Рішення № 59414781, 26.07.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.2016 Справа № 905/1796/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при помічнику судді Романцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Підволочинськ, Тернопільська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс ЛТД", м. Дружківка, Донецька області

про стягнення інфляційних збитків та річних відсотків у розмірі 18585,98 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» про стягнення інфляційних збитків та річних відсотків у розмірі 18585,98 грн., з яких: 17108,01 грн. - сума інфляційних збитків, 1477,97 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на копію рішення по справі №905/2086/15, копію платіжного доручення №1148, копію виписки з банку на суму, що включає основний борг у розмірі 26000,00 грн., копію судового наказу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.05.2016 р. порушено провадження по справі №905/1796/16.

29.06.2016р. Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву з додатками.

04.07.2016р. Позивач через канцелярію суду надав заперечення на відзив відповідача.

05.07.2016р. Позивач через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі документами.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

ВСТАНОВИВ

18.02.2014р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» (далі-Відповідач) був укладений договір-угода №0085/14 (МП) в міжнародному сполученні на підставі якого в цей же день було узгоджено замовлення на перевезення вантажу в міжнародному напрямку.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем вищезазначеного договору-угоди, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 26000 грн. Рішенням суду від 07.12.2015р. позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином Позивачем нараховані інфляційні збитки на суму 28000,00 грн. з червня 2014р. по серпень 2015р. у розмірі 15738,46 грн. та на суму 26000,00грн. з вересня 2015р. по березень 2016р. у розмірі 1369,55 грн. Загальна сума складає 17108,01 грн.

3 % річних нараховані на суму 28000 грн. за період з 04.06.2014р. по 09.09.2015р. у розмірі 1065,33 грн. та на суму 26000 грн. за період з 10.09.2015 по 20.03.2016р. у розмірі 412,44 грн. Загальна сума складає 1477,97 грн.

В наслідок несвоєчасної оплати з боку відповідача виникла заборгованість у розмірі 18585,98 грн.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт заборгованості Відповідача в сумі 18585,98 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 18585,98 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що заборгованість не погашена до теперішнього часу.

Не може бути прийнято судом до уваги посилання відповідача, щодо спливу строку позовної давності до позовних вимог позивача про стягнення інфляційних збитків та річних відсотків. Відповідно до ст.32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.12.2015р. по справі №905/2086/15 було встановлено факт навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки.

Згідно з ч.3, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, відповідно до вищенаведеного позивачем обґрунтовано вимоги стягнення заборгованості у розмірі 18585,98 грн, які підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати на правову допомогу адвоката у сумі 2400,00 грн. підтверджені та обґрунтовані, які підлягають також задоволенню.

Керуючись ст.ст. 257, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 32-35, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» про стягнення інфляційних збитків та річних відсотків у розмірі 18585,98 грн., задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс ЛТД» (84206, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, буд.110, ЄДРПОУ 37155502, р/р 26001304714 в ДОД АТ «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 380805) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) 18585,98 грн. інфляційних збитків та річних відсотків, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. та витрати понесені на правову допомогу адвоката у сумі 2400,00 грн.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 26.07.2016 р.

Повне рішення складено 01.08.2016 р.

Суддя М.Ю. Мальцев