Ухвала суду № 59416155, 21.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2016 року

справа № 808/8398/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДА-ДОН» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРДА-ДОН» (далі за текстом – ТОВ «АРДА-ДОН») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі за текстом – ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя), в якому просило скасувати податкове повідомленя-рішення №00012508262203 від 02.10.2015.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №00012508262203 від 02.10.2015, прийняте ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у відношенні ТОВ «АРДА-ДОН», яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 577853 (п’ятсот сімдесят сім тисяч вісімсот п’ятдесят три) гривні.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення преставників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «АРДА-ДОН» зареєстроване як юридична особа 16.11.1998 та перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с. 9 т.1)

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АРДА-ДОН» з питань достовірності та правильності нарахування податкового зобов’язання з ПДВ у декларації з ПДВ за січень 2015 року, результати якої викладено в акті перевірки №52/08-26-22-03/30208987 від 21.09.2015. (а.с.20-32 т. 1)

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт №52/08-26-22-03/30208987 від 21.09.2015 Про результати документальної позапланової невиїзної преревірки ТОВ «АРДА-ДОН» з питань достовірності та правильності нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість у декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі – ПК), в результаті чого завищено від’ємне значення за січень 2015 року на 577853 гривень.

На підставі акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №00012508262203 від 02.10.2015, яким зменшено від’ємне значення суми ПДВ на 577853 грн. (а.с. 18 т. 1)

Положеннями статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками-суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 з 01.01.2015 запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Підпунктом 212.1.11. пункту 212.1. статті 212 ПК передбачено, що платниками акцизного податку є особа-суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК, об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПК передбачено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ включає загальнодержавні податки та збори (в тому числі й акцизний податок), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до абзацу 1 статті 8 Закону №265/95-ВР, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органами доходів і зборів.

Статтею 10 Закону №265/95-ВР передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Так, порядок перевірки реєстраторів розрахункових операцій на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій встановлюється органами доходів і зборів.

Особа, яка відповідно до положень статті 9 цього Закону має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування реєстраторів розрахункових операцій, має право використовувати реєстратори розрахункових операцій без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому при виникненні спору між контролюючим органом та такою особою щодо обсягу продажу, що дозволяє такій особі користуватися пільгами, визначеними статтею 9 цього Закону, враховуються документи, що є продуктом цих реєстраторів розрахункових операцій.

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних встановлюються органами доходів і зборів, згідно з технологією, розробленою Національним банком України.

ДФС України листом №1811/6/99-99-22-07-03-15 від 30.01.2015 «Про зміни в законодавстві» звернулося до Асоціації «Українські електроніка, комп’ютери, касові апарати» та ДП «Укрелекон» з поясненнями щодо правильності відображення в розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Даним листом ДФС пояснило, що Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою КМУ від 18.02.2002 №199, визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам’яті РРО, у якому передбачено відображення не менше 6 груп з оподаткування товарів (послуг). Враховуючи підпункт 3.5 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, зареєстрованого в Мінюсті 05.02.2001 за №105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6. Отже, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група. ДФС запропонувало терміново донести зміст цього листа до виробників РРО та центрів сервісного обслуговування РРО.

Під час перевірки підприємством були надані документи первинного бухгалтерського обліку з продажу підакцизних товарів, згідно яких підприємством були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, надано пояснення щодо обставин нарахування РРО податку на додану вартість на ціну товару, в яку вже був закладений акцизний податок. Однак, податковим органом під час проведення перевірки було використано лише інформацію, що містилася в Z-звітах.

Позивач, на підставі листа №18693/6/99-99-19-03-03-15 від 02.09.2015 «Про надання консультації» ДФС України щодо порядку нарахування податкових зобов’язань з акцизного податку, зробив вірний розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за січень 2015 року.

З огляду на те, що до бази оподаткування ПДВ не включаються суми акцизного податку, а відповідач визначив базу оподаткування ПДВ як з продажу підакцизних товарів, так і інших товарів/послуг, взявши для цього лише дані Z-звітів з РРО, які в січні 2015 року нараховували ПДВ на ціну товару, в яку вже був включений акцизний податок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем неправомірно не відраховано з фактичної роздрібної ціни реалізованого позивачем товару суми акцизного податку, що призвело до невірного розрахунку податкових зобов’язань позивача з ПДВ за січень 2015 року.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом скасування податкового повідомлення-рішення №00012508262203 від 02.10.2015, оскільки під час прийняття вищезазначеного рішення податковим органом не було враховано та надано належну оцінку первинним документам та доводам позивача, що підтверджують правомірність нарахування позивачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області– залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року по справі № 808/8398/15 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко