Ухвала суду № 59416125, 25.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2016 р. справа 804/20720/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Альфа мур» до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про скасування розпорядження про призначення державної технічної комісії та рішення про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автостоянки; третя особа ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Альфа мур» 12.12.2104 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1196 від 30.10.1999 про призначення державної технічної комісії;

- визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №139 від 20.01.2000 про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автостоянки по АДРЕСА_1;

- визнати протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області в частині невжиття заходів щодо порушень, допущених при введенні в експлуатацію автостоянки по АДРЕСА_1 та складанні акту державної технічної комісії від 20.11.1999 про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації (ас3).

За клопотанням ПП «Альфа мур», ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 позовні вимоги до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області залишені без розгляду (ас21,24).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 позов задоволений (ас25).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує що він купив автостоянку по АДРЕСА_1 у громадянина ОСОБА_2, користувачем земельної ділянки, на якій розташована автостоянка, та який оформлював введення автостоянки в експлуатацію. При розгляді справи не враховано його право власності на предмет спору (ас35).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до статей 2, 3, 17 КАС України, до компетенції адміністративних судів належить вирішення публічно-правових спорів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи, інтереси.

Даючи аналіз нормам КАС України, Верховний Суд України в постанові від 24.02.2015 у справі за позовом фізичної особи до Державного агентства земельних ресурсів в Київській області про скасування наказів про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, дійшов висновку, що право оскаржити як нормативно-правовий, так і індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Оскаржити акт індивідуальної дії в адміністративному порядку може тільки особа, до якої цей акт адресований. В разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду, тобто ненормативного акту, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись в порядку цивільної або господарської юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Згідно договору купівлі-продажу від 11.08.2000, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив автостоянку по АДРЕСА_1. В договорі зазначено, що стоянка належить продавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на автостоянку, виданого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17.05.2000 на підставі рішення №139 від 20.01.2000 (ас47).

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 20.12.2001, з ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, на якій розташована автостоянка (ас50).

Таким чином, рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №139 від 20.01.2000, яким дозволено власнику ОСОБА_2 ввести в експлуатацію автостоянку по АДРЕСА_1 (ас12) є виконаним; на підставі цього рішення видано свідоцтво про право власності на автостоянку. Оскаржуючи це рішення, ПП «Альфа мур» фактично оспорює право власності інших громадян. Між позивачем та новим власником автостоянки і користувачем земельної ділянки ОСОБА_1 (ас48,49) виник спір про право, який відповідно до статті 15 ЦПК України має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 4 статті 198, статтями 203, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2014.

Провадження у справі закрити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова