Рішення № 59400174, 27.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження 22ц/790/4559/16 Головуючий 1 інст. - Букреєва І.А.

Справа № 643/16654/15-ц

Категорія: трудові Доповідач - Котелевець А.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Кірсанової Л.І., Трішкової І.Ю.,

за участю секретаря - Сотнікової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури України, Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», третя особа - Державне підприємство «Державна циркова компанія України», про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та моральної шкоди за апеляційною скаргою Міністерства культури України Міністерства культури України на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 березня 2016 року,

у с т а н о в и л а:

В жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Міністерства культури України, третя особа - Державне підприємство «Державна циркова компанія України» (далі - ДП «Державна циркова компанія України»), про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

На обґрунтування позивач вказав, що згідно Наказу Міністерства культури від 03 липня 2012 року № 533/0/17-12 його призначено на посаду директора - художнього керівника Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» (далі - ДП «Українська творча дирекція підготовки циркових атракціонів та номерів») та укладено трудовий договір у формі контракту № 544 з 11 липня 2012 року по 10 липня 2015 року. Наказом Міністерства культури України від 01 липня 2015 року № 479/0/17-15 його звільнено з цієї посади у зв'язку з закінченням строк дії контракту.

Однак з 01 квітня 2015 року по 10 липня 2015 року він не отримував заробітної плати.

Під час виконання трудових обов'язків він неодноразово звертався з відповідними клопотаннями до відповідача, однак йому було повідомлено, що проводиться реорганізація ДП «Українська творча дирекція підготовки циркових атракціонів та номерів», у зв'язку з чим створена ліквідаційна комісія, до якої перейшли повноваження по управлінню справами господарського товариства.

Починаючи з другого кварталу 2015 року фінансування ДП «Українська творча дирекція підготовки циркових атракціонів та номерів» припинено.

Посилаючись на те, що остаточно розрахунок при звільненні з ним не проведено, чим завдано моральних страждань, просив стягнути з Міністерства культури України на його користь заробітну плату в розмірі 24 978 грн. 86 коп., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в розмірі 19 733 грн. 39 коп., 5 737 грн. 09 коп. грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та 50 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

В уточнених вимогах просив стягнути з Міністерства культури України на його користь заробітну плату в розмірі 24 978 грн. 86 коп., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в розмірі 49 333 грн. 47 коп., 5 737 грн. 09 коп. грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та 50 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2016 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Державне підприємство «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» (далі - ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів»).

Міністерство культури України позов не визнало, посилаючись на те, що орган управління не є належним відповідачем.

ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» позов не визнало, посилаючись на відсутність заборгованості щодо остаточного розрахунку при звільненні у підприємства перед позивачем.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 березня 2016 року позов задоволено частково.

З Міністерства культури України на користь ОСОБА_1 стягнуто 24 978 грн. 86 коп. заробітної плати, 5 737 грн. 09 коп. грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в розмірі 49 333 грн., 47 коп. та 3 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а на користь держави - судовий збір в розмірі 880 грн. 49 коп. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі Міністерство культури України, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову та стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, моральної шкоди з ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів». Зокрема зазначає, що обов'язок виплати всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації в день звільнення покладено на позивача, який і повинен був провести ці виплати; вимоги щодо моральної шкоди є недоведеними та необгрунтованими.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа рішення суду першої інстанції не оскаржила, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, працюючи директором-художнім керівником ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» та виконуючи обов'язки голови комісії з припинення цього підприємства, з 01 квітня 2015 року залишився єдиним працівником і не отримував заробітної плати по 10 липня 2015 року. Оскільки з ОСОБА_1 не проведено остаточний розрахунок при звільненні, належні йому від ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» суми підлягають стягненню з Міністерства культури України з урахуванням моральних страждань позивача. Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.

За статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу.

За статтями 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 згідно Наказу Міністерства культури України від 03 липня 2012 року № 533/0/17-12 був призначений на посаду директора - художнього керівника ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» з укладенням трудового договору у формі контракту з 11 липня 2012 року по 10 липня 2015 року.

Наказом віце-прем'єра України - міністра культури України Кириленка В.А. від 01 липня 2015 року № 479/0/17-15 позивача звільнено з цієї посади у зв'язку з закінченням строк дії контракту. При цьому зазначено, що ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» необхідно здійснити відповідні розрахунки з ОСОБА_1 (а. с. 8-14, 19, 53, 62-63, 184).

Згідно довідок, виданих ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 становить суму в розмірі 24 978 грн. 86 коп.; станом на 10 липня 2015 року за період роботи з 15 жовтня 2014 року по 10 липня 2015 року позивачем невикористані дні щорічної відпустки у кількості 23 календарних дня.

Посилаючись на порушення трудових прав у зв'язку з не проведенням остаточного розрахунку при звільненні, позивач звернувся у суд з відповідним позовом.

Статтею 21 Закону України від 14 грудня 2010 року № 2778-У1 «Про культуру» закріплено, що керівники закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними трудового договору (контракту) строком на п'ять років за результатами конкурсу.

Положенням про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при прийнятті на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 (далі - Положення) передбачено, що наймання керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється шляхом укладання з ним контракту.

Типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1995 року № 597 «Про Типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності».

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», закріплено, що оплата праці та матеріальне забезпечення керівника підприємства визначаються у контракті, провадяться за рахунок коштів підприємства і встановлюються у прямій залежності від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства.

У статутах (положеннях) підприємств, які затверджуються органами управління майном, передбачаються умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника підприємства за рахунок коштів підприємства, що спрямовуються на оплату праці (пункт 8 Положення).

Позивач перебував у трудових стосунках на підставі укладеного з Міністерством культури України контракту № 544 від 03 липня 2012 року.

В розділі П «Обов'язки та права сторін», а також в пункті 3.6. розділу 3 «Умови матеріального забезпечення керівника» Контракту № 544 від 03 липня 2012 року сторони погодили, що керівник здійснює поточне оперативне керівництво підприємством, організує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених діючим законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом.

У разі припинення дії (розірвання) цього контракту, керівник зобов'язується дотримуватися процедури звільнення керівників підприємства, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства Культури України (пункт 2.1.17).

Керівнику належать закріплені за ним повноваження і права, які поширюються на підприємство законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, а також передбачені Статутом підприємства та цим контрактом (пункт 2.4.).

Заробітна плата керівнику нараховується відповідно до чинного законодавства, з урахуванням економічного і фінансового стану підприємства та фактично відпрацьованого часу.

Процедура звільнення керівників державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства культури України, затверджена Наказом Міністерства культури України від 28 січня 2014 року № 49/0/17-14.

Так, пунктом 10 такої процедури визначено, що після отримання наказу про звільнення керівника підприємство протягом п'яти робочих днів з дати фактичного звільнення керівника зобов'язане листом повідомити Міністерство культури України про проведення розрахунку та виплату всіх належних йому сум.

Згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2106 року ДП «Українська творча дирекція підготовки циркових атракціонів та номерів» залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 2 статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

За змістом зазначеної норми саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Статутом ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», ухваленим на засіданні профспілкового комітету № 39 від 25 листопада 2011 року, зареєстрованим 26 червня 2012 року, встановлено, що це підприємство відноситься до сфери управління Міністерства культури України, є юридичною особою та веде самостійний баланс.

Уточнений в лютому 2016 року позов не містить вимог до ДП «Українська творча дирекція підготовки циркових атракціонів та номерів».

Разом з тим, на підставі Наказу міністра Міністерства культури України від 10 липня 2013 року № 633 ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» і Державне підприємство «Харківське державне художньо-творче виробниче підприємство» реорганізовані шляхом їх приєднання до ДП «Державна циркова компанія України», яка є правонаступником майнових та особистих (немайнових) прав та обов'язків цих державних підприємств.

Звертаючись із позовом, позивач обгрунтовував свої вимоги тим, що Міністерство культури України здійснює фінансову підтримку за рахунок державного бюджету і ці суми направлялися на виплату заробітної плати.

В суді апеляційної інстанції представник Міністерства культури України пояснив, що ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» на даний час не ліквідовано, фінансова ж підтримка з боку Міністерства культури України направлялась на розвиток підприємства, а не на виплату заробітної плати працівникам цього підприємства.

При цьому наказами заступника Міністра культури - керівника апарату Стичинського Б.С. від 09 вересня 2013 року № 852 та віце-прем'єра України - міністра культури України Кириленка В.А. від 25 травня 2015 року № 336 утворювалися комісії з припинення ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», до складу яких включався, зокрема ОСОБА_1

Штатним розписом ДП «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», затвердженим наказом Міністерства культури України від 28 лютого 2014 року № 124-3, штатна чисельність з 01 січня 2014 року складала 64 одиниці, а з 01 квітня 2015 року згідно наказу Міністерства культури України № 75 від 18 жовтня 2015 року затверджена одна посада - директор - художній керівник, на якій працював позивач до звільнення.

З огляду на це, у суду першої інстанції не було підстав для стягнення з Міністерства культури України на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. п. 1, 4, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Петасюк Л.В. - виконуючого обов'язки Державного секретаря Міністерства культури України Міністерства культури України задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 березня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства культури України, Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», третя особа - Державне підприємство «Державна циркова компанія України», про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Л.І.Кірсанова

І.Ю.Трішкова