Рішення № 59391540, 02.08.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/12103/15-ц Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 25 Доповідач Жигановська О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Жигановської О.С.

суддів Коломієць О.С., Зарицької Г.В.

при секретарі

судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на заочне рішення Богунського районного м. Житомира від 12 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ПрАТ «Європейський страховий союз» звернулося до суду із названим позовом. В обґрунтування вимог зазначило, що 22 червня 2014 року у м.Житомирі по вул.Жуйко,3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_2, який керував автомобілем марки Рено Кенго», днз АМ 2076ВІ, що належить ОСОБА_3, та ОСОБА_4, який керував належним йому автомобілем Hyundai Accent, днз АМ 4623 АЕ. Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 08 серпня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП. У звязку з тим, що ризик пошкодження автомобіля Hyundai Accent, днз АМ 4623 АЕ було застраховано на підставі договору добровільного комплексного страхування автотранспортних засобів № 07-0030-13 від 04 вересня 2013 року, який укладений між ПрАТ «Європейський страховий союз» та ОСОБА_4, страховик в добровільному порядку відшкодував збитки страхувальнику на підставі проведеної калькуляції. Виходячи із наведеного, позивач, посилаючись на ст.993 ЦК України, просив стягнути із ОСОБА_2 який є винним у вчиненні ДТП, виплачене страхове відшкодування у сумі 21850,11 грн. та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Богунського від 12 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду 1-ї інстанції, ПрАТ «Європейський страховий союз» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить згадане рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 вересня 2013 року між ПрАТ «Європейський страховий союз» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного комплексного страхування автотранспортних засобів № 07-0030-13 від 04 вересня 2013 року, за умовами якого застраховано транспортний засіб Hyundai Accent, днз АМ 4623 АЕ з установленням строку дії договору до 14 вересня 2014 року включно із страховою сумою заподіяння шкоди майну 120000,00 грн. (а.с.4).

22 червня 2014 року у м.Житомирі по вул.Жуйко,3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_2, який керував автомобілем марки Рено Кенго», днз АМ 2076ВІ, що належить ОСОБА_3, та ОСОБА_4, який керував належним йому автомобілем Hyundai Accent, днз АМ 4623 АЕ. Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 08 серпня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП. (а.с.5,8).

Страховою компанією на підставі заяви ОСОБА_4 прийнято рішення про визнання ДТП страховим випадком та виходячи із протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу від 25 червня 2014 та від 01 липня 2014 року, звіту про оцінку автомобіля №250 від 07 липня 2014 року, розрахунку суми страхового відшкодування, та калькуляції вартості відновлювального ремонту та з урахуванням невиконаних зобовязань за договором страхування, виплачено страхове відшкодування у сумі 21850,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 11423 від 17.12.2014 року, №11392 від 15.12.2014 року, №11212 від 26.11.2014 року, №11350 від 09.12.2014 року, №1824 від 06.11.2014 року, № 1703 від 24.10.2014 року, №1727 від 27.10.2014 року (а.с.6-7,12-35).

Отже, страховик ПрАТ «Європейський страховий союз» належним чином та в установленому законом порядку виконав процедуру відшкодування шкоди ОСОБА_4. Дані обставини не заперечуються та не спростовуються відповідачем.

24 лютого 2015 року на адресу ОСОБА_2 ПрАТ «Європейський страховий союз» направило претензію про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, яку він отримав 28 лютого 2015 року особисто (а.с.36). Проте відповіді від ОСОБА_2 не надійшло.

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив із положень ст.ст.993, 1194 ЦК України та розяснень, які містяться у постанові Верховного Суду України по справі №6-2878цс15 від 10.02.2016 року. Так суд дійшов висновку, що страхове відшкодування страховиком здійснено не в повному обсязі та застосував до спірних правовідносин 1194 статтю ЦК України, крім того вказав, що оскільки відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, то позивач повинен був звернутися до страховика відповідача із вимогою відшкодування виплаченої страхової суми.

З даним висновком суду погодитися не можна, виходячи із наступного.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У правовому висновку Верховного Суду України по справі №6-2808цс15 від 20 січня 2016 року розяснено, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості предявити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Виходячи із наведеного, суд 1-ї інстанції дійшов помилкового висновку, що ПАТ «Європейський страховий союз» необхідно було звернутися до ПрАТ «Українська страхова компанія», із якою відповідач ОСОБА_2 уклав договір страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, про відшкодування суми виплаченого страхового відшкодування, оскільки ОСОБА_2 як заподіювач шкоди, відповідальність якого застрахована, не позбавлений права звернутися до страховика із відповідною вимогою.

Крім того, ОСОБА_4 не оспорював суму отриманого ним страхового відшкодування.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не являється власником автомобіля марки Рено Кенго», днз АМ 2076ВІ, проте саме він повинен виконати обовязок по відшкодуванню завданої ним шкоди в розумінні положень ст.ст.1166, 1188 ЦК України та розяснень, що містяться у п.6 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Виходячи із наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в порядку п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового про задоволення позову.

Відповідно до вимогст. 88 ЦПК Українипозивачу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, присуджуються понесені і документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 243, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» задовольнити.

Заочне рішення Богунського районного м. Житомира від 12 квітня 2016 року скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» виплачене страхове відшкодування у сумі 21850,11 грн. та понесені судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : Судді :