Ухвала суду № 59387452, 02.08.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/10859/16-ц Провадження № 22-ц/772/2507/2016Головуючий в суді першої інстанції Гриневич В. С.Категорія 50Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Берегового О.Ю.,

за участі секретаря Торбасюк О.І., апелянта, відповідача ОСОБА_2, позивач-ки ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про

стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

24 травня 2016 року ОСОБА_3 звернулася у Вінницький міський суд Він-ницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на наступні обставини. Від спільного про-живання в зареєстрованому шлюбі, розірваному у 2010 році, в тодішнього по-дружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4, яка весь час прожи-ває з матір'ю, перебуває на її утриманні. Відповідач на утримання доньки надає кошти нерегулярно, у недостатньому розмірі. ОСОБА_2 працює без докумен-тального оформлення трудових відносин, має нерегулярний дохід. У зв'язку з фактичними обставинами, що мають місце, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини 800,00 гривень щомісячно до до-сягнення дівчинкою повноліття ( а. с. 1-2 ).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2016 року позов задоволений, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій гро-шовій сумі у розмірі 800,00 гривень щомісячно, починаючи з 24 травня 2016 ро-ку до досягнення дитиною повноліття; на користь держави стягнуто 551,20 гривню судового збору ( а. с. 29-31 ).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, відповідач ОСОБА_2 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасувати, ухва-лити нове рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини у роз-мірі 500,00 гривень щомісячно ( а. с. 34-35 ). Апелянт вважає оскаржуване рі-шення незаконним, ухваленим за недоведеності обставин, які суд визнав вста-новленими, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення на апеляційну скаргу сторін у справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши в сукуп-ності наявні в ній докази, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржува-ного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстан-ції виходив з того, що позивачка в даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У відповідності з нормами стат-тей 180, 181, 184 СК України, враховуючи, що ОСОБА_2 офіційно не працює, має мінливий дохід, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі. При визначенні суми стягуваних аліментів суд врахував вікову категорію дитини та її звичайні потреби, те, що відповідач фізично здоровий, працездатного віку, інших утриманців не має, а відтак має можливість надавати матеріальну допомогу неповнолітній єдиній доньці.

Суд першої інстанції підкреслив, що згідно з нормами статті 180 СК Украї-ни батьки зобов'язані утримувати неповнолітній дітей. При цьому виконання обов'язку по утриманню дитини не може ставитися в залежність від пасивної поведінки батька щодо знаходження джерел для забезпечення умов проживання й розвитку дитини. З огляду на вік неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір аліментів в сумі 800,00 гривень щомісячно від одного з батьків суд визнав мінімально необхідним розміром для утримання не-повнолітньої доньки сторін у справі.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, апелянт зазначив, що суд не врахував його матеріальне становище, відсутність доказів про наявність в нього нерегулярного постійного доходу. ОСОБА_2 підкреслює, що офіційно не пра-цює, має вкрай мінливий, нерегулярний дохід, до подання ОСОБА_3 цього по-зову протягом тривалого часу добровільно перераховував матері позивачки ко-шти на утримання дитини. Утримувати двох інших дітей позивачки, батьком яких є інший чоловік, відповідач не повинен і тільки уже з цієї підстави, на думку ОСОБА_2, розмір стягуваних аліментів повинен бути зменшений.

Доводи апелянта не заслуговують на увагу, вони не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ОСОБА_2 має реальну можливість за станом здоров'я, ситуацією, що має місце, відсутністю інших утриманців заробляти необхідні кошти, визначені судовим рішенням, для утримання єдиної неповнолітньої доньки. Посилання на непрацевлаштова-ність, скрутне особисте матеріальне становище не є тими підставами, які тяг-нуть зменшення розміру аліментів, стягнутих на утримання дитини.

ОСОБА_2 дійсно має нерегулярний, мінливий дохід, нормальний стан здо-ров'я. Згідно з частиною 1 статті 180 СК України батьки зобов'язані утримува-ти дитину до досягнення нею повноліття і суд вірно й справедливо відзначив, що виконання обов'язку з утримання дитини не може ставитися в залежність від пасивної поведінки батька щодо знаходження джерел для забезпечення умов проживання й розвитку власної дитини.

Судом першої інстанції оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням від-повідних положень Сімейного кодексу України, суд не помилився у визначенні правовідносин, що склалися між сторонами у справі, застосував саме ті норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини, дав повну та об'єк-тивну оцінку показанням, доводам та доказам сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або за-перечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апе-ляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстан-ції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального пра-ва. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од-них лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК Украї-ни, колегія cуддів апеляційного суду -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен-ня, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізова-ного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадця-ти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:/підпис/

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом: