Рішення № 59412966, 29.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/7670/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1126/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 травня 2016 року

в цивільній справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та

за зустрічними позовами ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним,

представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання поруки припиненою, -

в с т а н о в и л а:

13 серпня 2015 року позивач уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 вересня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 10/2007/НОМЕР_1, згідно з яким банк надав останній на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти на загальну суму 23400 доларів США зі сплатою відсотків у за користування кредитними коштами в розмірі 12,49% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 11 вересня 2023 року. Кредит було отримано відповідачем 12 вересня 2007 року. З метою забезпечення виконання зобовязань позичальника за даним кредитним договором 12 вересня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 були укладені договори поруки, відповідно до яких останні зобов'язались нести солідарну з ОСОБА_4 відповідальність за виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором.

У звязку з тим, що ОСОБА_4 зобовязання за кредитним договором належним чином не виконала, у неї виникла заборгованість.

На адресу відповідачів банк направляв письмові вимоги з пропозицією достроково виконати взяті на себе зобовязання за неналежне виконання своїх обовязків за кредитним договором № 10/2007/НОМЕР_1. Однак, вимога банку щодо виконання забезпеченого зобовязання була ними залишена без задоволення. Станом на 10 серпня 2015 року заборгованість по кредитному договору складала 19113,24 доларів США, з яких: по тілу кредиту 18145,56 доларів США, по процентам за користування кредитом 967,68 доларів США, а також пеня за прострочення сплати кредиту в сумі 6106,15 грн. Вказану заборгованість позивач просив стягнути на свою користь солідарно з відповідачів.

Не погодившись з позовними вимогами банку, відповідачка ОСОБА_4 у грудні 2015 року предявила до нього зустрічний позов, в якому просила визнати недійсним укладений між ними кредитний договір від 12 вересня 2007 року, посилаючись на те, що перед його укладенням банк приховав від неї повну та обєктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту та вартості витрат, повязаних з одержанням та обслуговуванням кредиту для здійснення нею свідомого вибору, чим ввів її в оману щодо вартості кредитної послуги, а сам кредитний договір було укладено з використанням нечесної підприємницької практики.

Крім того, у січні 2016 року представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Комерційний банк «Надра» про визнання поруки припиненою, який в подальшому уточнив, обґрунтовуючи вимоги тим, що порука ОСОБА_6 припинилася, оскільки ПАТ «КБ «Надра» направило цьому відповідачу письмову вимогу та звернулося з позовом до поручителя вже після того, як сплив встановлений законом шестимісячний строк для предявлення вимоги до поручителя з дня здійснення чергового платежу за основним зобовязанням.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 травня 2016 року частково задоволено позовні вимоги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_3

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № 10/2007/НОМЕР_1, яка утворилась станом на 10 серпня 2015 року, в розмірі 19113,24 доларів США та 6106,15 грн., з яких: по кредиту 18145,56 доларів США, за відсотками 967,68 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту 6106,15 грн., що за курсом НБУ станом на 10 серпня 2015 року є еквівалентом 289,53 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 3654 грн.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору від 12 вересня 2007 року № 10/2007/НОМЕР_1 недійсним.

Задоволено зустрічний позов представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання поруки припиненою.

Визнано припиненою поруку за договором поруки від 12 вересня 2007 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_6 для забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору від 12 вересня 2007 року.

Вказане рішення суду в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог до поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання поруки припиненою позивач за первісним позовом оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Надра», посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати і ухвалити нове про задоволення його позовних вимог про стягнення заборгованості з поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовити. В іншій частині рішення суду позивач просить залишити без змін.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що оскільки 20 липня 2015 року банком надсилалась вимога як боржнику ОСОБА_4, так і поручителям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про дострокове виконання взятих на себе зобовязань за кредитним договором, тобто банк використав право достроково стягнути заборгованість за кредитним договором, у звязку з чим змінив строк виконання основного зобовязання, тому, подавши 13 серпня 2015 року позов до суду, він не пропустив шестимісячного строку для звернення з вимогою до поручителів.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «КБ «Надра» про визнання кредитного договору недійсним не оскаржується, тому відповідно до ст.303 ЦПК України не є предметом апеляційного перегляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача за первісним позовом ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_8 про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі ПАТ «КБ «Надра»), та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 10/2007/НОМЕР_1, відповідно до умов якого останній були надані у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 23400 доларів США зі сплатою відсотків у за користування кредитом у розмірі 12,49% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 11 вересня 2023 року (а.с.12-13).

Відповідно до заяви ОСОБА_4 на видачу готівки від 12 вересня 2007 року за № 1 кредит нею було отримано того ж дня, тобто 12 вересня 2007 року (а.с.14).

