Постанова № 59415758, 02.08.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.08.2016р. справа №908/1247/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (за довіреністю №02/06-16);від відповідача: не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід06.07.2016р. (повний текст підписано 06.07.2016р.)по справі№908/1247/16 (суддя Проскуряков К.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Укрспецкомплект», м. Харківдо Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжя про стягнення 79139,23грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВО «Укрспецкомплект», м. Харків (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 79139,23грн. за договором поставки №150378 від 21.12.2015р., з яких: основний борг в розмірі 75840,19грн., пеня в розмірі 2161,44грн. та втрати від інфляції в розмірі 1137,60грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.07.2016р. (повний текст підписано 06.07.2016р.) по справі №908/1247/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Укрспецкомплект» були задоволені частково - стягнуто з Відповідача на користь Позивача основного боргу в розмірі 75840,19грн., втрат від інфляції в розмірі 1137,60грн., пені в розмірі 2149,84грн. та відмовлено в частині стягнення останньої (пені) в розмірі 11,60грн. через недоліки у розрахунку.

Рішення місцевого суду було вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем свого грошового зобовязання з оплати поставленого Позивачем товару за договором поставки №150378 від 21.12.2015р.

Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 06.07.2016р. та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає ненастання у нього обовязку з оплати поставленого Позивачем товару, який був отриманий, на його думку, за експрес-накладною 22.12.2015р., оскільки умовами договору (п.4.2) чітко передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється протягом 30 днів з дня постачання та отримання Замовником оригіналу рахунку на оплату товарів, який, в свою чергу, заявником апеляційної скарги отриманий не був. Між тим, наявний в матеріалах справи рахунок №8469/134 не може прийматися до уваги суду в якості доказу, оскільки датований 17.12.2015р., тоді як сам договір був укладений сторонами 21.12.2015р., а його умовами не передбачено застосування означеного договору на відносини, що виникли до його укладення.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Зубченко І.В. і ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2016р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 02.08.2016р. об 15.00.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судове засідання 02.08.2016р., попри належне повідомлення (а.с.149) не зявився, надав через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.а.с.160-163), мотивоване неможливістю прибуття у зазначене судове засідання його компетентних представників, а саме через участь одного представника у судовому засіданні в Господарському суді Запорізької області та знаходженням другого представника Скаржника у відпустці, яке судовою колегією відхиляється, оскільки за змістом ст.28 Господарського процесуального кодексу України Відповідач не позбавлений можливості залучити своїм представником будь-яку особу (у тому числі і не співробітника) і неможливість такого залучення наразі не доведена, явка представника не визнавалась судом обовязковою, а позиція Скаржника доведена до відома суду безпосередньо апеляційною скаргою.

Представник Позивача у судове засідання 02.08.2016р. зявився, підтримав заперечення на апеляційну скаргу, викладені у наданому відзиві (а.с.а.с.150-152).

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 21.12.2015 між Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВО Укрспецкомплект» (Постачальник) було укладено договір поставки № 150378 (Договір а.с.а.с.9-14), відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобовязується у 2015 році поставити (передати у власність) Замовникові товари, зазначені у Специфікаціях додатках до цього договору, а Замовник прийняти і оплатити такі товари на умовах цього договору.

Згідно п.1.2 договору було встановлено, що найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість товарів: відповідно до Специфікацій додатків до цього договору. Виробник товарів визначається також відповідно до Специфікацій.

На виконання умов договору сторонами було підписано Специфікацію №1 від 21.12.2015р. (а.с.15), відповідно до умов якої предметом поставки було визначено: Резистор РФ ЕЮИВ 434.172.010-05, умовне позначення РФ ЕЮИВ 434.172.010-05, ГОСТ 9219-95, кількістю 48шт., загальною вартістю 75840,19грн. Виробник товару: Публічне акціонерне товариство «Глухівський завод «Електропанель».

Відповідно до п.2.1. укладеного договору, Постачальник повинен передати (поставити) Замовнику товар (товари), якість яких повинна відповідати вимогам Державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній документації (ТУ, ГОСТ, ДСТУ, креслення та інше) та вимогам зазначеним у цьому договорі та специфікаціях додатках до цього договору.

Номери та індекси стандартів, технічних умов, ГОСТ, ДСТУ, креслень або іншої нормативно-технічної документації щодо якості товарів зазначаються у специфікаціях.

Також підтвердженням якості з боку Постачальника, відповідно до п.2.2 договору, є: сертифікат відповідності, а у разі постачання товару, який не підлягає обовязковій сертифікації та не сертифікований паспорт (сертифікат) якості НАН кожну поставлену партію товару, які повинні бути передані замовнику в момент поставки кожної партії товару.

В свою чергу, при виявленні товару, який не відповідає вимогам Державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній документації (ТУ, ГОСТ, ДСТУ, креслення та інше) та вимогам, зазначеним у договорі та специфікаціях додатках до договору, а також при виявленні дефектів в гарантійний строк експлуатації або в гарантійний строк придатності та зберігання, виклик представника Постачальника є обовязковий. (п.2.5 договору)

Відповідно до п. 4.2. договору сторони узгодили, що Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 30 календарних днів з дня постачання товару, який визначається датою видаткової накладної та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів.

Між тим, до рахунку на оплату товарів додаються: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (інші документи щодо транспортування товару).

Згідно п.5.1 договору було встановлено, що товар повинен бути поставлений не пізніше 20 (двадцяти) днів від дня отримання Постачальником письмової заявки Замовника на постачання товару.

Товар постачається за рахунок та транспортом Постачальника на склад Замовника на умовах DDP (згідно ІНКОТЕРМС 2000): Україна, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2.

Відповідно до п.5.5 договору, право власності на товар, зазначений у Специфікаціях додатках до цього договору, переходить до замовника з моменту підписання сторонами/представниками сторін видаткової накладної та відсутності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару. У разі наявності у замовника зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару, право власності на товар, зазначений у Специфікаціях додатках до цього договору, переходить до замовника з моменту підписання сторонами/представниками сторін ОСОБА_5 приймання передачі товару.

У разі постачання товару, який не передбачений Специфікаціями додатками до цього договору, то такий товар не підлягає оплаті за цим договором. (п.5.6)

В свою чергу, прийом товару здійснюється Замовником у відповідності до умов цього договору, а також у відповідності до умов Інструкції № П-6 від 15.06.1965 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю» та Інструкції №П-7 від 25.04.1966р. «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю», якщо умови вищезазначених інструкцій не суперечать умов цього договору та/або діючому законодавству (вказані інструкції застосовуються в частині, що не суперечить умовам цього договору та/або діючому законодавству).

Прийом товару здійснюється замовником при наявності товарно-супровідних документів: товарно-транспортної накладної (інших документів щодо транспортування товару), пакувальних аркушів, рахунку на оплату товару, документів, підтверджуючих якість товару. Замовник проводить вхідний контроль товару згідно із вимогами ГОСТ 24297-87. (п.5.8 договору)

Підтвердженням про отримання товару замовником, відповідно до п.5.12 договору, є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Згідно пп.6.1.1. договору, Замовник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

У разі порушення строків оплати отриманого товару Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі половини облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Строк дії договору було визначено в п.10.1 договору, відповідно до якого останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

На виконання умов означеного договору Позивачем був поставлений товар на загальну суму 75840,19грн., що підтверджується видатковою накладною №РН 000606 від 21.12.2015р. (поданої Позивачем - а.с.16) та видатковою накладною №РН 000606 від 21.12.2015р. (поданої Відповідачем - а.с.71), які різняться номером укладеного договору, відповідно якого було зроблено поставку, а саме: договір №130378 від 21.12.15 у накладній, поданій до суду Позивачем; договір №150378 від 21.12.15 у накладній, поданій до суду Відповідачем. Між тим, матеріали справи містять бухгалтерську довідку, видану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВО«Укрспецкомплект» (Позивач), відповідно до якої посилання у його видатковій накладній на договір №130378 від 21.12.2015р. - є технічною помилкою (а.с.115)

В свою чергу, означені видаткові накладні без зауважень були підписані уповноваженими представниками сторін, зокрема представником Відповідача ОСОБА_6, довіреність на яку міститься в матеріалах справи (а.с.а.с.17,18)

Також в матеріалах справи наявна експрес-накладна №59998026127840 (а.с.72), дата одержання невизначеного товару оголошеною вартістю 5000грн. та вагою 408грн., відповідно до якої становить - 22.12.2015р.

Окрім того, матеріали справи містять оригінал рахунку фактури №8469/134 від 17.12.2015р. на суму 75840,19грн.(а.с.56), отримання якого заперечується Відповідачем.

Між тим, отримавши товар на суму 75840,19грн., Відповідач, всупереч вимогам п.4.2 укладеного між сторонами договору, оплату означеного товару не здійснив, у звязку з чим Позивач направив на адресу Відповідача претензію №0277/03/134 від 18.03.2016р.(а.с.а.с.20,21) разом з двома примірниками акту звірки на суму 77114,30грн., яка була отримана Відповідачем 22.03.2016р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.22). Проте, відповіді на означену претензію Позивач наразі не отримав, як і оплату за поставлений ним товар.

Таким чином, враховуючи несплачену Відповідачем заборгованість за договором поставки №150378 від 21.12.2015р. в розмірі 75840,19грн., Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВО «Укрспецкомплект», нарахувавши на означену суму заборгованості пеню та інфляційні втрати, звернулось до Господарського суду Запорізької області з вимогою про стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 75840,19грн., пені в розмірі 2161,44грн. та втрат від інфляції в розмірі 1137,60грн.

