Рішення № 59392963, 13.06.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

13.06.2013

13.06.2013 Справа 2/359/753/2012р.

359/894/13-ц.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013р.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

Головуючого судді Криворучко І.В.

при секретарі Бердник О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ТОВ Сітістейтсервіс, ТОВ Сіті-стейт, ТОВ Компанія з управління активами Практика про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, визнання договору частково недійсним, зобовязання укласти договір на звичайних умовах, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов зазначений позов, в якому, з урахуванням уточнень та збільшення вимог позивачі просять суд задовольнити позов, та визнати недійсними окремі пункти договору Купівлі-продажу обєкту нерухомості, укладеного між позивачами та відповідачами; зобовязати відповідачів укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення; також зобовязати ТВ „Сітістейтсервіс підготувати та укласти із позивачами наступні договори на типових умовах: про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення; зобовязати відповідача ТОВ „Сіті-Стейт виконати договірні зобовязання передбачені договором купівлі-продажу обєктів нерухомості, щодо забезпечення можливості приєднання до мережі електропостачання господарюючих субєктів, що мають ліцензію на постачання електроенергії; також просять стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду; та визнати договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території №14/115 від 12.02.2013р. недійсним, як укладеного внаслідок застосування фізичного та психічного тиску та здійсненого з використанням нечесної підприємницької практики.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що умови договору, укладеного між сторонами, є несправедливими, якщо в супереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача.

Представник позивачів заявлені вимоги підтримали повністю.

Представники відповідачів в судовому засіданні позов не визнали повністю, просили відмовити в його задоволенні вважаючи його необґрунтованим та не доведеним.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідив, оцінив та проаналізував всі зібрані по справі докази у їх сукупності і прийшов до висновку, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У своїй позовній заяві позивачі стверджують про наявність таких умов в договорах купівлі-продажу квартир та запропонованих для укладення договорів про надання комунальних послуг, які є несправедливими та, на думку позивачів, передбачають істотні перевищення тарифів на аналогічні послуги.

Також позивачі вважають, що запропоновані для укладення відповідачем ТОВ „Стейтсервіс договори про надання житлово-комунальних послуг не відповідають типовим договорам, а тому позивачі незгодні з укладенням таких правочинів.

Крім того, позивачі вважають, що між ТОВ Сіті-Стейт та ТОВ Сітістейтсервіс виникли відносини представництва, що унеможливлює існування зобов'язання по укладенню договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Вказані твердження не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Зокрема, відповідно до п.1 ч.3 ст.20 ЗУ Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений на основі типового договору.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.21 ЗУ Про житлово-комунальні послуги передбачено обов'язок виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

На теперішній час відсутній єдиний типовий договір про надання житлово-комунальних послуг. Зокрема, різними нормативно-правовими документами затверджено ряд типових договорів:

- у сфері надання послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №529 від 20.05.2009 року),

- про надання населенню послуг з газопостачання (Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. №2246 №938 від 05.07.200о року),

- про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення №630 від 21.07.2005 року),

- щодо користування електроенергією (Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення №1357 від 26.07.1999 року.

Суд вважає, що типові договори, передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами не носять імперативного, а лише мають рекомендаційний (а не обов'язковий) характер.

Договір про постачання теплової енергії може, а не повинен укладатись згідно Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, оскільки відповідно до ст.179 Господарського кодексу України та п.8 цих Правил типовий договір носить лише рекомендаційний характер.

Договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, розроблений ТОВ Сітістейтсервіс на основі всіх визначених вище типових договорів, містить всі необхідні істотні умови договору щодо надання, житлово-комунальних послуг, визначені ст.26 ЗУ Про житлово-комунальні послуги

Таким чином, ТОВ Сітістейтсервіс підготовлено та надано споживачам для укладення договори про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової що містять всі передбачені чинним законодавством України істотні умови.

Жодне положення договорів не порушує прав споживачів та не суперечить, типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Підготовка та укладення договорів про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території не за типовими зразками, а з урахуванням та на основі таких типових договорів повністю відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ Про житлово-комунальні послуги - відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом, і його укладення визначене як обовязок, а не як право споживача.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

За своєю правовою суттю зазначений договір є договором приєднання, оскільки відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, що явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Судом встановлено, що тарифи прийняті за основу розрахунків в договорах, затверджені рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 09.07.2012 року № 1188-VI.

Рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 09.07.2012 №1188-16-VI є чинним, прийнятим в установленому законом порядку. Вказаним рішенням затверджено розмір тарифів, в межах яких і було запропоновано позивачам надання комунальних послуг.

Щодо відносин представництва, про які зазначають позивачі в своїй позовній заяві, то слід вказати, що правовідносини представництва між сторонами не виникали.

Зокрема, відповідно до ст.ст.237,239 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити від імені другої сторони, яку вона представляє. Правочин, вчинений представником створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Вказівка в договорах купівлі-продажу квартир на необхідність укладення договору з житлово-експлуатаційною організацією, визначеною продавцем (забудовником) не створює відносин представництва, оскільки сторона в договорі про надання комунальних послуг не діє від імені продавця квартири, а є самостійним суб'єктом правовідносин, що у вказаних правовідносинах виступає виконавцем від власного імені.

Відповідно до заявлених обґрунтувань позивачами вказано, що зобов'язання щодо обовязковості укладення договору, надісланого ТОВ Сітістейтсервіс, є недійсним внаслідок співпадання представника оферента (покупця, що погоджується на укладення договору про обслуговування з житлово-експлуатаційною організацією, визначеною продавцем, на звичайних умовах та на повідомлення необхідних для укладення такого договору персональних даних) і акцептанта (виконавця житлово-комунальних послуг) в одній особі. Вказане співпадіння неможливе, оскільки виконавець послуг та їх споживач не можуть співпадати.

Враховуючи ст.204 ЦК України - правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійним.

Вищевказані доводи позивачів не спростовують правомірності укладених договрів купівлі-продажу житла, так само, як відсутні жодні законодавчі підстави для визнання недійсним їх частини.

Щодо відносин з електропостачання, то відсутність у ТОВ Сітістейтсервіс ліцензії на постачання електроенергії не є підставою для визнання недійсним договорів про надання вказаних послуг, оскільки ТОВ Сітістейтсервіс не є постачальником чи виконавцем щодо постачання електроенергії. ТОВ Сітстейтсервіс здійснює розподіл витрат на електроенергію без додаткового обтяження громадян, що проживають у будинку та споживають житлово-комунальні послуги.

Вказане підтверджується також і договором про постачання електричної енергії від 25.06.2012 №0103, відповідно до якого ТОВ Сітістейтсервіс є споживачем. У зв'язку з чим, відсутність чи наявність у ТОВ Сітістейтсервіс ліцензії на постачання електроенергії на дійсність умов за договором не впливає, оскільки ТОВ Сітістейтсервіс виступає єдиним споживачем електроенергії в будинку з організованим загальнобудинковим обліком електроенергії за договором укладеним з ПАТ Київобленерго.

Крім того договір купівлі-продажу нерухомого майна укладеного між сторонами відповідає волі самих сторін, позивачі добровільно сплачували рахунки за надання послуг, також позивачі зареєстрували право власності на придбане нерухомого майна.

Стосовно вимоги щодо зобовязання відповідачів укласти договір на типових умовах, зазначене не є можливим, оскільки позивачами не надано форми договорів, які вони просять укласти, з відповідними правами та обовязками сторін.

Договір між сторонами має бути укладений з урахуванням типових умов, але зазначені договори носять рекомендаційний характер.

Також позивачами не доведено, які саме права позивачів порушено, якщо договори купівлі-продажу укладені сторонами добровільно і заперечень щодо їх змісту не було.

З цих підстав суд вважає, що у позивачів відсутні підстави визнання договорів недійсними, а тому, відповідно, відсутні і правові підстави для застосування його наслідків.

Згідно до вимог ст..60 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини на які вона посилається.

Відповідно до ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.128,204,237,239,627,634 ЦК України, ст.ст.19,20, 26 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги, ст.ст.10,60,61, 210,212,213,215 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд Київської області на протязі 10 (десяти) днів з моменту проголошення.

Суддя І.В.Криворучко