З метою забезпечення виконання зобовязань позичальника ОСОБА_4 за даним кредитним договором 12 вересня 2007 року банк уклав договори поруки з ОСОБА_5 і ОСОБА_6, за умовами яких поручителі відповідали перед банком за порушення боржником зобовязань за кредитним договором (а.с.15, 16).

У звязку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_4 зобовязань за кредитним договором та виникненням заборгованості за кредитом 20 липня 2015 року ПАТ «КБ «Надра» направило позичальнику та поручителям досудову вимогу про дострокове виконання боргових зобовязань за кредитним договором у повному обсязі протягом семи днів з дати отримання цієї вимоги позичальником, а поручителями протягом трьох днів з дати отримання цієї вимоги, відповідно. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення поручитель ОСОБА_6 отримала вказану досудову вимогу 28 липня 2015 року (а.с.17, 18, 19, 20).

Однак, вимога банку щодо виконання забезпеченого зобовязання була залишена відповідачами без задоволення, у звязку з чим станом на 10 серпня 2015 року заборгованість по кредитному договору складала 19113,24 доларів США, з яких: по тілу кредиту 18145,56 доларів США, по процентах за користування кредитом 967,68 доларів США, а також пеня за прострочення сплати кредиту в сумі 6106,15 грн. (а.с.10-11).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення кредитної заборгованості з поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд першої інстанції послався на те, що позивач пропустив встановлений ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячний строк для предявлення вимоги до поручителів з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням. Відтак, суд визнав припиненою поруку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за кредитним договором, у звязку з чим задовольнив зустрічний позов ОСОБА_6

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки повязане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 та частини першої статті 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, п.п.5.2, 5.3 договорів поруки від 12 вересня 2007 року передбачено, що вони вступають в силу з моменту їх належного оформлення сторонами, а їх дія закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобовязань по кредитному договору чи виконанням поручителями своїх зобовязань згідно з умовами цих договорів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в договорах поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умови договорів поруки про їх дію до повного припинення усіх зобовязань позичальника за основним договором чи поручителів за договорами поруки не вважаються встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителів.

За висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах № 6-53цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-6цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-190цс14 від 21 січня 2015 року, № 6-32цс14 від 10 вересня 2014 року, № 6-125цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-616цс15 від 06 липня 2015 року, № 6-1077цс15 від 02 вересня 2015 року, № 6-1085цс15 від 02 вересня 2015 року, № 6-933цс15 від 09 вересня 2015 року, строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Як вбачається з умов кредитного договору, позичальник ОСОБА_4 повинна сплачувати щомісячно суму мінімально необхідного платежу у розмірі 286,00 доларів США і вказаний черговий платіж вона повинна вносити до 17 числа поточного місяця, кінцевий термін повернення кредиту 11 вересня 2023 року.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Якщо протягом дії цього договору позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вдіє черговий мінімально необхідний платіж та/чи інші платежі, передбачені цим договором, то банк приймає виконання позичальником своїх зобовязань по цьому договору в наступному порядку:

- плата за управління кредитом;

- прострочені відсотки за користування кредитом;

- відсотки за користування кредитними коштами;

- пені та штрафи;

- витрати, повязані з моніторингом та супроводом кредиту;

- прострочена сума кредиту;

- сума кредиту.

З метою виконання умови, передбаченої п.3.5 цього договору, банк, при наявності своєчасного та/чи не в повному обємі виконання позичальником своїх обовязків щодо сплати мінімально необхідного платежу та/чи інших платежів, передбачених цим договором, самостійно розподіляє грошові кошти, внесені позичальником на розподільчий рахунок згідно черговості, передбаченої п.3.5 цього договору або іншої черговості, встановленої на розсуд банку (п.п.3.4, 3.5, 3.6 кредитного договору).

З наданого позивачем як суду першої інстанції, так і апеляційної інстанції розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що заборгованість зі сплати щомісячного необхідного платежу по погашенню кредиту виникла після 18 червня 2014 року, коли позичальник стала вносити грошові кошти або в меншому від потрібного розмірі, або взагалі не вносила (а.с.10-11), хоча до суду із зазначеним позовом банк звернувся 13 серпня 2015 року.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм матеріального права та встановлених обставин справи, можна дійти висновку, що порука ОСОБА_5 та ОСОБА_6 припинилася в частині щомісячного зобовязання ОСОБА_4 по сплаті кредиту за період з 18 червня 2014 року по січень 2015 року включно.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором за вказаний період в розмірі 17784,76 доларів США, що складається із заборгованості: по тілу кредиту 17532,96 доларів США, по відсоткам за користування кредитом в сумі 251,80 доларів США, а також пені за прострочення сплати кредиту в сумі 1414 грн. 49 коп., має бути стягнута тільки з боржниці ОСОБА_4

