Ухвала суду № 59389528, 03.08.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6284/16-ц

Номер провадження 4-с/643/110/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

при секретарі - Горборуковій М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Харченко А.М.,

в с т а н о в и в:

26.05.2016 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просить визнати дії старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ступіна В.В. щодо стягнення з ОСОБА_1, в межах виконавчого провадження №50371548, суми виконавчого збору в розмірі 232 грн. 73коп., неправомірними; внести зміни до постанови старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ступіна В.В. від 03.03.2016р. про звернення стягнення на дохід боржника, а саме, замість слів «виконавчого збору в розмірі 244,20грн.», читати «виконавчого збору в розмірі 11,47грн.»; зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції повернути із депозитного рахунку на рахунок Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради грошові кошти в розмірі 232 грн. 73коп., для подальшого їх повернення на користь ОСОБА_1

Ухвалою суду від 07 червня 2016 року скарга ОСОБА_1 залишена без розгляду, оскільки скарга подана поза межами строку, визначеного ст.385 ЦПК України.

Ухвалою Судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 12 липня 2016 року ухвала Московського районного суду м. Харкова від 07 червня 2016 року скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

02 серпня 2016 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Харченко А.М., посилаючись на те, що раніше суддя Харченко А.М. ухвалою від 07 червня 2016 року залишила скаргу заявника без розгляду, яка 12 липня 2016 року скасована апеляційним судом Харківської області. Вважає, що той же суддя не може знову приймати участь у розгляді скарги на підставі ч. 1 ст. 21 ЦПК України, що викликає сумнів у об'єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ст. 20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;

2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді;

5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї або близькими родичами між собою.

Частиною першою статті 21 ЦПК України передбачено, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Перевіривши доводи заяви про відвід, суд вважає, що заява про відвід з підстав, зазначених позивачкою, що наведені вище, не підлягає задоволенню, оскільки підстави для відводу (самовідводу), передбачені ст.ст. 20, 21 ЦПК України, судом не встановлені.

Разом з тим, судом приймається до уваги, що право позивача на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема, в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів у безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її цивільних прав.

Враховуючи вищевикладене, та те, що у заявника є сумнів у безсторонності судді, з метою гарантування неупередженості та об'єктивності здійснення правосуддя, уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, з ціллю підвищення довіри до суду, суд вважає необхідним задовольнити заяву про відвід.

Керуючись ст. ст. 20-24 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Харченко А.М. при розгляді цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ступіна Володимира Віталійовича, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Харченко А.М.