Рішення № 59415076, 13.07.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2016 р. Справа № 911/1125/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/1125/16

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Аграрний фонд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегров», Васильківський район,

с. Борисів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Васильківхлібпродукт», смт. Рокитне

про стягнення 1 165 366,91 грн.

за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Цегров»,

Васильківський район, с. Борисів

до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Аграрний фонд», м. Київ

про стягнення 282 116,75 грн.

за участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 довіреність № 08-02/16

від 24.12.2015, ОСОБА_3 довіреність

№ 93-02/16 від 19.04.2016;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_4 - довіреність від

11.07.2016;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява вих. № 02-01/824 від 31.03.2016 (вх. № суду 1150/16 від 01.04.2016) ОСОБА_1 акціонерного товариства «Аграрний фонд» (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегров» (надалі - відповідач) та ОСОБА_5 про стягнення 1 165 366,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Біржового договору поставки зерна врожаю 2015 року № 1207Ф від 05.05.2015, а саме, відповідач не поставив Аграрному фонду зерно в повному обсязі та у встановлені строки, в результаті чого позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 592 540,77 грн. попередньої оплати, 328 363,85 грн. процентів у розмірі 18% річних на попередню оплату, 66 700,06 грн. пені, 177 762,23 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2016 порушено провадження у справі № 911/1125/16 в частині позовних вимог до відповідача ТОВ «Цегров», призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.04.2016 та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України відмовлено у прийнятті позовної заяви в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_6.

В судове засідання 18.04.2016 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 04.04.2016 не виконав, про час та дату судового засідання повідомлений у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 11.05.2016 о 10 год. 10 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 9768/16 від 10.05.2016) відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом про стягнення 282 116,75 грн. з яких: 231 289,13 грн. збитків (витрати на пальне, послуги елеваторів, послуги перевезення зерна на виконання Біржового договору поставки зерна врожаю 2015 року № 1207Ф від 05.05.2015, укладеного між сторонами) та 50 827,62 грн. штрафу у розмірі 5% відсотків на підставі ст. 274 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 11.05.2016 на підставі ст. 60 ГПК України прийнято зустрічний позов ТОВ «Цегров» (надалі відповідач (позивач за зустрічним позовом) до ПАТ «Аграрний фонд» (надалі позивач (відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 282 116,75 грн. для спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи відкладено на 25.05.2016 о 12 год. 30 хв.

Через канцелярію суду (вх. 10987/16 від 24.05.2016) позивач (відповідач за зустрічним позовом) надав відзив на зустрічний позов, в якому проти зустрічного позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 25.05.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 10.06.2016 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 25.05.2016 за клопотанням представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено розгляд спору у справі № 911/1125/16 на п`ятнадцять днів.

В судовому засіданні 10.06.2016 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) надав письмові пояснення вих. № 02-01/1340 від 09.06.2016 та клопотання вих. № 02-01/1342 від 09.06.2016 про залучення доказів.

Ухвалою суду від 10.06.2016 на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Васильківхлібопродукт» та відкладено розгляд справи на 29.06.2016 о 12 год. 30 хв.

В судове засідання 29.06.2016 представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлений у встановленому порядку ухвалою суду від 10.06.2016.

В судове засідання 29.06.2016 представник третьої особи не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень по справі не надав, про час та дату судового засідання повідомлений у встановленому порядку ухвалою суду від 10.06.2016.

Ухвалою суду від 29.06.2016 розгляд справи було відкладено на 13.07.2016 о 12 год. 20 хв.

В судове засідання 13.07.2016 представник третьої особи не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень по справі не надав, про час та дату судового засідання повідомлений у встановленому порядку ухвалою суду від 29.06.2016.

В судових засіданнях представники позивача (відповідача за зустрічним позовом) підтримали первісний позов, просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, та заперечували проти зустрічного позову з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов.

