Ухвала суду № 59384035, 03.08.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/17640/15-ц

провадження 2-з/201/158/2016

УХВАЛА

03 серпня 2016 року м. Дніпропетровська

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та зобовязання вчинити певні дії, стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» 02 грудня 2015 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та зобовязання вчинити певні дії, стягнення витрат.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2016 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.

Ухвалою судді від 24 березня 2016 року було повернуто заяву про забезпечення позову.

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» 12 липня 2016 року до суду було подано заяву про забезпечення позову шляхом передачі речі, яка є предметом позову автомобіль марки BMW, модель Х5, номер шасі 4USFE83567LY64491, 2007 р. та передати його на відповідальне зберігання третій особі представнику товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА БОРГОВА КОМПАНІЯ», оскільки невжиття заходів забезпечення позову по справі може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення, в звязку з тим, що протягом розгляду в суді іншої справи автомобіль було передано у власність інші особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову, проте надане суду клопотання не відповідає вимогам даної статті.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, також п. 4 вказаної Постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову в ній не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, який зазначено у заяві; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того слід зазначити, що в заяві не було вказано інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а саме: державний реєстраційний номер автомобіля; не зазначено якому саме представнику з зазначенням (прізвища, імя та по батькові та зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання) третьої особи ТОВ «УКРАЇНСЬКА БОРГОВА КОМПАНІЯ» слід передати автомобіль.

Частиною 8 статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, вважаю необхідним вказану заяву повернути, оскільки воно була подана без додержання вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 151, ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та зобовязання вчинити певні дії, стягнення витрат.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя