Ухвала суду № 59414932, 25.07.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25 липня 2016 р. Справа № 909/416/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

секретар судового засідання Попович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: військового прокурора Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України, 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 9, в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області, 76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23А,

до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14-г,

про зобов"язання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (котельнею) військової частини А1807,

за участю:

від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор, довіреність № 02-19/833 від 18.04.2016,

від позивача: ОСОБА_2 - представник, доручення від 29.12.2015,

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність № 11/1535 від 30.12.2015,

встановив:

військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про зобов"язання Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (котельнею) військової частини А1807.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", які полягають у викиді котельнею військової частини А1807 забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2016 прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2016.

Ухвалою суду від 02.06.2016 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 16.06.2016.

Ухвалою суду від 16.06.2016 відкладено розгляд справи на 21.07.2016.

Прокурор та представник позивача, в судовому засіданні 21.07.2016, позовні вимоги підтвердили в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві письмових поясненнях. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилаються на акт Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря та водних ресурсів № 108 від 05.04.2016, складеного за результатами перевірки військової частини А1807, будівлі якої знаходяться на балансі та обслуговуванні Івано-Франківської КЕЧ району. При здійсненні перевірки встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 261353 для об"єктів військової частини А1807 з терміном дії 5 років з 17.05.2007 по 17.05.2012. Станом на час перевірки Івано-Франківською КЕЧ району здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням вимог ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Просять позов задовольнити, зобов"язати Івано-Франківську КЕЧ району отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (котельнею) військової частини А1807 та покласти на відповідача судові витрати в сумі 1378 грн. судового збору.

Окрім цього вважають безпідставною заяву відповідача про застосування строків позовної давності та просять відмовити в її задоволенні, оскільки позивач дізнався про порушення природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря під час проведення позапланової перевірки, що підтверджується актом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області № 108 від 05.04.2016.

Представник відповідача, в судовому засіданні 05.05.2016, проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на те, що у період з 2012 року по 2015 рік Івано-Франківської КЕЧ району неодноразово зверталась до вищестоящих керівних органів (зокрема до Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління) з проханням про виділення відповідних кошторисних призначень, необхідних для виготовлення дозвільних документів. Однак, враховуючи напружену ситуацію у країні, питання з надання необхідних коштів у вказаний період вирішено не було. У 2016 році, в зв"язку із виділенням необхідних призначень, розпочато процедуру з отримання нового дозволу, задля уникнення в майбутньому подібної спірної ситуації. Просить відмовити в задоволенні позову.

При цьому відповідачем подано суду заяву про застосування строків позовної давності від 13.07.2016, яка мотивована тим, що у період з травня 2012 року до квітня 2016 року, протягом чотирьох років, з боку Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області не вживалось жодних заходів, спрямованих на встановлення відповідних правопорушень, що на думку відповідача є підставою для застосування строку позовної давності та відмови в задоволенні позову.

Разом з цим, стосовно тверджень відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

В Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Вищевказане викладено в ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України.

Порядок відліку позовної давності визначено у ст. 261 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В свою чергу, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу є триваючим правопорушенням, тому право на позов про зобов"язання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виникає кожен день з моменту його виявлення до моменту усунення.

За таких обставин, момент виявлення порушення (акт Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області № 108 від 05.04.2016) є початком перебігу строку позовної давності у таких спорах, що кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України, що, зокрема, викладено в його постанові від 18.11.2015 у справі № 917/2579/14.

Зважаючи на викладене, позов, що розглядається в даній судовій справі, подано прокурором в межах встановленого законом строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Окрім цього відповідачем подано суду заяву № 11/787 від 15.06.2016 про припинення провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України, у зв"язку із добровільним усуненням причин пред"явлення позову, яка обгрунтована тим, що між ТзОВ "Укр-еко-стандарт" та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району укладено договір на виконання робіт в галузі охорони атмосферного повітря № 155/16/УЕС від 27.05.2016.

Розглянувши заяву про припинення провадження у справі суд вважає її безпідставною та необгрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки договір на виконання робіт в галузі охорони атмосферного повітря № 155/16/УЕС від 27.05.2016 не свідчить про відсутність спору між сторонами у дані справі та не є підставою для припинення провадження у справі згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Спеціалістами Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області складено за результатами перевірки військової частини А1807 акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря та водних ресурсів № 108 від 05.04.2016.

Перевіркою встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 261353 для об"єктів військової частини А1807 з терміном дії 5 років з 17.05.2007 по 17.05.2012. Станом на час перевірки Івано-Франківською КЕЧ району, на балансі та обслуговуванні якої знаходиться котельня на території військової частини А1807 в селищі Делятин Надвірнянського району, здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням вимог ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Зазначені порушення стали підставою для звернення військового прокурора Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про зобов"язання Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (котельнею) військової частини А1807.

Суд звертає увагу, що прокурором неправильно визначено позивача, тобто Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області, як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011 Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо: виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання; порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Згідно Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 302, із змінами, дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин суд приходить до висновку, про помилковість порушення провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, тому даний позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов військового прокурора Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про зобов"язання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (котельнею) військової частини А1807 залишити без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Суддя Деделюк Б.В.