В судових засіданнях представники відповідача (позивача за зустрічним позовом) заперечували проти первісного позову та просили суд задовольнити зустрічний позов, з підстав, викладених у зустрічному позову.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Аграрний фонд» («покупець», надалі позивач (відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цегров» («постачальник», надалі відповідач (позивач за зустрічним позовом) 05 травня 2015 року укладено Біржовий договір поставки зерна врожаю 2015 року № 1207Ф.

Пунктом 1.1 Біржового договору встановлено, що у порядку та на умовах цього Договору відповідач (позивач за зустрічним позовом) у визначений сторонами строк передає позивачу (відвідачу за зустрічним позовом) у власність зернові культури (надалі - товар), а позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язується прийняти та оплатити його.

Згідно п.п 2.1.1 Біржового договору відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов`язаний поставити позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) пшеницю м`яку 2 класу у кількості 1 209,000 тонн, яка буде вирощена та зібрана в 2015 році на земельній ділянці/ділянках сільськогосподарського призначення відповідача (позивача за зустрічним позовом) загальною посівною площею 288 га.

Відповідно до п.п. 2.1.2 Біржового договору відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов`язаний поставити товар для зберігання на зерновий склад, вказаний в п. 2.2 в наступній кількості та строки: зерно 1 209,000 тонн в строк до 01.10.2015, що являє собою кінцевий строк поставки товару. Поставка товару здійснюється рівномірними частинами не менше 20% та не більше 25%, через рівномірні проміжки часу починаючи не пізніше за 45 днів до п.п. 2.1.2.

Згідно п. 2.2 Біржового договору базис поставки: EXW ПАТ «Васильківхлібпродукт», 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 22 на умовах інкотермс 2010.

Відповідно до п.п. 2.2.1 Біржового договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) залишає за собою право змінити базис поставки попередньо повідомивши відповідача (позивача за зустрічним позовом), але не пізніше ніж за 45 календарних днів до кінцевої дати поставки.

Згідно п. 2.3 Біржового договору передача товару у власність здійснюється на зерновому складі визначеному відповідно до п. 2.2 в строки відповідно до п.п. 2.1.2 цього Договору.

Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта(ів) передавання-приймання на всю кількість товару на базисі поставки, згідно п. 2.2 відповідно до умов цього Договору (п. 2.5 Біржового договору).

Пунктом 5.1 Біржового договору сторони погодили, що ціна на момент укладення Договору для здійснення попередньої оплати за одиницю товару (тонну) 4 400,00 грн. з урахуванням ПДВ є базовою. Загальна базова ціна товару на момент укладення цього Договору складає 5 319 600,00 грн. в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 5.3 Біржового договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов`язується протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту набрання чинності Договору застави, передбаченого п. 2.4 Договору, але в будь-якому разі після набрання чинності Договору страхування та надання акту огляду сільськогосподарських культур до договору страхування перерахувати кошти (попередню оплату) на поточний рахунок відповідача (позивача за зустрічним позовом) в розмірі 3 457 740,00 грн. в тому числі ПДВ, що складає 65% від загальної базової ціни Договору, передбаченої у п. 5.2 цього Договору, за вирахуванням суми передбаченої у п.п. 5.3.1 Договору. Позивач (відповідач за зустрічним позовом) утримує 185 685,70 грн. без ПДВ, що складає 5,370146% від попередньої оплати яка передбачена п. 5.3 цього Договору для сплати страхового платежу, який сплачується протягом 5 банківських днів після отримання від страхової компанії Акту огляду сільськогосподарських культур до договору страхування (п.п. 5.3.1 Біржового договору).

Платіжним дорученням № 2725 від 07.05.2015 на суму 3 272 054,30 грн. позивач (відповідач за зустрічним позовом) перерахував відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) суму попередньої оплати, платіжним дорученням № 2730 від 07.05.2015 на суму 185 685,70 грн. позивач (відповідач за зустрічним позовом) перерахував ПрАТ АСК Інго Україна страховий платіж, а відтак, належним чином виконав своє зобов'язання.

30 вересня 2015 року відповідач (позивач за зустрічним позовом) передав позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) пшеницю 3 класу у кількості 242,424 тонни на суму 732 120,48 грн. на франко-склад ПАТ «Васильківхлібопродукт», що підтверджується Додатковим договором № 1 до Біржового договору поставки зерна врожаю 2015 року від 05.05.2015 № 1207Ф, укладеним між сторонами, та актом передавання-приймання зерна від 30.09.2015.

22 жовтня 2015 року відповідач (позивач за зустрічним позовом) передав позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) пшеницю 3 класу у кількості 518,76 тонн на суму 1 626 312,60 грн. на франко-склад ТОВ «Кубличський елеватор» (Вінницька область, Теплицький район, с. Кублич), що підтверджується Додатковим договором № 2 до Біржового договору поставки зерна врожаю 2015 року від 05.05.2015 № 1207Ф, укладеним між сторонами, та актом передавання-приймання зерна від 22.10.2015.

16 листопада 2015 року відповідач (позивач за зустрічним позовом) передав позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) пшеницю 3 класу у кількості 148,830 тонн на суму 506 766,15 грн. на франко-склад ПАТ «Білоцерківський елеватор», що підтверджується Додатковим договором № 3 до Біржового договору поставки зерна врожаю 2015 року від 05.05.2015 № 1207Ф, укладеним між сторонами, та актом передавання-приймання зерна від 16.11.2015.

Тобто, відповідач (позивач за зустрічним позовом) передав позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) на виконання Біржового договору № 1207Ф від 05.05.2015 910,014 тон пшениці на загальну суму 2 865 199,23 грн., хоча умовами Біржового договору передбачено передавання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) 1 209,000 тон пшениці. Доказів передавання 298,986 тон пшениці відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) звертався до відповідача (позивача за зустрічним позовом) з вимогою вих. № 02-01/67 від 14.01.2016, в якій просив повернути попередню оплату в сумі 592 540,77 грн. у зв`язку із невиконанням відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) своїх зобов`язань за Біржовим договором у повному обсязі та у встановлені строки, 307 032,38 грн. річних, 177 762,23 грн. штрафу, 66 700,06 грн. пені (докази направлення вимоги в матеріалах справи).

Листом вих. № 2 від 27.01.2016 відповідач (позивач за зустрічним позовом) повідомив позивача (відповідача за зустрічним позовом) про неможливість виконати умови Біржового договору № 1207 від 05.05.2015 в повному обсязі у зв`язку із технічними причинами та просив надати можливість повністю виконати зобов`язання перед позивачем (відповідачем за устрічним позовом) без застосування штрафних санкцій.

Отже, відповідач не виконав свого обов'язку з поставки товару в повному обсязі та у встановлені строки, а відтак у нього виник обов'язок повернути суму попередньої оплати у розмірі 592 540,77 грн.

Відповідно до п. 5.14 Біржового договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) при здійсненні остаточного розрахунку за товар нараховує, а відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов`язується сплатити проценти за користування грошовими коштами позивача (відповідача за зустрічним позовом) у вигляді попередньої оплати, у розмірі 18% річних від суми попередньої оплати, визначеної в п. 5.3 цього Договору за кожен день користування такими коштами (від дня їх оплати до дня фактичної поставки товару (партії товару) чи повернення позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) суми попередньої оплати).

На підставі зазначених норм ЦК України та пункту Біржового договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) нарахував відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) проценти за користування грошовими коштами в сумі 328 363,85 грн. за період з 08.05.2015 по 24.03.2016 (з врахуванням часткової поставки товару).

Розрахунок позивача (відповідача за зустрічним позовом), який міститься в матеріалах справи перевірений судом, та є арифметично вірним, тому вимога позивача (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) процентів за користування грошовими коштами в сумі 328 363,85 грн. підлягає задоволенню. Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не надано суду доказів сплати позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) процентів за користування грошовими коштами.

Відповідач свої заперечення щодо первісного позову виклав у зустрічному позові, а саме зазначив, що це саме позивач (відповідач за зустрічним позовом) не виконав умови Біржового договору, а саме порушив п. 2.2 та п.п. 2.2.1 Біржового договору та не змінив базис поставки, оскільки ПАТ «Васильківхлібопродукт» відмовлявся прийняти від відповідача (позивача за зустрічним позовом) весь об`єм зерна пшениці, передбачений умовами Біржового договору. Оскільки відповідач (позивач за зустрічним позовом) вивозив пшеницю, яка підлягала передаванню позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) на ТОВ «Кубличський елеватор» (Вінницька область, Теплицький район, с. Кублич) та ПАТ «Білоцерківський елеватор», то відповідач (позивач за зустрічним позовом) поніс збитки, які складаються із використання дизельного пального на перевозку пшениці на зазначені елеватори, витрати на оплату послуг елеваторів та оплату послуг перевезень, що становить 231 289,13 коп.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 2.2 Біржового договору базис поставки: EXW ПАТ «Васильківхлібпродукт», 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 22.

Відповідно до п.п. 2.2.1 Біржового договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) залишає за собою право змінити базис поставки попередньо повідомивши відповідача (позивача за зустрічним позовом), але не пізніше ніж за 45 календарних днів до кінцевої дати поставки.

Тобто, зазначеним підпунктом Біржового договору встановлено право, а не обов`язок позивача (відповідача за зустрічним позовом) змінювати базис поставки.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів звернення до суду з вимогою про внесення змін до Біржового договору або про розірвання Біржового договору відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до суду не надано.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) звертався до позивача (відповідача за зустрічним позовом) з листом вих. № 40 від 28.07.2015 (про отримання зазначеного листа 31.07.2015 свідчить підпис представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення) в якому зазначив про відмову в телефонному режимі ПАТ «Васильківхлібопродукт» прийняти 1 209 тонн пшениці, просив переглянути умови Договору та вішкодувати вартість транспортних витрат на доставку зерна шляхом 100% передплати у разі зміни базису поставки, а також зазначив, що якщо умови відповідача (позивача за зустрічним позовом) не будуть виконані, відповідач (позивач за зустрічним позовом) вимушений буде розірвати договір та зобов`язується перераховані кошти в розмірі 3 457 740,00 грн. повернути.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) у своєму зустрічному позові також зазначає, що ще неодноразово звертався до позивача (відповідача за зустрічним позовом) та надає копії листів вих. № 47 від 30.09.2015, вих. № 48 від 30.09.2015, вих. № 49 від 22.10.2015, вих. № 53 від 16.11.2015.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що вказані листи направлялися позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) електронною поштою, на підтвердження чого надає роздруківки інтернет-сторінок, засвідчені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом). Позивач (відповідач за зустрічним позовом) отримання зазначених листів заперечує.

Як зазначено у п. 46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 № 12 роздруківки інтернет-сторінок (web-сторінок) самі по собі не можуть бути доказом у справі. Але якщо відповідні документи видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, то згідно із статтею 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, від 20.03.92 вони мають на території України доказову силу офіційних документів.

На підтвердження збитків відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) надано акт надання послуг № 146 від 26.10.2015 на суму 37 930,64 грн., підписаний між відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та ТОВ «Кубличський елеватор», рахунок на оплату № 250 від 16.11.2015 на суму 6 583,62 грн. наданий ПАТ «Білоцерківський елеватор», договір № 04/08-15п на надання транспортних послуг від 04.08.2015, укладений між відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та ФОП ОСОБА_7, акт № 8 від 27.10.2015 надання транспортних послуг на суму 23 289,60 грн., Договір № 1ПВ від 01.10.2015 про перевезення вантажів територією України, укладений між відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та ФГ «Клевань», акт № 14 від 27.10.2015 надання транспортних послуг на суму 14 889,60 грн., акт № 2 від 27.10.2015 надання транспортних послуг на суму 17 100,11 грн., Договір № 05-01/2015п від 05.01.2015 на надання транспортних послуг, укладений між відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та ФОП ОСОБА_8, акт № 10 від 27.10.2015 на суму 28 593,48 грн., акт № 11 від 10.11.2015 надання транспортних послуг на суму 11 332,20 грн., Договір № 01/10-15 від 01.10.2015 на надання транспортних послуг, укладений між відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та ФОП ОСОБА_9, акт № 1 від 27.10.2015 надання транспортних послуг на суму 42 189,12 грн., подорожні листи вантажного автомобіля (типова форма № 2) та товарно-транспортні накладні.

Доказів оплати по вказаних документах відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до суду не надано.

Посилання відповідача (позивача за зустрічним позовом) на те, що ПАТ «Васильківхлібопродукт» (базис поставки передбачений Біржовим договором) не могло прийняти об`єми пшениці, передбачені Біржовим договором, спростовується наступним. Між позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) («поклажодавець») та ПАТ «Васильківхлібопродукт» («зерновий склад») було укладено Договір № 31-07/15 від 29.07.2015 складського зберігання, відповідно умов якого позивач (відповідач за зустрічним позовом) за умовами цього Договору зобов`язується передати, а ПАТ «Васильківхлібопродукт» зобов`язується прийняти на зберігання зернові культури в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку позивача (відповідача за зустрічним позовом) і засвідчується складськими квитанціями та в установлений строк на вимогу повернути його позивачу (відповідачу за зустрічним позовом). Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Тобто, у період передавання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) зерна пшениці на виконання умов Біржового договору у позивача (відповідача за зустрічним позовом) був укладений Договір складського зберігання з ПАТ «Васильківхлібопродукт», який передбачений як франко склад умовами Біржового договору, та не надано доказів того, що ПАТ «Васильківхлібопродукт» відмовлявся приймати зерно, яке відповідач передавав на виконання умов Біржового договору, або повідомляв про це позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Також посилання відповідача (позивача за зустрічним позовом) на відмову ПАТ «Васильківхлібопродукт» приймати зерно на виконання умов Біржового договору спростовується тим, що 30.09.2015 відповідач (позивач за зустрічним позовом) передав позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) на франко-склад ПАТ «Васильківхлібопродукт» 242,424 тонни зерна пшениці 3 класу (тобто 30.09.2016 ПАТ «Васильківхлібопродукт» прийняв 242,424 тонни зерна на зберігання).

У зв`язку із вищевикладеним суд критично ставиться до листа ПАТ «Васильківхлібопродукт» вих. № 361 від 02.06.2016 (наданого та адресованого відповідачу (позивачу за зустрічним позовом), в якому ПАТ «Васильківхлібопродукт» зазначає, що в період з 20.07.2015 по 01.11.2015 не мало вільних об`ємів в елеваторі, в зв`язку з цим приймання зернових було не можливе. Зазначене спростовується прийманням 30.09.2015 ПАТ «Васильківхлібопродукт» 242,424 тонн зерна пшениці від відповідача (позивача за зустрічним позовом) на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Щодо покладання на позивача (відповідача за зустрічним позовом) збитків, понесених відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) у вигляд оплати дизельного пального та витрат на оплату послуг перевезень суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 6.1.3 Біржового договору відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов`язаний здійснити забір і доставку товару на базис поставки відповідно до п. 2.2 цього Договору за свій рахунок.

Умовами Додаткових договорів № 2 від 22.10.2015 та № 3 від 16.11.2015 було змінено базис поставки на ТОВ «Кубличський елеватор» та ПАТ «Білоцерківський елеватор». Змін до п.п. 6.1.3 Біржового договору щодо покладення на позивача (відповідача за зустрічним позовом) витрат на перевезення зерна не вносилось.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Доказів звернення до суду з позовом про внесення змін до Біржового договору № 1207Ф від 05.05.2015 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до суду не надано.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено, що витрати, зроблені ним, були здійсненні для усунення недоліків при виконанні позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) умов Біржового договору, не доведено вини позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Враховуючи вищевикладене вимоги відповідача (позивача за зустрічним позовом) в частині стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) збитків в розмірі 231 289,13 грн. є недоведеними та необґрунтованими належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3 Біржового договору за порушення строків виконання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) зобов`язання з поставки товару з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховувалась пеня, від вартості недопоставленого товару, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється за весь час коли існує просточення відповідача (позивача за зустрічним позовом) поставити товар (партію товару) до моменту поставки товару (партії товару).

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) на підставі зазначеного пункту Біржового договору нарахував пеню в сумі 66 700,06 грн. за період з 02.10.2015 по 15.11.2015 (з врахуванням часткової поставки товару).

Розрахунок позивача (відповідача за зустрічним позовом), який міститься в матеріалах справи перевірений судом, та є арифметично вірним, тому вимога позивача (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) пені в сумі 66 700,06 грн. підлягає задоволенню.

Згідно п. 7.4 Біржового договору, якщо відповідач (позивач за зустрічним позовом), який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов`язаний після настання строку поставки повернути покупцю суму попередньої оплати та сплатити на користь позивача (відпоідача за зустрічним позовом) штраф у розмірі 30% від суми попередньої оплати.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) просить стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) на підставі п. 7.4 Біржового договору 177 762,23 грн. штрафу.

Розрахунок позивача (відповідача за зустрічним позовом), який міститься в матеріалах справи, перевірений судом, та є арифметично вірним, тому вимога позивача (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) штрафу в сумі 177 762,23 грн. підлягає задоволенню.

У зустрічній позовній заяві відповідач (позивач за зустрічним позовом) просить стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом) на підставі ст. 274 ГК України штраф в сумі 50 827,62 грн. за відмову позивача (відповідача за зустрічним позовом) від приймання продукції, пред`явленої виробником у строк і в порядку, погодженому сторонами.

Згідно ст. 272 ГК України державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.

За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

У договорах контрактації повинні передбачатися: види продукції (асортимент), номер національного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору; інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 273 ГК України виробник повинен не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі.

Контрактант зобов'язаний прийняти від виробника всю пред'явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі. Нестандартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені договором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що погоджені сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 274 ГК України за невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість.

Біржовий договір поставки зерна врожаю 2015 року № 1207Ф від 05.05.2015, укладений між сторонами, не є договором контрактації сільськогосподарської продукції, оскільки укладався не на підставі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.

Відповідно до Статуту ПАТ «Аграрний фонд», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 698, позивач (відповідач за зустрічним позовом) провадить свою діяльність на комерційній основі, метою діяльності товариства є створення сприятливих умов для функціонування ринку сільськогосподарської продукції, а також одержання прибутку від провадження господарської діяльності відповідно до законодавства. Предметом діяльності товариства зокрема є оптова торгівля зерном.

Біржовий договір, укладений між сторонами, не є договором контрактації сільськогосподарської продукції, а є договором поставки в розумінні ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Біржовим договором, укладеним між сторонами передбачена відповідальність позивача (відповідача за зустрічним позовом) лише у разі порушення ним строків оплати, встановлених п. 5.3 та п. 5.11 цього, у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 7.2 Біржового договору). Інших видів відповідальності позивача (відвідача за зустрічним позовом), в тому числі штрафу в розмірі 5% вартості неприйнятої продукції у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) у строки і в порядку, що погоджені сторонами, Біржовим договором не передбачено.

Також відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено належними та допустимим доказами, що позивач (відповідач за зустрічним позовом) відмовлявся приймати від відповідача (позивача за зустрічним позовом) товар у встановленому об`ємі та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене вимоги відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) 50 827,62 грн. штрафу є недоведеними та необґрунтованими належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 32 ГПК України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно з ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України за розгляд первісного та зустрічного позову покладаються на відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Керуючись статтями 32-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегров» (08606, Київська область, Васильківський район, с. Борисів, провулок Комарова, 5, код ЄДРПОУ 39034194) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Аграрний фонд» (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 38926880) 592 540 (п`ятсот дев'яносто дві тисячі п'ятсот сорок) грн. 77 коп. попередньої оплати, 328 363 (триста двадцять вісім тисяч триста шістдесят три) грн. 85 коп. процентів за користування грошовими коштами, 66 700 (шістдесят шість тисяч сімсот) грн. 06 коп. пені, 177 762 (сто сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 23 коп. штрафу, 17 480 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 29.07.2016.

Суддя О.О. Христенко