Постанова № 59413974, 02.08.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1716/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Гацанюк К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН-РИ» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500040605/2016/000001/2 від 26.02.2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040605/2016/00002 від 26.02.2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИТАН-РИ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі Одеська митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500040605/2016/000001/2 від 26.02.2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040605/2016/00002 від 26.02.2016 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.09.2015 року, між ТОВ «ТИТАН-РИ» (покупцем) та Компанією Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd (ОСОБА_1) (постачальник) укладено зовнішньо економічний Контракт контракт №01/09-1, відповідно до умов якого, Компанія Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd зобовязалась постачати на адресу позивача товар, вказаний у Додатках або Інвойсах, та згідно Додатку №1 від 02.09.2016 року до контракту, позивачем та Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd втзначено ціни та асортимент товару. Так, згідно торгівельного рахунку-фактури №ХН151215L від 25.12.2015 року постачальником надіслано на адресу позивача товар на загальну суму 16156,00 доларів США, а саме: силікагелевий наповнювач для котячого туалету (звичайний) та силікагелевий наповнювач для котячого туалету (лавандовий) за ціною 0,61197 доларів США за 1 кг (код товару НОМЕР_1). В подальшому, з метою митного оформлення зазначеного товару декларант ТОВ Лукро подало до м/п Іллічівськ Одеської митниці ДФС митну декларацію № 500040605/2016/000681 з визначенням митної вартості товару, що імпортується за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, надавши для підтвердження заявленої митної вартості всі необхідні документи, а саме: контракт №01/09-1 від 01.09.2015 року, додаток №1 від 02.09.2015 року до контракту №01/09-1 від 01.09.2015 року, торгівельний рахунок-фактуру (інвойс) №ХН151215L від 25.12.2015 року, пакувальний лист від 25.12.2015 року, платіжне доручення № 32 від 02.02.2016 року, морську транспорту накладну №MAEU575912343 від 08.01.2016 року, коносамент (лінійний) № MAEU575912343 від 10.01.2016 року, експортну митну декларацію продавця, свівт про сплату від 02.02.2016 року. Однак, митним органом прийнято рішення №500040605/2016/000001/2 від 26.02.2016 року про коригування митної вартості товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040605/2016/00002. Так, згідно графи 33 рішення, причинами коригування митної вартості задекларованого товару слугували виявлені розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення Інвойсі (рахунку-фактурі) №ХН151215L від 25.12.2015 року відсутні дані про особу, яка підписала цей документ; відомості зазначені у інвойсі №ХН151215L від 25.12.2015 не відповідають відомостям, зазначеним у Додатку (специфікації) від 02.09.2015 року №1; у прас-листі від 05.02.2016 року №163700В0/02164 вартість товару зазначена на умовах поставки FOB, проте цифрове значення відповідає зазначеному у інвойсі на умовах CIF; у прас-листі від 05.02.2016 року №163700В0/02164 зазначено строк дійсності вказаних цін на продукцію з 05.01.2016 року по 04.01.2019 року, проте інвойс датовано 25.12.2015 року. Так, 26.02.2016 року позивачем в особі ТОВ «ЛУКРО» надано до митного органу запитувані документи та пояснення щодо виявлених розбіжностей, проте митницею їх не прийнято до уваги, та у звязку з прийнятим відповідачем рішенням позивачу безпідставно збільшено митну вартість товару з 0,61197 доларів США за 1 кг товару до 0,953 доларів США за 1 кг товару, застосувавши рівень митної вартості щодо ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, чим порушено приписи Митного кодексу України. Позивач вважає дане рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам діючого законодавства, оскільки декларантом подано всі необхідні документи для визначення митної вартості саме за за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у звязку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИТАН-РИ» просить суд скасувати рішення та картку відмови.

Представник відповідача - Одеської митниці надав до суду заперечення (а.с. 92-100), відповідно до яких проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та зазначив, що до компетенції митного органу відноситься проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, у тому числі за правильністю обрання та застосування методу такого визначення, повнотою поданих документів. У разі неможливості підтвердження декларантом заявленої митної вартості, або коли у митному органу виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих ним відомостей, митному органу надано право коригування митної вартості товару. Митний орган має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товару, отже оскільки митний орган під час митного оформлення та при визначені митної вартості товару діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до чинного законодавства та в процесі консультацій з декларантом посадовою особою митниці були поставлені вимоги про подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, які мали розбіжності та у звязку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а також наявністю інформації, яка використовується митним органом для визначення митної вартості у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС, отримана за результатами здійснення митного контролю за МД від 08.10.2015 року №500040605/2015/02682, відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості заявленого товару за найнижчим наявним у базі даних цінової інформації рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі якого видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Справу вирішено розглянути в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

01.09.2015 року, між ТОВ «ТИТАН-РИ» (покупцем) та Компанією Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd (ОСОБА_1) (постачальник) укладено зовнішньо економічний Контракт контракт №01/09-1, відповідно до умов якого, Компанія Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd зобовязалась постачати на адресу позивача товар, вказаний у Додатках або Інвойсах, та згідно Додатку №1 від 02.09.2016 року до контракту, позивачем та Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd визначено ціни та асортимент товару.

У лютому 2016 року, на виконання вказаного договору та торгівельного рахунку-фактури №ХН151215L від 25.12.2015 року на адресу позивача надійшов товар на загальну суму 16156,00 доларів США, а саме: силікагелевий наповнювач для котячого туалету (звичайний) та силікагелевий наповнювач для котячого туалету (лавандовий) за ціною 0,61197 доларів США за 1 кг (код товару НОМЕР_1).

З метою проведення митного оформлення зазначеного товару декларант ТОВ Лукро подало до м/п Іллічівськ Одеської митниці ДФС митну декларацію № 500040605/2016/000681 з визначенням митної вартості товару, що імпортується за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, надавши для підтвердження заявленої митної вартості всі необхідні документи, а саме: контракт №01/09-1 від 01.09.2015 року, додаток №1 від 02.09.2015 року до контракту №01/09-1 від 01.09.2015 року, торгівельний рахунок-фактуру (інвойс) №ХН151215L від 25.12.2015 року, пакувальний лист від 25.12.2015 року, платіжне доручення № 32 від 02.02.2016 року, морську транспорту накладну №MAEU575912343 від 08.01.2016 року, коносамент (лінійний) № MAEU575912343 від 10.01.2016 року, довідкова інформація про вартість товару в країні-експортері від 05.02.2016 року.

Під час митного оформлення, у звязку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та наявністю розбіжностей у поданих позивачем документах, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, зокрема: в наданому до митного оформлення Інвойсі (рахунку-фактурі) №ХН151215L від 25.12.2015 року відсутні дані про особу, яка підписала цей документ; відомості зазначені у інвойсі №ХН151215L від 25.12.2015 не відповідають відомостям, зазначеним у Додатку (специфікації) від 02.09.2015 року №1; у прас-листі від 05.02.2016 року №163700В0/02164 вартість товару зазначена на умовах поставки FOB, проте цифрове значення відповідає зазначеному у інвойсі на умовах CIF; у прас-листі від 05.02.2016 року №163700В0/02164 зазначено строк дійсності вказаних цін на продукцію з 05.01.2016 року по 04.01.2019 року, проте інвойс датовано 25.12.2015 року та, на підставі положень ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, Одеською митницею декларанту було запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписки з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Супровідним листом від 26.02.2015 року №б/н декларантом подано запитувані документи, а саме надано до Одеської митниці: копію декларації країни походження товару та свифт на оплату 100% вартості товару, також подано письмові пояснення з приводу визначених розбіжностей: 1) на підприємстві постачальнику не існує норм, які передбачають надання відомостей про особу, яка уповноважена на підписання фінансових документів, 2) умови поставки вказані в інвойсі від 25.12.2015 року та у специфікації Від 01.09.2015 року співпадають, 3) у прайс-листі, завіреному Торгово-промисловою палатою Народної ОСОБА_1, під час митного оформлення 05.02.2016 року вартість товару вказана на умовах поставки FOB, при цьому цифрове значення відповідає вказаному в інвойсі CIF, 4) у прас-листі вказано строк дії цін на продукцію та дата прибуття товару на адресу отримувача саме співпадає з вказаним проміжком часу, 5) щодо страховки постачальник відмовився надавати документи на оплату страховки з посиланням на умови поставки CIF та у звязку з повним виконанням зобовязань за договором як постачальника (а.с.131-132).

Однак, митним органом прийнято рішення №500040605/2016/000001/2 від 26.02.2016 року про коригування митної вартості товару (а.с. 21-22).

Згідно з графою 33 рішення, причинами коригування митної вартості задекларованого товару слугували виявлені розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення Інвойсі (рахунку-фактурі) №ХН151215L від 25.12.2015 року відсутні дані про особу, яка підписала цей документ; відомості зазначені у інвойсі №ХН151215L від 25.12.2015 не відповідають відомостям, зазначеним у Додатку (специфікації) від 02.09.2015 року №1; у прас-листі від 05.02.2016 року №163700В0/02164 вартість товару зазначена на умовах поставки FOB, проте цифрове значення відповідає зазначеному у інвойсі на умовах CIF; у прас-листі від 05.02.2016 року №163700В0/02164 зазначено строк дійсності вказаних цін на продукцію з 05.01.2016 року по 04.01.2019 року, проте інвойс датовано 25.12.2015 року (а.с.22).

В обґрунтування застосування другорядних методів визначення митної вартості, митний орган зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості за ідентичними товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшім 0,953 USD за кг нетто, ніж заявлено декларантом - 0,61197 USD за кг нетто.

З урахуванням викладеного, при розмитненні імпортованого товару, митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару .

У звязку з прийнятим рішенням, на підставі ст.55 Митного кодексу України, Одеською митницею відмовлено ТОВ «ТИТАН-РИ» у прийнятті поданої вантажної митної декларації №500040605/2016/000681 від 24.02.2016 року та митному оформленні товарів, і на підставі виявлених порушень митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040605/2016/00002 (а.с.19-20).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Митний Кодекс України (далі - Кодекс) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до статті 49 Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 2 статті 51 Кодексу митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 57 глави 9 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 54 МК України встановлена компетенція митного органу під час контролю правильності визначення заявленої митної вартості товарів та порядок такого контролю. У відповідності до частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що на виконання вищенаведеної норми Закону, під час консультації з митним органом, відповідачем витребувано у позивача наступні документи: виписки з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ст.6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно ст. 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини. У відповідності з ст.ст. 179, 189, 190 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Митним кодексом України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст.57 МК України, частиною 1 якої встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2, 3, 6 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з норми, викладеної у ч. 8 ст. 57 МК України, лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

Другою частиною статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а третя частина цієї ж статті передбачає, що якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи.

Відповідно до статті 55 МК України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Судом встановлено, що при зверненні до Одеської митниці для митного оформлення товарів позивачем надано пакет документів та в подальшому, позивачем на вимогу митниці надано додаткові документи для здійснення перевірки митним органом визначеної митної вартості товару.

Суд наголошує, що ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як встановлено судом, до митного оформлення для підтвердження митної вартості заявленого до декларування товару позивачем подані наступні документи: контракт №01/09-1 від 01.09.2015 року, додаток №1 від 02.09.2015 року до контракту №01/09-1 від 01.09.2015 року, торгівельний рахунок-фактуру (інвойс) №ХН151215L від 25.12.2015 року, пакувальний лист від 25.12.2015 року, платіжне доручення № 32 від 02.02.2016 року, морську транспорту накладну №MAEU575912343 від 08.01.2016 року, коносамент (лінійний) № MAEU575912343 від 10.01.2016 року, довідкова інформація про вартість товару в країні-експортері від 05.02.2016 року.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості вбачається, що обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товарів відповідач послався на розбіжності, що містяться в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, а саме: в наданому до митного оформлення Інвойсі (рахунку-фактурі) №ХН151215L від 25.12.2015 року відсутні дані про особу, яка підписала цей документ; відомості зазначені у інвойсі №ХН151215L від 25.12.2015 не відповідають відомостям, зазначеним у Додатку (специфікації) від 02.09.2015 року №1; у прайс-листі від 05.02.2016 року №163700В0/02164 вартість товару зазначена на умовах поставки FOB, проте цифрове значення відповідає зазначеному у інвойсі на умовах CIF; у прайс-листі від 05.02.2016 року №163700В0/02164 зазначено строк дійсності вказаних цін на продукцію з 05.01.2016 року по 04.01.2019 року, а інвойс датовано 25.12.2015 року, проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості заявленого до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

Так, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність у інвойсі №ХН151215L від 25.12.2015 року даних про особу, яка його підписала, враховуючи, що на інвойсі є печатка продавця та підпис уповноваженої особи, яка співпадає з відбитком печатки компанії Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd та підписом уповноваженої особи продавця Lee Sinchem в контракті та додатку до нього (а.с. 25, 27-30, 31).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на розбіжність у відомостях, зазначених у інвойсі від 25.12.2015 року №ХН151215L та додатку (специфікації) №1 від 02.09.2015 року з огляду на те, що відповідачем у рішенні про коригування митної вартості взагалі не зазначено в чому полягає така невідповідність.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що у прайс-листі від 05.02.2016 року №163700В0/02164 вартість товару зазначена на умовах поставки FOB, проте цифрове значення відповідає зазначеному у інвойсі на умовах CIF. Суд зазначає, що відповідно до додатку від 02.09.2015 року до вищевказаного контракту умовами поставки є CIF Іллічівськ. Згідно правил Інкотермс-2000 умови поставки CIF передбачають, що до вартості товару входить вартість перевезення та страхування. В звязку з цим суд вважає, що вартість страхування була в повному обсязі сплачена позивачем під час оплати вартості товару згідно платіжного доручення №32 від 02.02.2016 року (а.с.38).

Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо зазначення у прайс-листі від 05.02.2016 року №163700В0/02164 строку дійсності вказаних цін на продукцію з 05.01.2016 року по 04.01.2019 року, а датування інвойсу 25.12.2015 року як розбіжність у вказаних документах, оскільки у прас-листі вказано не строк дійсності вказаної ціни, а підтверджує вартість товару у певний період часу і станом на дату прибуття товару на адресу отримувача 26.02.2016 року припадає саме у вказаний проміжок часу, а тому взагалі не можливо встановити, з яких міркувань виходив відповідач та в чому саме полягає така невідповідність (а.с.44).

З огляду на викладене, суд вважає, що декларантом були надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

Щодо зазначення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товару про наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари були оформлені за вищою митною вартістю судом також не приймаються до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є беззаперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною аналогічних (подібних) товарів та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Крім того, суд вважає, що митним органом необґрунтовано застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів з посиланням на МД №500040605/2015/002682 від 08.10.2015 року (а.с. 53-54), оскільки за вказаною МД було здійснено митне оформлення силікагелевого наповнюваного для котячого туалету, придбаного ТОВ Титан-Ри у посередника компанії Trade International Group (США) на підставі контракту №TIG-TR/0311 від 03.03.2011 року, виробник товару - компанії Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd (а.с. 57-60), в той час як за МД № 500040605/2016/000681 було надано до митного оформлення товар, який був придбаний позивачем безпосередньо у виробника компанії Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd. Суд вважає, що придбання позивачем товару у його безпосереднього виробника може суттєво знизити ціну придбання такого товару та враховуючи викладене, суд зазначає, що умови постачання товарів за МД №500040605/2015/002682 від 08.10.2015 року та № 500040605/2016/000681 від 24.02.2016 року суттєво відрізняються і не можуть вважатися ідентичними.

Отже, судом встановлено, що декларантом надані усі необхідні документи, які надавали митному органу змогу визначити митну вартість товару, Одеською митницею ані в рішенні, ані у картці відмови не обґрунтовано, в чому полягали об'єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості, таких пояснень не надав також представник відповідача у судовому засіданні, зазначивши, що витребувані документи не впливали на ціноутворення товару.

Відповідач не довів наявність обставин, які виключають використання методу, заявленого позивачем та не встановив жодної із обставин, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за даним методом, а також неможливість застосування послідовно наступних методів при застосуванні шостого методу визначення митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.57 застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, є протиправним визначення відповідачем митної вартості за другим методом, при наявній можливості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення та картки-відмови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Таким чином, суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про неправомірність застосування Одеською митницею резервного методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування, як це встановлено МКУ, та без обґрунтування неможливості їх застосування, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо неможливості застосування попереднього методу визначення митної вартості товарів, що є прямим порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН-РИ» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500040605/2016/000001/2 від 26.02.2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040605/2016/00002 від 26.02.2016 року задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів рішення №№500040605/2016/000001/2 від 26.02.2016 року та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040605/2016/00002 від 26.02.2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН-РИ» (65014, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1378 /одна тисяча триста сімдесят вісім/ грн. 00 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П.Марин