Постанова № 59413680, 01.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року № 813/1929/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до державного підприємства "Шахта "Візейська" про стягнення коштів з рахунків у банках, -

встановив:

Червоноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі Червоноградська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до державного підприємства "Шахта "Візейська" (далі ДП "Шахта "Візейська"), у якому просить суд стягнути на користь бюджету в особі Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з рахунків державного підприємства "Шахта "Візейська" (код 39646625) у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти в сумі 768855,84 грн в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом в розмірі 768855,84 грн. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашена, просить стягнути таку в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ДП "Шахта "Візейська" зареєстроване як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.04.2016.

Податковий борг відповідача відповідно до довідки від 25.05.2016 № 2679/13-13-23-00-10-23/7 та облікових карток платника податків становить 768855,84 грн, а саме по платежах:

- забруднення навколишнього природного середовища в сумі 1729,29 грн;

- збір за спеціальне використання води в сумі 7751,25 грн;

- податок на прибуток в сумі 12160,46 грн;

- земельний податок з юридичних осіб в сумі 117578,78 грн;

- податок з доходів фізичних осіб в сумі 188655,90 грн;

- інші надходження в сумі 440980,16 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань Червоноградською ОДПІ виставлено податкову вимогу від 11.03.2016 № 364-25, яку вручено платникові податків.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога відповідачем оскаржувалась в справі відсутні, відповідно, визначені зобов'язання є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 98.3, 98.4 ст. 98 Податкового кодексу України реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Платник податків, майно якого передане в податкову заставу, або той, що скористався правом реструктуризації податкового боргу, зобов'язаний завчасно повідомити контролюючий орган про прийняття рішення щодо проведення будь-яких видів реорганізації та подати контролюючому органу план такої реорганізації.

Згідно з п. 98.7 ст. 98 Податкового кодексу України реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації.

Судом встановлено, що ДП "Львіввугілля" подано до податкового органу план реорганізації ДП "Львіввугілля" шляхом виділу відокремленого підрозділу "Шахта "Візейська" та створення ДП "Шахта "Візейська".

Так, згідно плану реорганізації та розподільчого балансу ДП "Львіввугілля" від 27.02.2015 в.о. генерального директора ДП "Львіввугілля" ОСОБА_2 здав, а в.о. директора ДП "Шахта "Візейська" ОСОБА_3 прийняв поточні зобовязання і забезпечення розрахунків з бюджетом в сумі 1052915,00 грн.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 768855,84 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відповідно до довідки про банківські рахунки, ДП "Шахта "Візейська" має відкриті рахунки в установах банку.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати з відповідача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 35, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з банківських рахунків державного підприємства "Шахта "Візейська" (код 39646625) на користь бюджету кошти в сумі 768855 (сімсот шістдесят вісім тисяч вісімсот пятдесят пять) гривень 84 копійки.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 03.08.2016 р.