Рішення № 59400164, 26.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22 -ц/790/3505/16 Головуючий 1 - інстанції - Болотова Л.І.

Справа № 626/2522/15-ц Доповідач -Зазулинська Т.П.

Категорія - трудові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

суддів КРУГОВОЇ С.С.,

МІНЕНКОВОЇ Н.О.,

секретаря Прологаєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Селянського фермерського господарства «Злагода» - Кадуна Петра Вікторовича на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 05 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Селянського фермерського господарства "Злагода", третя особа: голова Селянського фермерського господарства "Злагода" Рибальченко Світлана Леонідівна про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу ,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Красноградського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 4073,20 грн., зобов'язати відповідача повернути (видати) його трудову книжку, яка велась з 1986 року та стягнути судові витрати по справі.

В обгрунтування позову посилався на те, що 01.04.2015 року він був прийнятий на роботу у СФГ "Злагода" трактористом-машиністом з неповним робочим днем і був звільнений 06.05.2015 року за прогули без поважних причин у відповідності до п.4 ст.40 КЗпП України.

У день звільнення з роботи відповідач не розрахувався з ним і не видав йому трудову книжку. На неодноразові прохання видати трудову книжку відповідач відмовляв і надіслав поштою нову трудову книжку, яку він отримав рекомендованим листом 23.10.2015 року, а трудову книжку, яка велась з 1986 року, і яку він надав при прийомі на роботу, йому не повернули.

Зазначав, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу робітнику виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тому відповідач зобов'язаний йому сплатити за період з 06.05.2015 року по 23.10.2015 року на його користь заробіту плату в сумі 4073,20 грн., виходячи з розрахунку 719,08 (фактична заробітна плата за останній місяць роботи):30 днів (кількість фактично відпрацьованих робочих днів за останній місяць роботи)=23,96 грн. (розмір середньоденної заробітної плати) х170 днів (кількість днів вимушеного прогулу).

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 05 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з СФГ "Злагода" на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 4073, 20 гривень та судові витрати по справі в сумі 300,00 гривень, а разом 4373 грн. 20 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з СФГ "Злагода" на користь держави судовий збір в сумі 487 грн.20 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким позов ні вимоги ОСОБА_4. про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

В обґрунтування скарги посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані всі обставини справи, не досліджені всі доводи та не надано їм належної оцінки.

Зазначає, що позивач не надав жодного підтвердження своїх звернень до відповідача щодо видачі йому трудової книжки.

Вважає, що господарство виконало всі вимоги, передбачені постановою Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» щодо видачі трудової книжки.

Доводи позивача, що він здавав на підприємство іншу трудову книжку спростовується записами в журналі, в якому вказані серія та номер прийнятої трудової книжки.

Наголошує, що у разі неотримання трудової книжки з вини працівника підприємство не несе відповідальності. Небажання ОСОБА_4 як працівника своєчасно отримати трудову книжку не може бути підставою для виплати йому середнього заробітку за час, коли її не було видано. Тому суд не повинен обмежуватися з'ясуванням самого тільки факту несвоєчасної видачі звільненому працівнику трудової книжки, а зобов'язаний перевірити причини чому вона була видана йому несвоєчасно.

Позивач в засідання апеляйційного суду не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України: в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів доходить висновку, що скарга підлгягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу суд першої інстанції виходив з того, що у день звільнення відповідач не видав позивачу трудову книжку, яка була отримана останнім поштою 23.10.2015 року, та дійшов висновку, що за затримання видачі трудової книжки з вини власника у відповідності до ст.235 КЗпП України робітнику виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Судова колегія не може погодитись у повній мірі з такими висновками районного суду, оскільки суд дійшов їх при неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи ; обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, не доведені, судом порушені норми процесуального права .

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.(ч.1 ст.61 ЦПК України)

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини(ч.3 ст.61 ЦПК України)

Позивач не заперечує того факту, що він був прийнятий на роботу до Селянського фермерського господарства «Злагода» тракторстом-машинистом з 01.04.2015 року і звільнений з роботи з 06.05.2015 року з підстав, передбачених п.4 ст.40 КЗпП України: за прогули без поважних причин і ці обставини підтверджені наявними у справі копіями наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи та відповідними записами в трудовій книжці позивача.

Згідно акту комісії від 05.05.2015 року ОСОБА_4 відсутній на робочому місті з 27.04.2015 року з 11-00 год. по 05.05.2015 року, залишив робоче місце без поважних причин.

З рішення Красноградського районного суду Харкіської області від 09.11.2015 року у справі за позовом голови СФГ «Злагода» Рибальченкол С.Л. до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обов»язків , яке є чинним, убачається, що ОСОБА_4 позов визнав частково. Пояснив, що 27.04.2015 року під час роботи , приблизно о 10-00 годині на сівалці з лівого боку пошкодився маркер. Під час слідування до тракторної бригади для ремонту, при спробі уникнення зіткнення із зустрічним автомобілем він наїхав правим краєм сівалки на піньок і пошкодив два бункера з насінням. Приїхав до тракторної бригади, залишив трактор із сівалкою та пішов додому, оскільки погано себе почував та боявся зустрічі з ОСОБА_5. Більше на роботу не з»являвася, зі слів працівників дізнався, що сівалку відремонтували.

Листом від 06.05.2015 року за вихідним № 22 відповідач повідомив ОСОБА_4 про звільнення з роботи за прогули, надіслав копію наказу про звільнення та запропонував з»явитися до господарства для отримання розрахунку і трудової книжки, та повторно повідомив про необхідність з»явитися для отримання розрахунку і трудової книжки листом від 15.05.2015 року за вих. № 24.(а.с.29,40)

У жовтні 2015 року трудова книжна була надіслана відповідачем на адресу ОСОБА_4 поштою та отримана останнім 23.10.2015 року.

Звільнення з роботи з вищенаведених підстав ОСОБА_4 не оспорював..

Жодного належного та допустимого у розумінні ст.ст.58,59 ЦПК України доказу на підтвердження відмови відповідача видати трудову книжку на його звернення і того , що це стало перешкодою у його працевлаштуванні та призвело до вимушеного прогулу, позивач до суду не надав.

Колегія суддів доходить висновку, що несвоєчасне отримання позивачем трудової книжки сталося не з вини відповідача, що є обов»язковою умовою для виплати середнього заробітку за час затримки її видачі у відповідності до ч.2 ст.235 КЗпП України, і позов ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено судом безпідставно, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню у відповідності до п.п.1,2,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядалось.

Керуючись ст.ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1,2,4 ч.1 ст.309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Селянського фермерського господарства «Злагода» - Кадуна Петра Вікторовича задовольнити.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 05 квітня 2016 року в оскаржуваній частині скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_4 про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий (підпис) Т.П.Зазулинська

Судді (підпис) С.С. Кругова

(підпис) Н.О.Міненкова