Вирок № 59389421, 03.08.2016, Селидівський міський суд Донецької області

242/3312/16-к

1-кп/242/308/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Пирогової Л. В., секретар судового засідання Козакова Н. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016050500000234 від 10.02.2016 року у відношенні ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який не працює, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, раніше судимого: 02.03.2016 року Апеляційним судом Донецької області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 213, 75, 76 КК України до обмеження волі на строк 3 роки з іспитовим строком на 1 рік; проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Очеретько Д. О., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2016 року близько о 02 годині 15 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в гостях у своєї бабусі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, скориставшись тим, що потерпіла пішла відпочивати у спальну кімнату, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно, з зальної кімнати викрав телевізор марки «LG», загальною вартістю 821 грн. 23 коп., вакуумний пилосос марки «LG» модель VC5A1STU загальною вартістю 554 грн. 05 коп., які належать ОСОБА_2, після чого з викраденим з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись надалі викраденим на власний розсуд.

Внаслідок крадіжки потерпілій ОСОБА_2 було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 1375 грн. 28 коп.

Крім того, 17.02.2016 року близько о 15 годині обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 за адресою проживання ОСОБА_4 а саме: АДРЕСА_3, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в зальній кімнаті, скориставшись тим, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 вийшли в коридор, переконавшись, що його дії нікому не відомі та за ним ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно, з меблевої стінки викрав жіночий гаманець червоного кольору з грошовими коштами у сумі 2800 грн., які належать ОСОБА_4, після чого з викраденим з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись надалі викраденим на власний розсуд.

Внаслідок крадіжки потерпілій ОСОБА_4 було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 2800 грн.

Крім того, 18.02.2016 року о 12 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, прийшов за адресою: АДРЕСА_3. Перебуваючи у вказаній квартирі, а саме - у зальній кімнаті, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4 з проханням надати йому мобільний телефон марки «Lenovo» модель А398Т, немов би для здійснення дзвінка, обіцяючи повернути мобільний телефон, але завідомо не збираючись цього робити. Після заволодіння мобільним телефоном, ОСОБА_1 став імітувати дзвінок іншому абоненту та вийшов до коридору нібито розмовляючи, запевнивши ОСОБА_4, що поверне телефон після розмови, і таким чином умисно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом зловживання довірою, заволодів вищевказаним мобільним телефоном, вартістю 904 грн. 96 коп., що належить ОСОБА_4, після чого з місця вчинення злочину зник.

Внаслідок шахрайства потерпілій ОСОБА_4 було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 904 грн. 96 коп.

Крім того, 20.02.2016 року о 22 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, знаходячись біля магазину «Лікер» за адресою: м. Селидове Донецької області вул. К. Маркса, 33а, звернувся до свого знайомого ОСОБА_5, який знаходився поруч, з проханням передати йому мобільний телефон марки «Lenovo» модель IdealPhone S920, немов би для здійснення дзвінка, обіцяючи повернути мобільний телефон, але завідомо не збираючись цього робити. Після заволодіння мобільним телефоном, ОСОБА_1 попросив потерпілого почекати на нього біля магазину «Лікер», при цьому сам пішов з місця скоєння злочину, і таким чином умисно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом зловживання довірою, заволодів вищевказаним мобільним телефоном, вартістю 2090 грн. 96 коп., що належить ОСОБА_5

Внаслідок шахрайства потерпілому ОСОБА_5 було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 2090 грн. 96 коп.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що він ніде не працює, ОСОБА_2 є його бабусею. 10.02.2016 року вночі, знаходячись в гостях у своєї бабусі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, скориставшись тим, що вона пішла відпочивати у спальну кімнату, з зальної кімнати викрав телевізор та пилосос, які потім продав таксисту.

17.02.2016 року він перебував в гостях у знайомої ОСОБА_4: АДРЕСА_3. Скориставшись тим, що ОСОБА_4 за ним не спостерігає, з меблевої стінки він викрав жіночий гаманець з грошовими коштами у сумі 2800 грн., розпорядився надалі викраденим на власний розсуд.

18.02.2016 року вдень він прийшов за адресою проживання ОСОБА_4: АДРЕСА_3 та попросив її надати мобільний телефон, після передання йому телефону він вийшов з квартири, телефон не повернув.

20.02.2016 року увечері біля магазину «Лікер» за адресою: м. Селидове Донецької області вул. К. Маркса, 33а, він звернувся до свого знайомого ОСОБА_5, з проханням передати йому мобільний телефон для здійснення дзвінка, Після заволодіння мобільним телефоном, він пішов з місця скоєння злочину, телефон не повернув. Матеріальні збитки потерпілим він не відшкодовував. Обставини, викладені в обвинувальних актах, визнає повністю. У скоєному щиро кається.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з,явилися, надали суду заяви, в яких просили судовий розгляд проводити без їх участі.

На підставі частини третьої ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з,ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз,яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що його характеризують, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Суд визнає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінальних правопорушень в рамках висунутого обвинувачення, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано: 10.02.2016 року та 17.02.2016 року - за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; 18.02.2016 року та 20.02.2016 року - за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, спосіб та характер вчинених діянь, наслідки вчинених злочинів; позицію потерпілої ОСОБА_2 щодо призначення покарання ОСОБА_1, те, що обвинуваченим не відшкодовано збитки; особу винного, який не працює, характеризується негативно за місцем проживання, знаходиться на обліку у лікаря-нарколога з 2016 року, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочинів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо без ізоляції від суспільства, тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі в межах, установлених санкціями ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 70КК України.

Суд вважає за необхідне до покарання, призначеного судом ОСОБА_1 даним вироком, за правилами ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту ним частину покарання за вироком Апеляційного суду Донецької області від 02.03.2016 року, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати у зв,язку з проведенням експертиз: № 91 від 22.03.2016 року у розмірі 351 грн. 84 коп.; № 73 від 03.03.2016 року у розмірі 703 грн. 68 коп.; № 88 від 17.03.2016 року у розмірі 351 грн. 84 коп.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів.

Суд приходить до висновку, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили, з метою виконання вироку та оскільки не зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування та продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

У відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 слід зарахувати попереднє ув,язнення з розрахунку один день попереднього ув,язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за частиною другою статті 185, частиною другою статті 190 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання:

за частиною другою статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

за частиною другою статті 190 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

У відповідності з вимогами статті 71 КК України до покарання призначеного судом ОСОБА_1 даним вироком, частково приєднати покарання, не відбуте ним за вироком Апеляційного суду Донецької області від 02.03.2016 року, за правилами ч. 1 ст. 72 КК України з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі та за сукупністю вироків остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у виді тримання під вартою у Артемівському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 06.07.2016 року, зарахувавши йому у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув,язнення з 06.07.2016 року по день постановлення вироку, тобто - 03.08.2016 року з розрахунку один день попереднього ув,язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати по проведенню експертиз № 91 від 22.03.2016 року у розмірі 351 (триста п,ятдесят одна) грн. 84 коп.; № 73 від 03.03.2016 року у розмірі 703 (сімсот три) грн. 68 коп.; № 88 від 17.03.2016 року у розмірі 351 (триста п,ятдесят одна) грн. 84 коп. на рахунок держави № 31119115700052; код ЄДРПОУ 37989721; код класифікації доходу 24060300 «Інші надходження»; код банку отримувача 834016; банк отримувача ГУДКСУ в Донецькій області.

Речові докази по справі - телевізор марки «LG» та вакуумний пилосос марки «LG» залишити потерпілій ОСОБА_2; мобільний телефон марки «Lenovo» залишити потерпілій ОСОБА_4; мобільний телефон марки «Lenovo» залишити потерпілому ОСОБА_5

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Л.В.Пирогова