Щодо стягнення заборгованості по кредитному договору в межах шестимісячного строку до поручителів (до дати звернення з даним позовом), тобто в частині, що стосується їх відповідальності за невиконання боржником певних щомісячних зобовязань по поверненню грошових коштів до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобовязань, розмір якої становить 1328,48 доларів США, що складається із заборгованості: по тілу кредиту 612,60 доларів США, по відсоткам за користування кредитом в сумі 715,88 доларів США та пені за прострочення сплати кредиту в сумі 4691 грн. 66 коп., то вона підлягає стягненню з кожного із поручителів солідарно з боржником, так як між боржником і кожним із поручителів укладені окремі договори поруки, отже, в зазначеній частині порука ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не припинилась.

При цьому, колегія суддів враховує ті розміри заборгованості по кредиту та по пені за останні 6 місяців, які надав суду апеляційної інстанції представник позивача за первісним позовом і вони не викликають сумніву.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач, звернувшись 13 серпня 2015 року з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення з них, як з поручителів, заборгованості за кредитним договором, предявив до них вимогу в межах установленого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку. Отже, відсутні підстави для визнання поруки припиненою, у звязку з чим висновки суду першої інстанції з цього приводу є помилковими.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову стосовно стягнення кредитної заборгованості з поручителів та щодо задоволення зустрічного позову про визнання поруки припиненою з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, а його висновки в зазначеній частині не відповідають обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому рішення суду в цій частині необхідно скасувати і ухвалити нове, яким стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № 10/2007/НОМЕР_1 у вищевказаних розмірах. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання поруки припиненою необхідно відмовити.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати необхідно розподілити в порядку, встановленому ст.88 ЦПК України.

Оскільки позовні вимоги банку до ОСОБА_4 задоволено на 92,16% ((441030,04 грн., що станом на день постановлення рішення судом апеляційної інстанції еквівалентно 17784,76 доларів США, + 1414,49 грн.) * 100% / (473973,95 грн., що станом на день постановлення рішення судом апеляційної інстанції еквівалентно 19113,24 доларів США + 6106,15 грн.)), тому з відповідача ОСОБА_4 необхідно стягнути в дохід держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 3367 грн. 53 коп. (3654 грн. * 92,16%), оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору станом на момент подачі позову.

Крім того, позовні вимоги банку до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволені на 7,84% ((32943,91 грн., що станом на день постановлення рішення судом апеляційної інстанції еквівалентно 1328,48 доларів США + 4691,66 грн.) * 100% / ((473973,95 грн., що станом на день постановлення рішення судом апеляційної інстанції еквівалентно 19113,24 доларів США + 6106,15 грн.)), тому з вказаних відповідачів в дольовому порядку необхідно стягнути в дохід держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 286,47 грн. (3654 грн. * 7,84%), тобто по 143 грн. 24 коп. (286,47 грн. / 2) з кожного з них.

Щодо відшкодування позивачу понесених ним судових витрат зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, то з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь банку 3704,28 грн. (4019,40 грн. * 92,16%) судового збору, а з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає стягненню в дольовому порядку судовий збір в сумі по 157,56 грн. (4019,40 грн. * 7,84% / 2) з кожного з них.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.п.2, 3; 309 ч.1 п.п.1, 3, 4; 314 ч.2; 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 травня 2016 року в даній справі в частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог до поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості, в частині вирішення позову до позичальника ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині щодо задоволення зустрічного позову про визнання поруки припиненою та стосовно розподілу судового збору скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № 10/2007/НОМЕР_1 в розмірі 17784,76 доларів США і складається із заборгованості: по тілу кредиту 17532,96 доларів США, по відсоткам за користування кредитом в сумі 251,80 доларів США, а також пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 1414 грн. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № 10/2007/НОМЕР_1 в розмірі 1328,48 доларів США, яка складається із заборгованості: по тілу кредиту 612,60 доларів США, по відсоткам за користування кредитом в сумі 715,88 доларів США, а також пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 4691 грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № 10/2007/НОМЕР_1 в розмірі 1328,48 доларів США, яка складається із заборгованості: по тілу кредиту 612,60 доларів США, по відсоткам за користування кредитом в сумі 715,88 доларів США, а також пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 4691 грн. 66 коп.

У задоволенні зустрічного позову представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання поруки припиненою відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 3367 грн. 53 коп.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції по 143 грн. 24 коп. з кожного з них.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в сумі 3704 грн. 28 коп.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по 157 грн. 56 коп. з кожного з них.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -