визначається замовником в сумі 2 895 864 грн. 00 коп., з можливим зменшенням ціни від початкової вартості лоту на 20%, передбачено проведення другого та повторного аукціону; початкова ціна лоту № 2 - земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_2, визначається замовником в сумі 54 657 грн. 00 коп., з можливим пониженням ціни від початкової вартості лоту на 20%, передбачено проведення другого та повторного аукціону.

Згідно листа ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" № 140-9-2-00/16-286 від 22.11.2013 року банк отримав проміжний звіт ліквідатора 08.11.2013 року за період з 01.02.2013 року до 06.11.2013 року з інформацією про зобов'язання торгуючої організації провести аукціон з продажу майна боржника.

17.01.2014 року, 20.02.2014 року на засіданнях комітету кредиторів боржника з питанням, зокрема, внесення змін до основних умов проведення аукціону з продажу майна боржника, кредитор ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання.

21.01.2014 року проводився аукціон з продажу майна банкрута. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не мав заперечень щодо ліквідаційної маси та початкової вартості продажу майна підприємця ОСОБА_2

20.02.2014 року між ліквідатором та Волинською філією Рівненської товарної біржі укладено додаткову угоду до договору про надання послуг по організації та проведенню аукціону від 26.06.2013 року, якою визначено порядок проведення повторного аукціону та другого повторного аукціону.

Ухвалою суду від 09.04.2014 року відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора, зокрема, з питань зміни основних умов проведення аукціону з продажу заставного майна боржника.

Ухвалою суду від 04.09.2014 року відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на незаконні дії організатора аукціону Волинської філії Рівненської товарної біржі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.09.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.12.2014 року повернуто касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції AT "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 у справі №5004/1537/12 без розгляду.

Суд дійшов висновку, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не оскаржувалися умови проведення аукціону, а оскаржувався сам процес підготовки до нього (з посиланням на зміст оголошення про проведення аукціону). Всі дії збоку банку свідчать про те, що кредитор погодився на умови реалізації заставного майна на повторному аукціоні - будівлі з можливістю зниження до початкової вартості ціни на тому ж аукціоні на 50%, а також із новою початковою вартістю майна та просив суд провести його повторно, на умовах, викладених в оголошенні про проведення аукціону.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.12.2014 року у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора ОСОБА_1 про порушення ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого, зокрема, неналежного виконання обов'язків по збереженню нерухомого майна боржника, відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.01.2014 року ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2014 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2015 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2015р. та ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2014р. у справі № 5004/1537/12 залишено без змін.

Суд дійшов висновку, що не все майно банкрута - підприємця може включатись до ліквідаційної маси, а лише те, що пов'язане зі здійсненням ним підприємницької діяльності та за вирахуванням майна на яке згідно чинного законодавства України не може бути звернено стягнення. Отже, продаж майна фізичної особи-підприємця в складі цілісного майнового комплексу є неможливим, оскільки поняття цілісного майнового комплексу включає сукупність всіх видів майна, майнових активів, права на знаки, що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги, інші права. Крім того, початкова вартість виставленого на аукціоні майна була погоджена скаржником, за його ініціативи така вартість була значно вища від проведеної ліквідатором експертної оцінки.

Під час розгляду справи №5004/1537/12 суд дійшов висновку про недоведеність неналежного виконання обов'язків, покладених на ліквідатора та торгуючу організацію у цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що висновки Господарського суду Волинської області, викладені в ухвалі від 13.05.2015 року по справі №5004/1537/12, не є обов'язковими для адміністративного суду у цій справі.

Проте, Господарським судом Волинської області в ухвалі від 13.05.2015 року по справі №5004/1537/12 були встановлені обставини, що свідчать про відсутність порушення з боку арбітражного керуючого, які за висновком Комісії є підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів також погоджується з правовою позицією господарських судів щодо продажу майна фізичної особи-підприємця в складі цілісного майнового комплексу у справах, що порушувались за скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, оскільки оскаржене рішення Комісії, оформлене протоколом №28/03/15 від 26.03.2015р. та наказ Міністерства юстиції України №1037/5 від 23.06.2015 р. прийняті з порушенням встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого та порядку припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. у справі №808/8327/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України упродовж двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун