Вирок № 5941529, 07.09.2009, Печерський районний суд міста Києва

№1-462/09

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Новака Р.В.

при секретарі Полоховій І.М.

за участю прокурорів Яценка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Собіщиці Володимирецького району Рівненської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 15.01.2009 приблизно о 17:30 год, керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ-110307» д/н НОМЕР_1 рухався по проїзній частині вул. Кіквідзе в м. Києві, зі сторони б-ру Лесі Українки в напрямку вул. Залізничне шосе, по мокрому покриттю, у крайній лівій смузі, зі швидкістю 38,5-48,8 км/год (згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 277/ат від 07.07.2009), в нічний час доби.

В цей же час, по проїзній частині вул. Кіквідзе в м. Києві по нерегульованому пішохідному переходу зправа наліво, відносно руху вказаного автомобіля «ЗАЗ-110307» рухався пішохід ОСОБА_3

Так, під час руху, ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 4,16; 18.1; 12.3 ПДР України, в яких зазначено:

- 4.16. пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами;

- 18.1. водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

- 12.3. у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Порушення вказаних вимог ПДР України з боку водія ОСОБА_1 виявились в тім, що керуючи автомобілем «ЗАЗ-110307» д/н НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Кіквідзе, підїжджаючи до пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку № 20, на якому перебували пішоходи, повинен був зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, маючи технічну можливість з моменту вникнення небезпеки для руху, а саме виходу пішохода на проїзну частину , зупинити транспортний засіб шляхом гальмування до лінії руху пішохода, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, не пропустив пішохода ОСОБА_3, який мав перевагу в русі та скоїв наїзд правою передньою частиною вказаного автомобіля на пішохода ОСОБА_3

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 372/І від 16.07.2009, ОСОБА_3 в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді: множинні садна лівої вушної раковини, закритого перелому проксимальної третини діафізу малогомілкової кістки.

Таким чином, порушення вимог п.п. 18.1, 12.3, 4.16 ПДР України з боку водія ОСОБА_1 знахояться в причинному звязку з виникненням ДТП і її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повністю підтвердив покази, дані ним в ході досудового слідства та обставини викладені в обвинувальному висновку. Так останній пояснив, що 15.01.2009 приблизно о 17:30 год., він керував автомобілем «ЗАЗ-110307» д/н НОМЕР_1. Рухався по вул. Кіквідзе в м. Києві, зі сторони б-ру Лесі Українки в напрямку вул. Залізничне шосе. Підїхавши до перехрестя, пропустив одного пішохода та продовжив рух, при цьому не помітив іншого пішохода та збив його. Після цього відразу зупинив автомобіль, підняв дідуся, якого збив та посадив його на заднє сидіння власного автомобіля. В цей час його племінниця, що була разом з ним в автомобілі, збігала в аптеку, купила вату та зеленьку, щоб надати допомогу дідусю, а він викликав працівників ДАІ.

В судовому засіданні визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі в повному обсязі, у відповідності до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, а саме показів свідків та письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає винність підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину повністю доведеною.

Умисні дії підсудного, які виразилися в порушенні ПДР України (п.п. 18.1, 12.3, 4.16 ПДР України), що спричинили потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.

При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним діяння, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем реєстрації, не перебуває на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, раніше не судимий.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що помякшує покарання підсудному є його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудному - відсутні.

Таким чином, суд вважає, що виправлення підсудного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, повязане з обмеженням волі та з позбавленням права керувати транспортними засобами, але з застосуванням правил ст. 75 КК України звільненням від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основого покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Позов ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 завдану майнову та моральну шкоду в сумі 5727 (пять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведеної судово-автотехнічної експертизи в сумі 608 (шістсот вісім) грн. 47 коп. на користь: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській обл., р/р 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (послуги експерта).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: Р.В. Новак