Постанова № 5940394, 12.08.2009, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 2-а-751

2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2009 року

Гощанський районний суд Рівненської області в складі :

головуючої судді Чорноус Л.І.

при секретарі Суконнік С.Ю.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача (адвоката) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області про визнання дій та рішень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій та рішень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії посилаючись на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У лютому 2009 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі в рішенні Закон). 19 березня 2009 року отримав письмову відповідь, в якій зазначено, що відповідач перевів його на отримання пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і вона була призначена та виплачувалась в розмірі відшкодування фактичних збитків, згідно з положенням Закону, виходячи з розміру 19,91 грн.. Своє рішення відповідач обгрунтовував дією постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року, постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня 2005 року. Вважає таке рішення протиправним, таким, що суперечить ст. 46 Конституції України, ст. 28, ч.1 ст.50, ч.4 ст. 54 Закону та просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області зробити перерахунок та виплатити йому пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з дня звернення – з 20.02.2009 року і у подальшому робити перерахунки пенсії у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої відповідає розміру прожиткового мінімуму.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але подав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативними актами, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю та розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивші письмові докази, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що у лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідності до ст.ст.50,54 Закону, на що отримав відповідь 23.03.2009 року про те, що розрахунок його пенсії було проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року та ч.4 ст. 54 Закону, виходячи із розміру 19,91 грн. У запереченнях на позов відповідач вказав, що визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», ч.1 та ч.3 цієї ж ст. 28 Закону, якою встановлено, що розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу і мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених цим Законом. Вважає, що немає підстав застосовувати вказаний мінімальний розмір пенсії при обчисленні пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам ІІ групи – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно із ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 017645 від 09.01.2002 року, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС і віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 095984 від 29.12.1997 року та одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю на підставі ст. 50 цього Закону.

Розрахунок пенсій позивачу УПФ провело виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

При розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50,54 Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у закону про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якоговизначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чоронобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50,54 Закону.

Пунктом 2 Постанови від 03 січня 2002 року № 1 КМУ установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, й ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50,54 Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у закону про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч.3 ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.

Враховуючи наведене, суд вважає, що для захисту та відновлення порушеного права позивача у частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з дня звернення – 20.02.2009 року, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов’язання відповідача проводити перерахунок пенсії у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої відповідає розміру прожиткового мінімуму, то вказана вимога не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, про захист яких звертається особа, у зв’язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необгрунтованим. З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині не обгрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-15, 17, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 181, 186 КАС України, в силу ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області щодо невиплати та ненарахування ОСОБА_1 пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області (35400, вул. Незалежності, 35 смт. Гоща Рівненської області код ЗКПО 22553001) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі вісім мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з дня звернення – з 20 лютого 2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Гощанський районний суд з поданням в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням в 20-денний строк після подачі цієї заяви апеляційної скарги.

Постанову може бути оскаржено без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя