Рішення № 59402063, 20.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/1805/16-ц

провадження № 2/760/2507/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення суми страхового відшкодування, ухвалив таке рішення.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

29.01.2015 позивач звернулася до суду з позовом до ПАТ «СК «Українська страхова група» про стягнення суми страхового відшкодування, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на її користь завдані матеріальні збитки у розмірі 31 262,63 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн. та судовий збір у розмірі 551,11 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 03.12.2014 між нею та відповідачем був укладений договір добровільного страхування власників наземних транспортних засобів (КАСКО) № 28-5003-14-00100, за яким був застрахований транспортний засіб Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2. Вигодонабувачем за цим договором є ПАТ «Альфа-Банк».

10.03.2015 у м. Києві по пр-ту Маяковського, 62 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Богдан А 091, д/н НОМЕР_1, транспортного засобу марки Chevrolet Lacetti, НОМЕР_3 та транспортного засобу марки Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2.

Внаслідок ДТП транспортному засобу Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2, були завдані механічні пошкодження, а його власнику ОСОБА_2 - матеріальний збиток.

Відповідно до постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.03.2015 ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 124 КУпАП.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про дорожньо - транспорту пригоду.

ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснила огляд транспортного засобу Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2, з метою визначення вартості відновлювального ремонту. Згідно із калькуляцією ремонту після ДТП № 43234 від 19.03.2015 вартість відновлювального ремонту склала 56 289,38 грн.

Згідно з страховим актом № ДККА-43234 від 28.04.2015 та розрахунком суми страхового відшкодування, відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 31 583,05 грн.

Не погоджуючись з результатами проведеної оцінки, позивач замовив власну експертизу. Відповідно до звіту № 8122/15-54 від 03.06.2015 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2, внаслідок ДТП, в цінах на момент проведення експертизи складає 96 586,81 грн.

У зв'язку з тим, що сума страхового відшкодування, яка виплачена відповідачем недостатня для повного відшкодування завданої шкоди, позивач просив стягнути з відповідача суму матеріального збитку, що становить 31 262,63 грн., розраховану позивачем відповідно до умов договору добровільного страхування.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. та судовий збір у розмірі 551,11 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що страхова компанія сплатила 31 583,05 грн. на підставі страхового акту від 28.04.2015 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього. Зазначений розмір страхового відшкодування був розрахований відповідно до пункту 13.2 договору страхування, з урахуванням зносу транспортного засобу в розмірі 47,36 % та франшизи в розмірі 2 300 грн., передбачених Розділом 5 договору страхування (виплата страхового відшкодування при пошкодженні ТЗ - урахуванням зносу) та Розділом 5 договору страхування (франшиза безумовна у % від страхової суми або грн. - по іншій ніж викрадення, ризики - 2%).

Крім цього, представник відповідача заперечував проти стягнення страхового відшкодування на підставі наданого позивачем висновку № 8122/15-54 від 03.06.2015, оскільки позивач у своїй заяві про виплату страхового відшкодування самостійно зазначила, що страхове відшкодування їй необхідно розраховувати на підставі програмного забезпечення «AUDATEX», що і було зроблено відповідачем, з розміром якого позивач погодилася та будь-яких заперечень з приводу його розміру чи не вірного розрахунку не висувала.

Отже, на думку представника відповідача, страховик виконав свої зобов'язання за договором страхування, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

03.12.2014 ОСОБА_2 та ПАТ «СК «Українська страхова група» уклали договір добровільного страхування власників наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-5003-14-00100, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2. За умовами цього договору страхова сума складає 115 000 грн., франшиза 2 300 грн., строк дії з 05.12.2014 До 04.12.2015. Вигодонабувачем за цим договором є ПАТ «Альфа-Банк» (а.с. 5-8).

10.03.2015 у м. Києві по пр-ту Маяковському, 62 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Богдан А 091, д/н НОМЕР_1, транспортного засобу марки Chevrolet Lacetti, НОМЕР_3, та транспортного засобу марки Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2,

Власником автомобіля Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2, є ОСОБА_2 Цей факт встановлений на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 11).

Автомобіль Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2, внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ (а.с. 16).

Відповідно до постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.03.2015 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 13).

11.03.2015 позивач подав заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, у якій просив страхове відшкодування виплатити згідно рішенням вигодонабувача шляхом готівкою з каси на підставі програми «Audatex» (а.с. 63-64).

ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі договору, укладеного з позивачем, склав калькуляцію автомобіля Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2 за допомогою програми «Audatex» (а.с. 17-19).

Відповідно до страхового акту № ДККА-43234 від 28.04.2015 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, розмір страхового відшкодування, який підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 складає 31 583,05 грн. (а.с 70-71).

Згідно з листом ПАТ «Альфа-Банк» від 27.03.2015 № 29467-23.1-б/б вигодонабувач не заперечує проти направлення страхової виплати у розмірі 31 583,05 грн. на користь страхувальника ОСОБА_2 (а.с. 69).

ПАТ «СК «Українська страхова група» сплатила ОСОБА_2 31 583,05 грн. страхового відшкодування, що визнано сторонами та не підлягає доказуванню відповідно до частини першої статті 61 ЦПК.

Не погоджуючись з таким рішенням страхової компанії, ОСОБА_4 замовила оцінку вартості матеріального збитку завданого внаслідок його пошкодження при ДТП в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. За результатами проведеного дослідження складено висновок № 8122/15-54 від 03.06.2015, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2, внаслідок ДТП, в цінах на момент проведення експертизи становить 96 586,81 грн. (а.с. 21-26).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити з таких підстав.

Стаття 1 Закону «Про страхування» визначає, що «страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів».

Відповідно до статті 4 зазначеного Закону предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (частина перша статті 6 Закону України «Про страхування»).

Законодавець у пункті третьому частини першій статті 3 ЦК визначив, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями частини першої статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилами статті 979 ЦК та частини першої статті 16 Закону «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Факт укладення договору добровільного страхування № 28-5003-14-00100 від 03.12.2014 встановлений судом і не заперечувався сторонами.

Згідно з частиною другої статті 8 Закону «Про страхування» «страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі».

10.03.2015 сталася дорожньо-транспортна пригода, яка визнана сторонами страховим випадком.

Предметом спору, який виник між сторонами, є розмір страхового відшкодування.

Згідно з частинами шістнадцять, вісімнадцять статті 9 Закону «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Суд встановив, що 28.04.2015 відповідач склав страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги стверджував, що сума страхового відшкодування є заниженою, а розрахунок суми страхового відшкодування з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 47,36 % є незаконним, оскільки не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159).

Проте, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши матеріали справи, суд не погоджується з доводами позивача з таких підстав.

Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 частині першій статті 3 ЦК.

Згідно з підпунктом 2.1.1. «б» пункту 2.1. розділу 2 договору добровільного страхування ризик «ДТП» (дорожньо-транспортна пригода) - пошкодження або знищення ТЗ та/або його ДО внаслідок ДТП по КАСКО є одним із страхових ризиків.

За правилами підпункту 12.1.1. пункту 12.1. розділу 12 договору страхування, з метою встановлення обставин страхового випадку, визначення розміру збитку та виплати страхового відшкодування (страхової вплати) страхувальник зобов'язаний надати страховику, в залежності від застрахованого ризику та типу страхового випадку при настанні страхового випадку за будь-яким ризиком письмову заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (страхової виплати).

Суд встановив, що 11.03.2015 позивач звернулася до ПАТ «СК «Українська страхова група» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, щодо події яка мала місце 10.03.2015, у якій просила виплатити страхове відшкодування згідно з рішенням вигодонабувача шляхом отримання грошових коштів готівкою з каси на підставі «Audatex».

Відповідно до пункту 2 договору добровільного страхування сторони визначили вигодонабувачем згідно умов договору - ПАТ «Альфа-Банк».

Згідно з підпунктом 10.1.2. договору добровільного страхування вигодонабувач набуває право на першочергове отримання страхового відшкодування (його частини).

Відповідно до пункту 16.4. договору добровільного страхування виплата страхового відшкодування (страхової виплати) може бути здійснена за письмовим повідомленням вигодонабувача - страхувальнику, застрахованій особі, третім особам, вигодонабувачу або спадкоємцям, на підставі відповідної заяви та страхового акту, складеного страховиком.

23.03.2015 відповідач звернувся до вигодонабувача, ПАТ «Альфа-Банк», з листом у якому просив повідомити порядок перерахування страхового відшкодування.

В свою чергу, 27.03.2015 вигодонабувач надіслав на адресу відповідача лист, у якому повідомив, що не заперечує проти виплати страхового відшкодування на користь позивача.

Після чого, на виконання умов договору добровільного страхування відповідач склав страховий акт та розрахунок суми страхового відшкодування до нього.

Так, відповідно до підпункту 9.3.4. пункту 9.3. договору страхування страховик має право залучати до оцінки розміру збитків, завданих страхувальнику, незалежних експертів та визначати розмір страхового відшкодування, виходячи з розміру збитків, визначених страховиком або актом/висновком незалежної експертизи, замовленого страховиком або, самостійно розрахувати розмір матеріального збитку на підставі довідкових матеріалів, у тому числі з використанням програмного забезпечення «Audatex» або «Eurotax».

Згідно з пунктом 13.2. договору страхування в разі настання страхових випадків, зазначених в пунктах 2.1.1 «б» - «е» частини другої цього договору, а також в разі завдання збитків внаслідок пошкодження ТЗ, які він отримав під час внаслідок або після викрадення, застосовується безумовна франшиза, зазначена в частині першій цього договору, в залежності від обраних умов страхування, а страхове відшкодування розраховується за формулою (при відсутності повної конструктивної загибелі ТЗ):

СВ = МЗ х ПЗС + ВТ + ОПНЕ + ВДКО - Фр - НЧСП - ВЗПО, де:

CВ - сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті;

МЗ - матеріальний збиток, який дорівнює вартості відновлювального ремонту (ВВР) з врахуванням експлуатаційного зносу деталей, вузлів, агрегатів.

МЗ розраховується за формулою:

МЗ = ВД х (100% - ЗЕ%) + ВР + ВМ, де:

ВД - вартість деталей, вузлів, агрегатів, що замінюються;

ЗЕ - експлуатаційний знос ТЗ за період з початку експлуатації ТЗ до дати настання страхового випадку;

ВР - вартість робіт, необхідних для відновлювального ремонту ТЗ;

ВМ - вартість матеріалів та деталей одноразового використання.

Вартість відновлювального ремонту розраховується виходячи з цін на деталі, вузли агрегати, тощо та матеріали, що діяли на день страхового випадку.

Показники експлуатаційного зносу за кожний рік експлуатації деталей, вузлів, агрегатів встановлюються в наступних розмірах:

за 1-й рік експлуатації ТЗ - 15 %;

за 2-й рік експлуатації ТЗ - 10 %;

за кожний наступний рік експлуатації ТЗ - 8 %, але загальний розмір зносу не більше 70 %.

Загальний розмір експлуатаційного зносу ТЗ, деталей, вузлів, агрегатів розраховується як сума всіх розмірів експлуатаційного зносу за кожний рік експлуатації. Розмір експлуатаційного зносу за неповний рік експлуатації розраховується пропорційного кількості днів експлуатації в неповному році експлуатації.

Врахування зносу здійснюється шляхом зменшення вартості деталей, вузлів, агрегатів, що підлягають заміні, на розмір експлуатаційного зносу визначеного у відсотках.

З матеріалів справи випливає, що на виконання умов договору та волевиявлення позивача, розрахунок розміру матеріального збитку, який їй завдано внаслідок ДТП, здійснювався на підставі довідкових матеріалів за допомогою програмного забезпечення «Audatex».

Законодавець статтею 627 закріпив гарантію сторін у свободі договору.

Частина перша статті 627 ЦК передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу сторін, що свобода договору полягає перед усім у вільному їх волевиявленні волі на вступ у договірні відносини та включає в себе вільне визначення умов договору, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Зміст договору становлять умови як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові в силу чинного законодавства.

Виявом свободи договору є право осіб укладати договори, які передбачені законом.

Суд встановив, що договір добровільного страхування підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов договору добровільного страхування.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, суд констатує, що страхове відшкодування було розраховано правомірно, оскільки його розрахунок здійснений на підставі формули, показника експлуатаційного зносу в розмірі 47,36 % та франзиши в розмірі 2 300 грн., які визначені договором добровільного страхування, з умовами якого позивач погодився під час підписання.

Також суд не враховує наданий позивачем висновок про проведення експертного автотоварознавчого дослідження судових експертиз Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8122/15-54 від 03.06.2015, оскільки він не відповідає вимогам пункту 13.2. договору добровільного страхування, який передбачає, що вартість відновлювального ремонту розраховується виходячи з цін на деталі, вузли агрегати, тощо та матеріали, що діяли на день страхового випадку.

Так, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Ford Deuch FUSION, д/н НОМЕР_2 внаслідок ДТП у вищезазначеному висновку визначаться не в цінах, що діяли на день страхового випадку - 10.03.2015, а в цінах на момент проведення експертизи, тобто 03.06.2015.

Крім цього, суд звертає увагу позивача, що відповідно до підпункту 9.1.7. пункту 9.1. договору добровільного страхування страхувальник має право на замовлення незалежної експертизи за власний рахунок, в разі незгоди з висновком експертизи страховика, комісії з розслідування страхового випадку або незалежної експертизи, замовленої страховиком.

Однак з матеріалів справи випливає, що відповідач не замовляв та не проводив автотоварознавче дослідження, а лише скористався своїм правом, передбаченим договором, самостійно розрахувати розмір матеріального збитку на підставі довідкових матеріалів у тому числі з використанням програмного забезпечення «Audatex».

Таким чином, у цій справі не було необхідності у замовленні незалежної експертизи, оскільки відсутній висновок експертизи страховика.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог належить відмовити.

Стаття 79 ЦПК визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, відносяться витрати на правову допомогу.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК «стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено».

Оскільки, у задоволенні позову відмовлено, вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмір 5 000 грн. та судового збору у розмірі 551,11 грн. не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 3, 627-628, 638, 979-984, 988-990 ЦК, Законом України «Про страхування», статтями 1, 4-11, 18, 57-66, 79, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення суми страхового відшкодування - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Шевченко