Ухвала суду № 59390193, 03.08.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/676/2016(м)

263/3522/16-ц

Головуючий у 1 інстанції Скрипниченко Т.І. Категорія 27 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Зайцевої С.А., Кочегарової Л.М.,

секретар - .ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватне підприємство «Чара», про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4, третьою особою на стороні позивача вказав ПП «Чара», про стягнення грошових коштів. Вказував, що в провадженні цього ж суду є справа за позовом ОСОБА_4 ОСОБА_5 до ПП «Чара» про стягнення грошових коштів. Вважав, що позов ОСОБА_4 порушує його права, як особи, заінтересованої в результаті розгляду справи, оскільки він є засновником підприємства «Чара». У звязку з цим як третя особа заявив самостійний зустрічний позов до ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_4 ОСОБА_5 до ПП «Чара», який вважав необхідним розглядати в одному провадженні з основним позовом ОСОБА_4, і просив стягнути на користь ПП «Чара» з відповідача ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 482028,91 грн..

05 квітня 2016 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області відкрито провадження за вказаною зустрічною позовною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 червня 2016 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ПП «Чара», про стягнення грошових коштів та зустрічного позову ОСОБА_3 до ПП «Чара», третя особа ОСОБА_4, про визнання договору позики від 02 березня 1999 року недійсним, до спільного розгляду з позовом ОСОБА_4 до ПП «Чара» про стягнення грошових коштів та об'єднанні їх в одне провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 червня 2016 року справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватне підприємство «Чара», про стягнення грошових коштів - передано до Першотравневого районного суду Донецької області за підсудністю.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про передачу справи за підсудністю, ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду від 23 червня 2016 року. Зазначав, що при вирішенні цього питання судом порушені норми процесуального права, оскільки про дату судового засідання від 23.06.2016 року ані він, ані його представник судом належним чином повідомлені не були, участі у ньому не брали. Вважає, що судове засідання від 23.06.2016 року судом повинно було проводитись за участю сторін, а питання визначення підсудності вирішуватись в порядку ч.7 ст. 110 ЦПК України, оскільки ОСОБА_3 виступає представником юридичної особи ПП «Чара».

У відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_6 та ОСОБА_4, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи в апеляційному суді телефонограмами, зареєстрованими в журналі телефонограм апеляційного суду за №№ 1694,1695, 1693, та рекомендованою поштою, про що свідчать повідомлення про вручення такого відправлення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити ухвалу суду без змін, пояснення представника третьої особи ПП «Чара» - ОСОБА_8, який вважав апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа приватне підприємство «Чара», про стягнення грошових коштів до Першотравневого районного суду Донецької області за підсудністю, суд першої інстанції зазначав, що оскільки судом було відмовлено ОСОБА_9 у об'єднанні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів із первісним позовом ОСОБА_4 до ПП «Чара» про стягнення грошових коштів, і провадження у зазначеній справі було відкрито, а судовий розгляд по суті не почато, то у відповідності до ст. 116 ЦПК України справа за вказаним позовом ОСОБА_3 підлягає передачі до Першотравневого районного суду Донецької області (87400, смт Мангуш, вул. Котанова, 102), оскільки відповідач ОСОБА_4 зареєстрована та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 21а.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів не може не погодитись з судом першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із п.2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Відповідно до загальних правил підсудності цивільних справ, позови до фізичної особи за нормою ч.1 ст.109 ЦПК України пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

Зі справи вбачається, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 червня 2016 року було відмовлено у прийнятті зустрічних позовів ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ПП «Чара» про стягнення грошових коштів та зустрічного позову ОСОБА_3 до ПП «Чара», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору позики від 02 березня 1999 року недійсним до спільного розгляду з позовом ОСОБА_4 до ПП «Чара» про стягнення грошових коштів та об'єднанні їх в одне провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4, яка вказана відповідачем у позові, заявленим до неї ОСОБА_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 21а, яка за підсудністю належить Першотравневому районному суду Донецької області.

Отже, висновок суду першої інстанції про передачу справи за правилами підсудності є таким, що відповідає чинним вимогам ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції в порушення вимог ЦПК України ухвала суду постановлена без його участі не впливають на правильність висновку суду, оскільки неналежне повідомлення позивача та його представника про час та місце розгляду справи не призвело до неправильного вирішення питання щодо визначення підсудності.

Крім того, зі справи вбачається, що представником ОСОБА_3 - ОСОБА_10, що діє на підставі договору № 4386 від 18.05.2016 року, на адресу суду була надана заява від 23 червня 2016 року в якій він просив зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 розглядати без його участі (а.с.52).

Також не є слушними доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом першої інстанції норми ст.116 ЦПК України у звязку з тим, що спір у відповідності до положень ч.7 ст.110 ЦПК України повинен вирішуватися саме в Жовтневому суді м.Маріуполя, оскільки позивач ОСОБА_6 заявив його в інтересах ПП «Чара» як його представник.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, вказавши в якості третьої особи ПП «Чара» та зазначивши, що просить стягнути 482028,91 грн. на користь підприємства ПП «Чара», де він є засновником.

Відповідно до п.7 ст.110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.

Однак ці положення закону не стосуються змісту позову ОСОБА_3, заявленого ним від імені ПП «Чара», до фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення грошової суми на підставі ст.625 ЦК України .

За таких обставин, враховуючи, що судом першої інстанції було відмовлено у прийнятті зустрічних позовів та об'єднанні їх з первісним в одне провадження, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції у відповідності до положень ч.2 ст.116 ЦПК України правомірно передано справу до суду за місцем реєстрації відповідача.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст..ст. 303, 304, 312-314 ЦПК України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1

ОСОБА_11

ОСОБА_12