Вирок № 59384103, 03.08.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №212/2922/15-к

1-кп/212/260/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Зіміна М.В.,

секретаря судового засідання Борух Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040730000276 від 29 січня 2015 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Таврія Восточно-Казахтанської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

з участю прокурора Ладняк О.А., Гунченко С.М., обвинуваченого ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2015 о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходячись за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - в приміщенні веранди будинку за адресою: АДРЕСА_1, разом виживали спиртні напої.

Під час вживання спиртного, ОСОБА_2 своїй знайомій ОСОБА_3, дав гроші в сумі 50 гривень на поховання її померлого чоловіка, про які після вживання алкоголю забув, та став пред'являти претензій з приводу пропажі грошей.

На вказаному ґрунті між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулася сварка, в ході якої у ОСОБА_2 виникла гостра неприязнь до ОСОБА_3 та умисел на спричинення їй тяжких тілесних ушкоджень за вищевказаних мотивів.

Діючи з цією метою ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись в приміщені кімнати будинку АДРЕСА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів неприязні до неї, близько о 20 години 00 хвилин 28.01.2015 року, умисно зі значною силою завдав ОСОБА_3, яка вставала з дивану звернута до нього обличчям, один удар кулаком правої руки, в ділянку голови.

Від нанесеного в ділянку голови удару, остання впала на підлогу вищевказаної кімнати, після чого ОСОБА_2 продовжуючи діяти з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів неприязні до неї, умисно зі значною силою завдав потерпілій ОСОБА_3, яка лежала на підлозі, не менш двох ударів лівої ногою, не взутою у взуття, в лівий бік тулубу.

Відразу ж після нанесених ударів ОСОБА_3, ОСОБА_2 припинив свої злочинні дії та провів до місця її мешкання, а саме будинку № АДРЕСА_2.

Наступного дня 29.01.2015 року близько о 09 години 00 хвилин, в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, від спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень 28.01.2015 року, потерпіла ОСОБА_3 викликала бригаду швидкої медичної допомоги, яка близько о 09 годин 15 хвилин 29.01.2015 року госпіталізувала її до гінекологічного відділення КЗ «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради», де їй надано медичну допомогу та згідно висновку судово-медичного експерта № 431 від 05.03.2015 року спричинено закриту травму живота: розрив селезінки з послідуючим її видаленням, внутрішньочеревна кровотеча, маткова кровотеча, що за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ст. 121 ч.1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він дійсно 28.01.2015 року перебував разом з потерпілою ОСОБА_3 за місцем свого мешкання та вони разом вживали спиртні напої. О 23.00 год. він не знайшов 200 грн. та вважаючи, що їх вкрала ОСОБА_3 став пред'являти до неї претензії, потім вдарив її кулаком в обличчя, а коли остання від удару спала на підлогу завдав їй декілька ударів ногою в область живота. Потім він допоміг потерпілій піднятися, вимитися від крові та проводив її за місцем мешкання. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_2 визнав вину в повному обсязі, зі згоди учасників судового провадження, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджував всі докази, оскільки є переконання в тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оскаржуються, усвідомлює неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому відсутні сумніви відносно добровільності та істинності його позиції.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 в повній мірі викритий в скоєнні злочину і кваліфікує його дії за ст. 121 ч. 1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило втрату будь-якого органу.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин; раніше не судимий в силу ст. 89 КК України; під наглядом лікаря-психіатра не перебував та не перебуває; перебував під наглядом лікаря-нарколога з вересня 1999 року по грудень 2004 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Знятий з під нагляду через стійке покращення; офіційно не працевлаштований; за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 не можливе без його ізоляції від суспільства, з обранням йому міри покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 121 ч. 1 КК України.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів.

Окрім того, цивільним позивачем КЗ «Криворізька міська лікарня № 16 ДОР» в рамках даного кримінального провадження, заявлено цивільний позов, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2, відповідно до ст. 1206 ЦК України, майнову шкоду у виді витрат закладу на лікування потерпілої у розмірі 9556,38 грн. Обвинувачений в судовому засіданні визнав цивільний позов в повному обсязі, а тому цивільний позов підлягає задоволенню.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 121 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання у порядку виконання цього вироку.

Цивільний позов комунального закладу «Криворізька міська лікарня № 16» ДОР» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального закладу «Криворізька міська лікарня № 16» ДОР» майнову шкоду в розмірі 9556 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 38 копійок.

Речові докази:

-Просиню та рушник зі слідами речовини бурого кольору, які знаходяться на зберіганні в камері схову Жовтневого ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 0761 - знищити;

-зразки крові ОСОБА_3, які знаходяться на зберіганні в камері схову Жовтневого ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 0762 - знищити;

-зразки крові ОСОБА_2, які знаходяться на зберіганні в камері схову Жовтневого ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 0822 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя М. В. Зімін