В свою чергу, Господарський суд Запорізької області перевіривши правильність розрахунку Позивача, частково задовольнив його позовні вимоги, стягнувши з Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» основного боргу в розмірі 75840,19грн., втрат від інфляції в розмірі 1137,60грн., пені в розмірі 2149,84грн. та відмовлено в частині стягнення останньої (пені) в розмірі 11.60грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будьякого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України укладений між сторонами договір поставки №150378 від 21.12.2015р. є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ст.655, ч.1ст.691 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу. Означений обов'язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у стягненні коштів з Відповідача за поставлений товар, відповідно до п.4.2. договору №150378 від 21.12.2015р. в розмірі 75840,19грн. та нарахованих на неї пені та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Між тим, з приводу доводів апелянта щодо ненастання у нього обовязку з оплати поставленого Позивачем товару, який був отриманий, на його думку, за експрес-накладною 22.12.2015р., та без надання оригіналу рахунку, позиція апеляційного суду полягає в такому:

- наявна в матеріалах справ експрес-накладна №59998026127840 з датою одержання товару 22.12.2015р. (на яку посилається апелянт), за своїм змістом жодною мірою не повязана з розглядуваною в межах справи №908/1247/16 поставкою по договору №150378 від 21.12.2015р., адже не містить відповідних ідентифікуючих ознак реквізитів договору, найменування і кількості товару його вартість тощо. Окрім того, умовами п.4.2 означеного договору чітко встановлено, що дата поставки визначається саме видатковою, а не експрес-накладною;

-положеннями п.5.8 договору сторони узгодили застосування при прийому товару Інструкції №П-6 («Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю») та Інструкції №П-7 («Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю») за змістом яких (п.12 щодо Інструкції №П-6 та п.14 щодо Інструкції №П-7) вбачається, що приймання продукції за кількістю/якістю здійснюється за транспортними та супровідними документами, серед яких вказаний і рахунок-фактура. У випадку відсутності таких документів або деяких із них складається акт про фактичну наявність продукції з вказівкою на відсутні документи. Проте, до матеріалів справи Відповідачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано акту, який би належним чином підтверджував відсутність рахунку-фактури на момент отримання товару Покупцем. В свою чергу, факт отримання товару за видатковою накладною №РН 000606 від 21.12.2015р. Відповідачем наразі спростований не був, так само як і не вбачається наявність у справі доказів реалізації Відповідачем прав, визначених ст.666 Цивільного кодексу України для покупця у разі невиконання продавцем обовязку з передачі документів, визначених договором.

В свою чергу, зауваження Скаржника щодо неприйнятності наявного в матеріалах справи рахунку №8469/134 через дату його складання (17.12.2015), яка передує даті укладання договору (21.12.2015р.) судом відхиляється як з огляду на викладені вище міркування щодо належності фіксації дефектів (відсутності) товаро-супровідних документів на етапі приймання товару, так і через безпідставне ототожнення датування рахунку із розповсюдженням умов договору на передуючі його укладання правовідносини сторін в порядку ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Відтак, днем початку виникнення зобовязання у Відповідача з оплати товару є 21.01.2016р. (21.12.2015р. (дата підписання видаткової накладної) + 30 календарних днів).

Враховуючи викладене, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення повного розрахунку за поставлений товар відповідно видаткової №РН 000606 від 21.12.2015р. в сумі 75840,19грн. на умовах передбачених п.4.2. укладеного договору (протягом 30 календарних днів з дня постачання товару).

В свою чергу, прострочення оплати Відповідача у розумінні ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, є порушенням відповідного грошового зобовязання згідно із ст.610 Цивільного кодексу України та зумовлює застосування визначених ст.ст.549, 611, 625 цього Кодексу наслідків, а саме - стягнення нарахованої на суму заборгованості пені (передбаченої пп.7.2.1. договору) та інфляційної індексації.

Таким чином, перевіривши розрахунки позовних вимог, які були надані Позивачем на підтвердження права вимоги (а.с.47) та розрахунки суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності стягнення з Відповідача, в межах заявлених ним позовних вимог та періоду нарахування з 22.01.2016р. по 26.04.2016р. пені в розмірі 2149,84грн. та інфляційної індексації в розмірі 1137,60грн. При цьому, зазначаючи, що період нарахування індексу інфляції має визначатися цілими місяцями, починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж, враховуючи порядок формування індексу інфляції (впродовж усього календарного місяця та за цілий місяць), що вбачається з положень абз.3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р., а отже період нарахування індексу інфляції у даному випадку повинен становити з лютого 2016р. по квітень 2016р., що, в свою чергу, місцевим судом зазначено не було, але не вплинуло на правильність висновку щодо обґрунтованості вимог про стягнення заявлених сум, які не перевищують суми, які можуть бути нараховані за вказаний період.

Між тим, з огляду на відсутність будь-яких обставин, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування чи зміни переглядуваного рішення, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, що згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.07.2016р. (повний текст підписано 06.07.2016р.) по справі №908/1247/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.07.2016р. (повний текст підписано 06.07.2016р.) по справі №908/1247/16 залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Д.О. Попков

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1,2 - сторонам, 3-у справу, 4 - ДАГС, 5 - ГСЗО