Ухвала суду № 59415372, 05.07.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" липня 2016 р. Справа № 5019/950/12

Суддя Андрійчук О.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства на дії органу ДВС

у справі

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до відповідача ОСОБА_1 міського комунального підприємства

про стягнення заборгованості в сумі 1 821 493 грн. 68 коп.,

Представники учаcників судового процесу:

від позивача (стягувача): ОСОБА_2, дов. від 22.04.2016 року

від відповідача (боржника): ОСОБА_3, дов. від 11.09.2015 року, ОСОБА_4, дов. від 20.10.2015 року

від органу ДВС: ОСОБА_5, посв. РН № 232

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2012 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 міського комунального підприємства про стягнення заборгованості в сумі 1 821 493,68 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.07.2012 року (суддя Трускавецький В.П.) позов задоволено.

07.08.2012 року на примусове виконання рішення суду від 23.07.2012 року видано наказ про стягнення з відповідача 1 782 895,38 грн основного боргу, 32 150,57 грн пені, 3% річних у розмірі 6 447,73 грн, а також 36 429,87 грн судового збору.

10.02.2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява ОСОБА_1 міського комунального підприємства про відстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2012 року.

Ухвалою суду від 20.02.2014 року справу № 5019/950/12 прийнято до провадження суддею Торчинюком В.Г.

Ухвалою суду від 24.02.2014 року заяву ОСОБА_1 міського комунального підприємства про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково.

24.05.2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник ОСОБА_1 міського комунального підприємства подав скаргу на дії ДВС України, в якій просить суд визнати дії ДВС України по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 11.05.2016 року протиправними та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 11.05.2016 року, який накладений на рахунки № 26032300901567, № 26031301901567 в філії Рівненське обласне УАТ "Ощадбанк" м. Рівне, в частині суми 185 792,35 грн згідно з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 35644232 по судовому наказі № 5019/950/12 від 18.12.2012 року.

Ухвалою суду від 26.05.2016 року прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства на дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції у справі № 5019/950/12, розгляд якої призначено на 07.06.2016 року.

Ухвалою суду від 07.06.2016 року розгляд скарги відкладено на 14.06.2016 року.

У судовому засіданні 14.06.2016 року оголошено перерву на 05.07.2016 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 21.06.2016 року № 01-04/136/2016, у зв'язку з перебуванням судді Торчинюка В.Г. у відпустці з 21.06.2016 року по 24.06.2016 року (наказ № 365 від 15.06.2016 року) та відповідно до п.п. 2.3.47, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу №5019/950/12 передано на розгляд судді Андрійчук О.В.

Ухвалою суду від 22.06.2016 року справу № 5019/950/12 прийнято до свого провадження суддею Андрійчук О.В.

Суд, розглянувши скаргу, встановив таке.

Як вбачається зі скарги, в останній боржник просить суд визнати неправомірними дії органу ДВС при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 11.05.2016 року протиправними, а вказану постанову - скасувати.

Скарга обґрунтована тим, що рахунки, на яких знаходяться кошти, щодо яких винесено постанову про накладення арешту, мають спеціальний режим використання (водопостачання та водовідведення), а тому накладення арешту є незаконним.

Судом з матеріалів справи встановлено, що на виконанні в органі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження № 44201994, до якого входить, зокрема постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 35644232 від 18.12.2012 року в сумі 185 792,35 грн.

У межах зведеного виконавчого провадження органом ДВС винесено постанову про арешт коштів боржника від 11.05.2016 року, за якою накладено арешт на кошти в межах суми 7 420 872,97 грн, що містяться на рахунках № 26032300901567, № 26031301901567 у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне.

У силу вимог ч.ч. 1, 3 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

За приписами ч.ч. 1-4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 2 ст. 57 та ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання ст.ст. 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", ст. 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Судом з матеріалів справи встановлено, що 02.12.2013 року між боржником та ПАТ "Ощадбанк" в особі філії Рівненське обласне УАТ "Ощадбанк" укладено договори банківського рахунку № 286 та № 287, за п. 1.1. яких відповідно до законодавства України, у т.ч. Постанови, нормативно-правових актів НБ України, банк відкриває клієнту поточні рахунки із спеціальним режимом використання № 26032300901567, № 26031301901567 (водопостачання, водовідведення та теплопостачання) в гривні України та надає послуги з розрахункового обслуговування за цими рахунками з урахуванням особливостей їх функціонування, встановлених Постановою КМ України від 09.10.2013 року № 750 "Про затвердження порядків зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення".

За п.п. 1.2. вказаних договорів рахунки використовуються для проведення розрахунків за інвестиційними програмами відповідно до Постанови. Використання коштів з рахунків у будь-яких інших цілях забороняється.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання" оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні організації в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. Оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії. Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.

Інвестиційні програми розробляються суб'єктами господарювання у сфері теплопостачання. Порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання встановлюється спільним рішенням центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, центрального органу виконавчої влади у сфері інвестиційної діяльності та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання для проведення в установленому законодавством порядку розрахунків за інвестиційними програмами відкривають спеціальні рахунки. На зазначені рахунки суб'єкти господарювання перераховують кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм у сфері теплопостачання. Порядок зарахування коштів на спеціальний рахунок, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням встановлюється Кабінетом Міністрів України. Суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання - власники спеціальних рахунків зобов'язані використовувати кошти, що перебувають на таких рахунках, виключно для виконання інвестиційних програм. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється (ст. 26-1 Закону України "Про теплопостачання").

За визначеннями, наведеними, у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, який містить зобов'язання суб'єкта господарювання у сфері централізованого теплопостачання щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об'єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання; поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами (далі - спеціальні рахунки) - рахунки суб'єктів господарювання у сфері централізованого теплопостачання, призначені для накопичення та використання коштів виключно для виконання інвестиційних програм у зазначеній сфері; уповноважений банк - визначений Кабінетом Міністрів України банк, що обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу.

Згідно зі ст. 18-1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" інвестиційні програми розробляються суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. Порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення встановлюється спільним рішенням центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, центрального органу виконавчої влади у сфері інвестиційної діяльності та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Суб'єкти господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення для проведення в установленому законодавством порядку розрахунків за інвестиційними програмами відкривають спеціальні рахунки. На зазначені рахунки суб'єкти господарювання перераховують кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм. Порядок зарахування коштів на спеціальний рахунок, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням встановлюється Кабінетом Міністрів України. Суб'єкти господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - власники спеціальних рахунків зобов'язані використовувати кошти, що перебувають на таких рахунках, виключно для виконання інвестиційних програм. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється. Порядок контролю за реалізацією інвестиційних програм у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а також граничний рівень вартості інвестицій, які можуть залучатися за інвестиційними програмами, що включаються при розрахунку економічно обґрунтованих витрат, та граничний термін дії інвестиційних програм до моменту повного погашення зобов'язань за ними встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" містить такі дефініції: інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого водопостачання і водовідведення, який містить зобов'язання суб'єкта господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об'єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання; поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами (далі - спеціальні рахунки) - рахунки суб'єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, призначені для накопичення та використання коштів виключно для виконання інвестиційних програм у зазначеній сфері.

Як вбачається із Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", порядок зарахування коштів на спеціальний рахунок та їх використання встановлюється Постановою КМ України від 09.10.2013 року № 750 "Про затвердження порядків зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення".

У свою чергу, дія цієї Постанови поширюється на суб'єктів господарювання, які в установленому законодавством порядку отримали відповідну ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (ліцензіати).

Як встановлено судом із матеріалів справи, боржник отримав ліцензії з постачання теплової енергії серії АД № 041946 зі строком дії з 15.12.2012 року по 14.12.2017 року, з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами серії АД № 041945 від 15.12.2012 року по 14.12.2017 року, на централізоване водопостачання та водовідведення серії АВ № 466705 зі строком дії з 13.04.2011 року по 13.04.2016 року.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради № 59 від 25.12.2015 року вирішено погодити інвестиційну програму боржника у сфері централізованого водопостачання та водовідведення на 2016-2017 року, а 07.04.2016 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 589 схвалено інвестиційну програму боржника, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, на 2016 рік у сумі 778,76 тис. грн та джерела її фінансування.

Згідно з Постановою КМ України від 09.10.2013 року № 750 власниками коштів на спеціальному рахунку є ліцензіати. Ліцензіати зобов'язані використовувати кошти із спеціального рахунка виключно для виконання інвестиційних програм згідно з графіком на планований та прогнозний періоди. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється (п. 7 Постанови).

Отже, накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на інші цілі, ніж це передбачено, суперечить вимогам ч. 2 ст. 57 та ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 19-1, 26-1 Закону України "Про теплопостачання", ст. 18-1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Постанові КМ України від 09.10.2013 року № 750 "Про затвердження порядків зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення".

Згідно з ч. 2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення банком про те, що на кошти, які знаходяться на рахунках боржника, заборонено звертати стягнення.

У той же час ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З урахуванням викладеного, державний виконавець з метою недопущення у своїй діяльності прав та законних інтересів боржника не був позбавлений можливості отримати від банків, у яких накладеного арешт на кошти боржника, інформацію щодо цільового використання таких коштів та можливості звернення стягнення на них.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи встановлення судом порушень вимог чинного законодавства в діях органу ДВС при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 11.05.2016 року, суд визнає доводи скаржника правомірними, а скаргу такою, яку належить задоволити.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України. суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства на дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції та постанову про арешту коштів боржника від 11.05.2016 року задовольнити.

Визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 11.05.2016 року, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках № 26032300901567, № 26031301901567 у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне, в частині виконання постанови ВП № 35644232 про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.12.2012 року в розмірі 185 792,35 грн, винесеної в межах виконавчого провадження з виконання наказу № 5019/950/12, виданого Господарським судом Рівненської області 07.08.2012 року.

Визнати недійсною постанову відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 11.05.2016 року, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках № 26032300901567, № 26031301901567 у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне, в частині виконання постанови ВП № 35644232 про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.12.2012 року в розмірі 185 792,35 грн, винесеної в межах виконавчого провадження з виконання наказу № 5019/950/12, виданого Господарським судом Рівненської області 07.08.2012 року.

Суддя Андрійчук О.В.