Ухвала суду № 59396829, 13.07.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 1512/2-1858/11

Провадження № 2-р/520/42/16

УХВАЛА

13.07.2016

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Луняченка В.О.

при секретарі Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 02.07.2013 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Одеської міської ради про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення Одеського виконкому, визнання недійсним свідоцтва про право власності на домобудівлю та зобовязання відповідачів внести зміни до державного земельного кадастру, знесення незаконно збудованого гаража з надбудовою і сауни, стягнення моральної шкоди та судових витрат, а також зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради про усунення перешкод у користування власністю, визнання недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, визнання частково недійсними державних актів,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2013 року було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог щодо : визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 13-а, від 20 квітня 1999 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №2218; визнання недійсним рішення Одеського міськвиконкому №734 від 17.07.1998 року « Про надання у приватну власність земельної ділянки, площею 517 кв.м. ОСОБА_3, про прийомку до експлуатації двоповерхового житлового будинку по вул. Костанді,13/а»; визнання недійсним свідоцтва №2-1308 від 01 вересня 1998 року про право власності на домоволодіння, розташоване в м. Одесі, вул. Костанді, 13/а; зобовязання ОСОБА_2 демонтувати чистину даху його будинку, за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 13/а та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат; задоволені частково вимоги ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і/н 52208218, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2) та зобовязати ОСОБА_1 за власний рахунок та власними силами привести до первісного стану гараж під літ. «В» розташований за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 13-б, демонтувавши самочинно надбудовану над вказаною спорудою літню кухню, та зблоковану з гаражем сауну; зобовязати ОСОБА_1 ( 09.05.1952 р/н, і/н. 26302945, проживаючу у ІНФОРМАЦІЯ_3) власними силами та за власний рахунок демонтувати належну їй конструкцію відкотних воріт домобудівні за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 13-б, які прилягають до несучої стіни домобудівні літ « А» за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 13-а, належної ОСОБА_2; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду на ремонтно-відновлювальні роботи, спричинену у результаті експлуатації металевих відкотних воріт, у розмірі 2236 ( дві тисячі двісті тридцять шість) гривень, та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати повязані із оплатою державного мита 8,50 грн., ЫТЗ судового процесу 7,50 грн., та оплату експертного дослідження 1032 грн., на загальну суму 1048 ( одна тисяча сорок вісім) грн..; відмовлено ОСОБА_2 у позовних вимогах - визнання недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ОСОБА_4 народних депутатів від 25 грудня 1996 року №591, у частині надання ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Костанді,13, площею 0,0561 га., в межах згідно плану; визнання недійсним рішення Одеської міської ОСОБА_4 народних депутатів від 26 січня 2001 року, №2125-ХХІІІ у частині надання ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Костанді,13-б, в межах згідно з планом; визнання недійсним державного акту на права приватної власності на землю виданого 16 січня 1997 року, ні імя ОСОБА_1, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ОСОБА_4 народних депутатів від 25 грудня 1996 року №591, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №68; визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю виданого 02 квітня 2001 року, на імя ОСОБА_1 на підставі рішення Одеської міської ОСОБА_4 народних депутатів від 26 січня 2001 року №2125-ХХІІІ, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №385/6167; відновити межу земельної ділянки ОСОБА_2 ОСОБА_5 за адресою: м. Одеса, вул. Костанді.13-а. у відповідності з державним актом на право приватної власності на землю від 20.04.1998 року,, шляхом переносу лівої бокової межі суміжної з земельною ділянкою ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 13-б, біля фасадної межі на 0,55 м і біля задньої межі на 0,32 м в сторону земельної ділянки ОСОБА_1 з приведенням її до прямої лінії довжиною 26,12 м.

Рішення набрало законної сили 04.12.2013 року і 12.08.2014 року судом був виданий виконавчий лист , щодо зобовязання ОСОБА_1 власними силами та за власний рахунок демонтувати належну їй конструкцію відкотних воріт домобудівні за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 13-б, які прилягають до несучої стіни домобудівні літ « А» за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 13-а, належної ОСОБА_2.

ОСОБА_1 29.06.2016 року до суду із заявою, в якій просила розяснити рішення, а саме: чи підлягає демонтажу лише конструкція відкотних воріт чи воріт, як таких та в останньому випадку які дії вживати щодо проходу до домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, буд. 13Б, який утвориться після демонтажу воріт; та відповідно до якої технічної документації можливо визначити обєкт літ. 2А» за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, буд.13А., а також відстрочити виконання рішення суду.

Заявник, та її представники ОСОБА_6 ОСОБА_4 у судовому засіданні, підтримавши заяву, пояснили, що у звязку із конфліктною ситуацією із ОСОБА_2Й, виникли складності, повязані із механізмом виконання рішення суду.

Інші учасники справи до судового засідання по розгляду заяви не зявились.

Відповідно до п.3 ст.221 ЦПК України неявка осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що відповідно до статті 221 ЦПК ( 1618-15 ) роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Враховуючи те, що на думку суду, питання, які заявлені, не стосуються безпосередньо розяснення рішення суду, а повязані із способом виконання рішення суду, що у відповідності до вимог ст. 373 КПК України є окремим процесуальним питанням, повязаним з виконанням судових рішень, судом відмовляється у розясненні рішення суду ( яке, як зясовано у судовому засіданні є зрозумілим і не потребує розяснення), та розяснюються заявнику право окремого звернення до суду з заявою про розстрочку виконання рішення та встановлення порядку виконання рішення.

Керуючись ст. 221 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 02.07.2013 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Одеської міської ради про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення Одеського виконкому, визнання недійсним свідоцтва про право власності на домобудівлю та зобовязання відповідачів внести зміни до державного земельного кадастру, знесення незаконно збудованого гаража з надбудовою і сауни, стягнення моральної шкоди та судових витрат, а також зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради про усунення перешкод у користування власністю, визнання недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, визнання частково недійсними державних актів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.

Суддя Луняченко В. О.