Рішення № 5938824, 19.05.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.09р.Справа № 33/173-09 За позовом Приватного підприємства "Баядера", м. Горлівка, Донецька область

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Новомосковськ

про стягнення 18749 грн. 35 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Жила А.С., довіреність б/н від 31.12.2008 року

Від відповідача: не зявився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Баядера»звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 135 71 грн. 42 коп. по договору поставки № 2639 від 27.02.2007 року, 1106 грн. 51 коп. - пені, 4071 грн. 42 коп. - штраф 30% і витрат по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2009 року підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач свого представника в судові засідання не направив, відзив та витребувані судом документи не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, про що свідчить поштове повідомлення № 11036703 (а.с. 16).

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

В судовому засіданні 19.05.2009 року за згодою представника позивача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 2639 (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобовязується передати, а покупець прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах визначених в договорі.

Відповідно до пункту 4.2. Договору оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб, що не заборонений чинним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із постачальником.

Відповідно до пункту 3.2. Договору прийомка товару по кількості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції Держарбітражу від 15.06.1965 р. № П-6 та Інструкції Держарбітражу про порядок прийомки продукції по якості від 25.04.1966 р. № П-7.

Відповідно до пункту 10.1. даний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2007р., а відносно грошових зобовязань до повного їх виконання.

Позивач, на виконання своїх договірних зобовязань, поставив відповідачу товар на загальну суму 13 571 грн. 42 коп., що підтверджується видатковими накладними №306035 від 16.10.2008р., №305779 від 16.10.2008р., №306031 від 16.10.2008р., які підписані та скріплені печатками уповноважених представників сторін (а.с. 11-13).

Відповідач, свої зобовязання в частині оплати товару, не виконав.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 2000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 100 від 16.04.09р за поставлений товар по Договору.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 2000 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 11 571 грн. 42 коп. та підлягає задоволенню.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2.1. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 10% річних від суми заборгованості.

Також пунктом 7.2.2. договору, у разі якщо заборгованість не буде погашено протягом 15 днів з дати її виникнення, покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, пеня складає 1106 грн. 51 коп. та 30 % річних - 4071 грн. 42 коп., які підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 135 71 грн. 42 коп. основного боргу, 1106 грн. 51 коп. - пені, 4071 грн. 42 коп. - штраф 30%.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, п. 1-1 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Цивільним кодексом України, суд, -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення заборгованості в розмірі 2000 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, (51200, АДРЕСА_1. ІНН НОМЕР_1, св-во НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства «Баядера», (84646, м.Горлівка Донецька область, вул. Кірова, 33, р/р 2600908548808 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 305017, код ОКПО 13491057) 11571 (одинадцять тисяч пятсот сімдесят одна) грн. 42 коп. - основного боргу по договору поставки № 2639 від 27.02.2007 року, 1106 (одна тисяча сто шість) грн. 51 коп. пені, 4071 (чотири тисячі сімдесят одна) грн. 42 коп., - 30 % штрафу, 187(сто вісімдесят сім) грн. 49 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 06.07.2009 р.