Ухвала суду № 59386619, 02.08.2016, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1078/15-ц

Провадження №:4-с/138/12/16

У Х В А Л А

Іменем України

02 серпня 2016 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді Цибульського О.Є.,

з участю секретаря Спічко А.В.,

представників скаржника ОСОБА_1,

заінтересованої особи ОСОБА_2,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3,

представника Могилів-Подільського міськрайонного відділу ДВС

Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області скаргу ОСОБА_5 на постанову про арешт майна боржника та заборони на його відчуження головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 від 26.04.2016, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся в Могилів-Подільський міськрайонний суд зі скаргою на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 від 26.04.2016, посилаючись на те, що постановою від 26.04.2016 головного державного виконавця Шаповала С.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №138/1078/15-ц виданого Могилів - Подільським міськрайонним судом 18.08.2015 було накладено арешт на автомобіль марки «Опель - Віваро», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності та заборонив здійснювати відчуження будь якого майна, яке належить ОСОБА_5, як боржнику. Однак скаржник не погоджується з вказаною постановою, оскільки вважає, що головним державним виконавцем Шаповалом С.В. порушено вимоги ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема не здійснив запити до банківських установ щодо встановлення наявності грошових коштів у боржника, не пересвідчившись чи є у його власності майно згідно Державних реєстрів прав власності рухомого і нерухомого майна, приступив до примусового виконання виконавчого документа.

Разом з тим, ОСОБА_5 вказує, що відповідно до судового рішення від 23.06.2015 Могилів - Подільського міськрайонного суду у цивільній справі №138/1078/15-ц за ним було залишено автомобіль у користування, а не у власність, що вказує на незаконність постанови головного державного виконавця. Поділу спільного майна подружжя за даним судовим рішенням не відбулося. За скаржником залишилося лише право користування даним автомобілем, що позбавляє його права провести власну реалізацію автомобіля при відкритті виконавчого провадження відповідно до ч.2 ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження». А тому ОСОБА_5 просить суд скасувати постанову від 26.04.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Могилів - Подільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6, як таку, що не відповідає вимогам Закону.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник Могилів-Подільського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 просила в задоволенні скарги відмовити, так як вимоги скаржника є безпідставними.

Заінтересована особа ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в задоволенні скарги просили відмовити, оскільки скаржник добровільно не виконує рішення суду.

Заслухавши представника скаржника, представника відділу ДВС, заінтересовану особу та її представника, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав:

Як вбачається з рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду по справі №138/1078/15-ц від 23 червня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5 задоволено, зокрема стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 67 5000 за 1/2 частини належного їм на праві спільної сумісної власності автомобіля марки «Опель Віваро», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію САК092016 зареєстрований за ОСОБА_5, залишивши зазначений автомобіль у користуванні останнього. На виконання рішення суду було видано виконавчі листи про стягнення грошової компенсації та судових витрат.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено судом, головним державним виконавцем було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №138/1078/15-ц від 12.04.2016 за заявою ОСОБА_2, відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена сторонам рекомендованим листом згідно п. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» та наданий строк для самостійного виконання вимоги виконавчого документа.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходи примусового виконання передбачені ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження». В тому числі вони передбачають звернення стягнення на майно.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

26.04.2016 головним державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на автомобіль марки «Опель Віваро», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Копії постанови були надіслані сторонам виконавчого провадження.

Боржник не вчинив жодний дій відповідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», які він зобов'язаний вчинити для виконання вимог виконавчого документа. А тому після закінчення терміну для самостійного виконання, державним виконавцем Шаповалом С.В. відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення його відчуження для забезпечення виконання вимог виконавчого документа.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів, арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

Враховуючи вище викладене, а також те, що державний виконавець під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі відповідного законодавства, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. 1, 25, 27, 32, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження"; ст. 383-387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову про арешт майна боржника та заборони на його відчуження головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 від 26.04.2016 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: