Постанова № 59413252, 03.08.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1957/16-п Головуючий у 1 інстанції Ільченко О. І. Провадження № 33/795/167/2016 Категорія - ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року місто Чернігів

апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Козака В.І.,

за участю особи правопорушника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2016 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 а, м. Прилуки, Чернігівської області, пенсіонера,

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 275 грн. 60 коп.

Як встановив суд, 26 червня 2016 року близько 23 години 00 хвилин в м. Прилуки по вул. Миколаївська, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, наближаючись до пішохідного переходу не надав переваги в русі пішоходам, які розпочали рух по ньому, внаслідок чого здійснив наїзд на дитячу коляску, яку віз пішохід, чим порушив п.п. 18.1 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить поновити строк на подачу апеляційної скарги та скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження по справі в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того вказує, що протокол про адміністративне правопорушення був складений не правомірно, оскільки працівники поліції приїхали коли він звільнив пішохідний перехід, переїхавши на інше місце. Звертає увагу на те, що ОСОБА_3 не є потерпілою, оскільки її не було на переході в час, коли він його переїжджав, а чоловік, який віз коляску, перебував у нетверезому стані, та пошкодив ногою фару його автомобіля, та вимагав у нього гроші. Крім того, вважає, що суддя місцевого суду перекрутив його показання, та надав перевагу свідченням ОСОБА_3, оскільки в свідків, які б могли дати показання по даному інциденту більше немає.

Заслухавши пояснення апелянта, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд приходить до висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказав, що 26.06.2016 року близько 23.00 год. їхав по вулиці Миколаївська в місті Прилуки на своєму автомобілі ОСОБА_4 д.н.з. СВ 8305АО, переїжджаючи перехрестя з неосвітленої сторони вулиці чоловік, який віз в руках дитячу коляску зачепив нею автомобіль, та потім ногою пошкодив фару його транспортного засобу.

Так, у відповідності до диспозиції ст. 124 КУпАП, відповідальність настає за порушення правил дорожнього руху, що призвело до завдання механічних ушкоджень транспортним засобам чи завдання іншого матеріального збитку.

Отже, кваліфікуючою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є механічні ушкодження чи матеріальний збиток, які були завданні внаслідок порушення правил дорожнього руху учасником ДТП.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи має бути вирішено: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона відповідальності.

Усі зазначенні питання під час розгляду справи, суд має вирішувати з аналізу наявних по справі доказів, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП. Тобто усі кваліфікуючі ознаки правопорушення, як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони мають доводитися певними доказами та мати своє відображення у певних документах, які складаються на місці вчинення правопорушення із дотриманням вимог відповідних інструкції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ОСОБА_4 д.н.з. СВ 8305АО мала місце 26.06.2016 року приблизно о 23 годині в м. Прилуки по вул.. Миколаївській, де наближаючись до пішохідного переходу водій не надав переваги в русі пішоходам, які розпочали рух по ньому, внаслідок чого здійснив наїзд на дитячу коляску, яку віз пішохід. Чим порушив п.п. 18.1 ПДР України, що підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_3 (а.с. 5), та ОСОБА_5 (а.с. 6).

При цьому, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зокрема в вищезгаданому протоколі складеному відносно ОСОБА_6 серії АП2 №146287 від 26.06.2016 року та додатку до даного протоколу про адміністративне правопорушення відсутні будь-які відомості щодо спричинення транспортним засобам ушкоджень, чи настання будь-яких інших матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Про відсутність матеріального збитку свідчать і пояснення потерпілої ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_5,які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, під час перегляду справи апеляційний суд, виходячи із того, що в межах його компетенції має бути вирішено лише питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому з урахуванням відсутність матеріального збитку, дійшов висновку про відсутність усіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у діях ОСОБА_1.

Отже, враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова підлягає скасуванню саме через відсутність складу адміністративного правопорушення, що свідчить про формальний розгляд справи судом першої інстанції і недотримання ним вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП.

Приймаючи таке рішення апеляційний суд керується також вимогами ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.

Справа розглядалась 8 липня 2016 року, а апеляційна скарга подана була 19 липня 2016 року. Тобто на 11 день. Як заявив ОСОБА_1 він розгубився бо вважає, що ніяких правил він не порушував і не зразу зміг знайти адвоката.За таких обставин апеляційний суд вважає за можливе поновити строк на оскарження рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасувати з закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_7