Ухвала суду № 59413554, 01.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 березня 2016 року №810/5884/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК «ГЕЛІОС ЛТД» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МГК «ГЕЛІОС ЛТД» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Міндоходів від 13.10.2014 №125000003/2014/000640/2 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №810/5884/15, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Суд зазначає, що позивач в судовому засіданні 29.02.2016 подав клопотання про поновлення строку звернення до суду у зв’язку з поважністю причин його пропуску.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що отримав рішення Київської митниці Міндоходів від 13.10.2014 №125000003/2014/000640/2 в день його прийняття митним органом – 13.10.2014, з рішенням відповідача не погодився і висловив намір звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. В судовому засіданні звертав увагу суду на те, що скористався правом на оскарження рішення про коригування митної вартості товарів до митного органу, що свідчить про поважність причин пропуску строку на його оскарження.

Крім того позивач просив прийняти до уваги складні обставини, які також зумовили пропуск позивачем строку на звернення до суду, а саме – організовані контролюючими органами ДФС позапланові перевірки, що фактично паралізували діяльність підприємства, наслідком яких стали прийняті податкові повідомлення-рішення, відкриття кримінального провадження без вручення підприємству акту про результати перевірки, неодноразовий виклик усіх працівників на допити, проведення процесуальних слідчих дій, в результаті такого тиску за рік кількість працівників підприємства скоротилась на понад 80%, а ті, що залишились, не встигали реагувати на усі виклики та ситуації, що створювалися контролюючими органами.

Відповідач проти клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та його поновлення заперечує, надавши до суду письмове клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 13.10.2014, таким чином строк звернення до адміністративного суду обраховується з 14.10.2014, проте позов надійшов до Київського окружного адміністративного суду лише 25.12.2015.

Розглядаючи клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, встановленим частиною 2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/000640/2 прийняте 13.10.2014 та цього ж дня отримане декларантом позивача.

З метою перегляду вказаного рішення позивачем на адресу відповідача направлена заява про надання документів та відомостей для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч.8 ст.55 МКУ №19/12-1 від 19.12.2014 (т.1, а.с.117).

За результатами розгляду додаткових документів Київська митниця Міндоходів направила на адресу позивача лист №587/4/10-70-25-47 від 25.12.2014, в якому повідомлено про неможливість застосування заявленого декларантом методу визначення митної вартості товарів, враховуючи розбіжності в наданих декларантом документах для підтвердження митної вартості товарів та не підтвердження числових значень складових митної вартості товарів (т.1, а.с.119-120).

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Перевіряючи обґрунтованість заявленого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду та клопотання про залишення позову без розгляду суд зазначає таке.

Строк оскарження рішення від 13.10.2014 №125000003/2014/000640/2 про коригування митної вартості товарів до Київської митниці Міндоходів, що передбачено ч.8 ст.55 Митного кодексу України, є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, адже позивач розраховував на позитивне вирішення його заяви.

Відтак початком строку для звернення до суду є дата, коли позивач дізнався про відмову митниці визнати митну вартість оцінюваних товарів і відповідно відмову скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Приймаючи до уваги те, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем листа Київської митниці Міндоходів №587/4/10-70-25-47 від 25.12.2014, в якому повідомлено про неможливість застосування заявленого декларантом методу визначення митної вартості товарів, суд вважає, що позивач дізнався про відмову митниці визнати митну вартість оцінюваних товарів і відмову скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 25 грудня 2014 року.

Проте позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК «ГЕЛІОС ЛТД» надійшов до Київського окружного адміністративного суду лише 25.12.2015, отже строк звернення до суду позивачем пропущений.

Перевіряючи поважність причин, які вказані позивачем в обґрунтування пропуску строку звернення до суду суд приймає до уваги наступне.

Принцип юридичної визначеності та “право на суд” заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 і полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.

Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Суд зазначає, що причини, за яких суд у кожній конкретній справі з’ясовує обставини пропуску строку звернення до суду, є індивідуальними і залежать від обставин справи.

На підтвердження зазначених у своєму клопотанні складних обставин, які зумовили пропуск позивачем строку на звернення до суду, позивач надав відповідні докази, які аргументують проведення у березні 2015 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві позапланової виїзної перевірки позивача, яка за твердженням позивача фактично паралізувала діяльність підприємства. Позивачем надано також прийняті ДПІ за результатами цієї перевірки податкові повідомлення-рішення від 17.04.2015, докази реєстрації кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100040000033 від 28.04.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, виклик на допит працівників позивача, про що свідчать повістки, а також вимоги про надання документів.

Також позивачем надані докази звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві про оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведеної перевірки та судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог. Надана суду довідка про кількість працюючих на підприємстві від 26.02.2016 свідчить про те, що станом на 01.12.2014 кількість працюючих на підприємстві становила 49 штатних працівників, проте на 01.12.2015 їх кількість скоротилась до 8 осіб.

Причини, що зумовили пропуск позивачем строку на звернення до суду суд визнає поважними та доведеними відповідними доказами.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист суд визнає поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та вважає за необхідне такий строк поновити, а в задоволенні клопотання Київської митниці ДФС про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити, у зв’язку з його необґрунтованістю, оскільки підстави для висновків суду про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача є тотожними з тими, що зумовили визнання судом поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК «ГЕЛІОС ЛТД» про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду – задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску Товариство з обмеженою відповідальністю «МГК «ГЕЛІОС ЛТД» строку звернення до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Міндоходів від 13.10.2014 №125000003/2014/000640/2 про коригування митної вартості товарів.

3. В задоволенні клопотання представника Київської митниці ДФС про залишення позовної заяви без розгляду від 15.01.2016 – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Суддя Кушнова А.О.