Ухвала суду № 59410337, 28.05.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10894/14-к

Провадження по справі за № 1-«кс»/ 522/8902/14

УХВАЛА

Іменем України

28 травня 2015 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., за участю слідчого Диба О.Д., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Диба О.Д., про надання дозволу на проведення обшуку, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Диба О.Д., звернулась до суду з клопотанням, погодженим із прокурором прокуратури м. Одеси Чередником Р.В., який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, про надання дозволу на проведення обшуку у житловому будинку, господарських будівлях та спорудах, розташованих за алресою: АДРЕСА_1.

У провадженні СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12014160020000529 від 22 грудня 2014 року.

У ході досудового розслідування встановлено, що 22.12.2014 до СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області надійшла заява патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова» про те, що на території м.Одеси, а саме у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 незаконно реалізують товари, марковані знаками для товарів , чим невстановлені особи незаконно використовують знак для товарів, завдаючи при цьому матеріальну шкоду в особливо великому розмірі. При цьому відповідно до заяви патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова», показів представника потерпілого ОСОБА_2 та інших матеріалів кримінального провадження саме на сайті інтернет-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2) розміщені дані про магазин, який торгує фальсифікованими виробами не в мережі Інтернет, а в звичайній «живій» формі продажу, а саме: магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований за адресою: АДРЕСА_2

Під час виконання слідчих дій у рамках вказаного кримінального провадження встановлено факт реалізації ОСОБА_3 в інтернет-магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2) одного браслету, позначеного знаками для товарів «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_3 показала, що у березні 2015 року вона на сайті інтерет-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2) замовила браслет «ІНФОРМАЦІЯ_4»,. Після замовлення на її електронну адресу надійшов лист, в якому була зазначена інформація щодо її замовлення, а саме номер замовлення, спосіб оплати, вартість браслета, так вартість браслета - 25, 50 USD, а спосіб оплати - шляхом накладеного платежу у відділенні компанії, що надає послуги з доставки, «Нова пошта», або безпосередньо шляхом банківського перерахування на рахунок банку «ПриватБанк» НОМЕР_2 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 - поповнення карти НОМЕР_3 ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_1. Як встановлено, у ході досудового розслідування ОСОБА_3 здійснено оплату за замовлений нею браслет, позначений знаками для товарів «ІНФОРМАЦІЯ_3». Відповідно до інформації патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова» зазначена продукція є контрафактною, незаконно позначена знаками для товарів «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши слідчого та вивчивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

В клопотанні слідчий не довів, що відшукуванні речі знаходяться у зазначеному в клопотанні приміщенні. Також не міститься вказаних даних в матеріалах клопотання слідчого. Також у клопотанні слідчого відсутня інформація щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, в якому планується провести обшук.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Зазначені міжнародні гарантії прав людини на недоторканість житла, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканість прав власності нормативно визначені в Конституції України та є, відповідно до положень ст.2 КПК України, загальними засадами кримінального провадження.

Для досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, орган досудового розслідування в даному кримінальному проваджені вправі з метою досягнення його дієвості застосувати інші заходи забезпечення кримінального провадження (тимчасовий доступ до речей і документів, виклик слідчим, привід, залучення експерта).

Разом з цим, відповідно до положень діючого кримінального процесуального законодавства, застосування такого заходу не допускається, якщо сторона кримінального провадження не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для досягнення якого слідчий, прокурор звернувся із клопотанням.

При цьому, для оцінки потреб досудового розслідування, згідно ч. 4 ст. 132 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Також слідчим суддею було встановлено, що слідчим в клопотанні не було дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки під час складання клопотання слідчий як суб'єкт, який безпосередньо здійснює досудове розслідування, повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а як суб'єкт, який найбільш обізнаний стосовно фактичних підстав їх застосування, навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення, а суд, ґрунтуючись на власному переконанні щодо наявності для цього достатніх підстав, постановляє рішення, яким задовольняє таке клопотання.

Зазначені у клопотанні підстави для проведення обшуку є сумнівними, застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження не є виправданим та може призвести до порушення прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Таким чином, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання про проведення обшуку необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.159-166 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Диба О.Д. про надання дозволу на проведення обшуку, - відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Іванов В.В.

28.05.2015