Постанова № 59395261, 03.08.2016, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2111/16-к

Провадження №: 1-кп/332/230/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Андрюшиної Л.А.

за участю: секретаря Ковтуна В.І.

прокурора Максименкова М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, у зареєстрованому шлюбі не прибуваючого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого

за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.4 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2016 року в провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт, складений за результатами розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 358 ч.1,358 ч.4 КК України. Обвинувальний акт надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості, яка була укладена 29 червня 2016 року між прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження процесуального прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2, на підставі ст.ст. 468,469,472 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання, прокурор просив відмовити у затверджені угоди про визнання винуватості, оскільки її умови щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання суперечать вимогам ст. 69-1 КК України. Ообвинувачений ОСОБА_1 просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості. Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні при вирішенні питання щодо можливості затвердити угоду про визнання винуватості покладався на розсуд суду.

Суд, перевіривши зміст угоди про визнання винуватості та вислухавши учасників судового провадження, вважає за необхідне відмовити у затверджені укладеної угоди з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 7 статті 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затверджені угоди, якщо умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжується в загальному порядку(п. 3 ч.7 ст. 474 КПК України).

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.4 КК України. При цьому, сторони узгодили йому міру покарання за ч.1 ст. 358 КК України у виді одного року обмеження волі; за ч.4 ст. 358 КК України у виді двох років обмеження волі та на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді двох років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік, з покладанням обовязків, передбачених п.п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України. Санкція частини 1 статті 358 КК України передбачає покарання у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років. Санкція ч.4 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді штрафу до пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеженя волі на строк до двох років. Отже, сторони в угоді про визнання винуватості узгодили призначення ОСОБА_1 максимальний строк найбільш суворого виду покарання передбаченого санкцією ч.4 ст. 358 КК України та остаточне покарання за сукупністю злочинів. Але, узгоджуючи таку міру покарання сторони угоди не врахували вимоги передбачені статтею 69-1 КК України відповідно до якої, за наявністю обставин, що помякшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинувачем своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті( санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. В обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка помякшує покарання ОСОБА_1 є його щире каяття( п.1ч.1ст.66 КК України). У той самий час зазначено, що обставини, які обтяжують покарання відсутні. Під час досудового розслідування цивільний позов до ОСОБА_1 не заявлено, так як його діями матеріальну шкоду не заподіяно. Отже, в даній ситуації відсутні обставини, зазначені у пункті 2 ч.1 ст. 66 КК України, а саме: добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, оскільки діями ОСОБА_1 матеріальну шкоду не було заподіяно. Таким чином, у випадку, коли обставини, зазначені у п.2 ч.1 ст. 66 обєктивно відсутні, однак мають місце всі інші необхідні умови, вказані у статті 69-1 КК України, необхідно застосовувати правила призначення покарання, передбачені ст. 69-1 КК України, тобто строк покарання, що має бути призначеним у даному кримінальному провадженні не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання передбаченого санкцією ч.1 ст.358 та ч.4 ст. 358 КК України, яким є обмеження волі. Всупереч вищевказаним вимогам сторони кримінального провадження в угоді про визнання винуватості узгодили призначення ОСОБА_1 за ч.4 ст. 358 КК України максимальний строк найбільш суворого виду покарання у виді двох років обмеження волі, чим порушуються права обвинуваченого ОСОБА_1, як сторони угоди, а тому запропонована сторонами кримінального провадження міра покарання не може бути призначена судом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у затвердженні укладеної угоди про визнання винуватості і продовження судового провадження у загальному порядку.

Керуючись ч. 7 ст.474 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, яка була укладена 29 червня 2016 року між прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження процесуального прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080030001703 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.4 КК України.

Судове провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.4 КК України продовжити у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Андрюшина Л.А.