Рішення № 59381903, 19.07.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32370/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Батрин О.В.

при секретарі Мотрич В.В.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Фоменка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа Національний банк України про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа Національний банк України про зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що 3 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (змінило свої найменування на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») укладено кредитний договір № 010/02-44/757-08, відповідно до якого відповідач надав позивачу в кредит 250 000 доларів США. Разом з тим, будь-яких доказів передачі вказаних коштів позивачу, конвертації цих коштів у національну грошову одиницю немає. 24 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив:

1. повідомити чи передавались права кредитора по даному кредитному договору третім особам, якщо передавались то направити правові підстави такої передачі.

2. надати таку інформацію:

- сума погашеного кредиту;

- сума нарахованих відсотків (комісії);

- сума сплачених відсотків (комісії);

- сума нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій.

- сальдо розрахунків на дату надання інформації.

3. надати Положення (інструкцію) про кредитування, що діяла на дату підписання спірного правочину (3 червня 2008 року)

4. підтвердити повноваження особи, яка підписала кредитний договір № 010/02-44/757-08 від 3 червня 2008 року від імені банку.

5. повідомити чи направлялась заявка про продаж на Міжбанківській валютній біржі доларів США в сумі 250 000 доларів США від позичальника через банк на купівлю української гривні.

6. Якщо направлялась заявка, про продаж на Міжбанківській валютній біржі доларів США, то вказати по якому курсу було проведено продаж валюти на гривню, яка була знята комісії і скільки коштів зараховано в гривні після продажі вказаної суми валюти.

7. Повідомити номер валютного рахунку, на який банк зарахував 250 000 доларів США кредитних коштів

8. Надати копії меморіальних ордерів та/або платіжних доручень та/або заяви на видачу готівки на оплату 250 000 доларів США від 3 червня 2008 року.

Будь-якої відповіді на вказану інформацію відповідач не надав. Тому, позивач звернувся з цим позовом до суду та просив визнати таку бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати відповідача надати таку інформацію:

1. - повідомити чи подавалась заява про продаж на Міжбанківську валютну біржу від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - від 3 червня 2008 року на конвертацію в сумі 250 000 доларів США від заявника через банк і купівлю української гривні.

- повідомити чи направлялась заявка від 3 червня 2008 року про продаж на Міжбанківській валютній біржі доларів США в сумі 250 000 доларів США від позичальника через банк на купівлю української гривні

- Якщо направлялась заявка, про продаж на Міжбанківській валютній біржі доларів США, то вказати по якому курсу була проведена продаж валюти на гривню, яка була знята комісії і скільки коштів зараховано в гривні після продажі вказаної суми валюти.

- Повідомити номер валютного рахунку, на який банк зарахував 250 000 доларів США кредитних коштів

- Надати копії меморіальних ордерів та/або платіжних доручень та/або заяви на видачу готівки на оплату 250 000 доларів США на споживчі цілі;

2. Надати такі розрахунки:

- суму погашеного кредиту;

- суму нарахованих відсотків (комісії);

- суму сплачених відсотків (комісії);

- суму нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій.

- сальдо розрахунків на дату надання інформації.

3. підтвердити повноваження службовця Центрального Смілянського відділення Черкаської області, дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» - ОСОБА_4, ОСОБА_5

Під час судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просив лише надати вказану інформацію, розрахунки та підвередити повноваження службових осіб (а.с. 87-91).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення (а.с. 46-47). Зазначив, що на запити позивача банком було надано вичерпну відповідь. Просив врахувати, що кредитний договір, у якому позивач бажає отримати інформацію підписаний позивачем як фізичною особою - підприємцем, а відтак така інформація може надаватись позивачу лише як фізичній особі - підприємцю, а не як громадянину.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явилась, надала письмові заперечення, у яких зазначила про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 25-27). Тому, суд розглянув справу у відсутність представника третьої особи, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 3 червня 2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (змінило свої найменування на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») укладено кредитний договір № 010/02-44/757-08, відповідно до якого відповідач надав ФОП ОСОБА_1 в кредит 250 000 доларів США (а.с. 6-11).

24 липня 2015 року позивач як фізична особа звернувся до відповідача із заявою, де просив:

1 повідомити чи передавались права кредитора по даному кредитному договору третім особам, якщо передавались то направити правові підстави такої передачі.

2. надати таку інформацію:

- сума погашеного кредиту;

- сума нарахованих відсотків (комісії);

- сума сплачених відсотків (комісії);

- сума нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій.

3. сальдо розрахунків на дату надання інформації.

4. надати Положення (інструкцію) про кредитування, що діяла на дату підписання спірного правочину (3 червня 2008 року)

5. підтвердити повноваження особи, яка підписала кредитний договір № 010/02-44/757-08 від 3 червня 2008 року від імені банку.

6. повідомити чи направлялась заявка про продаж на Міжбанківській валютній біржі доларів США в сумі 250 000 доларів США від позичальника через банк на купівлю української гривні.

7. Якщо направлялась заявка, про продаж на Міжбанківській валютній біржі доларів США, то вказати по якому курсу була проведена продаж валюти на гривню, яка була знята комісії і скільки коштів зараховано в гривні після продажі вказаної суми валюти.

8. Повідомити номер валютного рахунку, на який банк зарахував 250 000 доларів США кредитних коштів

9. Надати копії меморіальних ордерів та/або платіжних доручень та/або заяви на видачу готівки на оплату 250 000 доларів США від 3 червня 2008 року (а.с. 11).

26 серпня 2015 року позивачу було надано відповідь на його запит (а.с. 49).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:

1) відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан;

2) перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;

3) перелік послуг, що надаються банком;

4) ціну банківських послуг;

5) іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг;

6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують 5 відсотків.

Банк зобов'язаний на постійній основі розміщувати на веб-сайті банку актуалізовану інформацію про власників істотної участі у банку в обсязі, визначеному Національним банком України.

Згідно з ч. 3 ст. 61 вказаного Закону банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є:

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) системи охорони банку та клієнтів;

5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.

Статтею 62 вказаного Закону передбачаються випадки розкриття банком інформації щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками. Зокрема, така інформація розкривається банком на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи (п. 1 ч. 1 ст. 62).

Крім того, вимоги до захисту, зберігання, використання та розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, визначені Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267 (далі - Правила № 267).

Порядок та межі розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю, визначені розділом 3 Правил № 267.

Відповідно до пункту 3.1 Правил № 267 письмовий запит та/або дозвіл клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, складається за довільною формою.

Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку має бути підписаний цією особою. Її підпис має бути засвідчений підписом керівника банку чи вповноваженою ним особою та відбитком печатки банку або нотаріально.

Письмовий запит (дозвіл) юридичної особи - клієнта банку має бути підписаний керівником або вповноваженою ним особою та скріплений печаткою юридичної особи.

Запит та/або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком. У договорі також можуть бути визначені підстави та межі розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю клієнта.

На письмовий запит власника інформації, що становить банківську таємницю або з його письмового дозволу, банк розкриває таку інформацію в обсязі, визначеному в письмовому запиті або дозволі.

Пунктом 3.2 Правил № 267 передбачено, що банки зобов'язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України.

За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.

Отже, враховуючи вимоги чинного банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, відповідач повинен забезпечувати захист інформації, що становить банківську таємницю.

Відповідно до ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки, позивач звертається до суду з позовом про зобов'язання відповідача надати йому інформацію за кредитним договором, укладеним ним як фізичною особою - підприємцем та відповідачем, то вказана інформація може бути розкрита банком з дотриманням наведених норм лише за зверненням позивача з таким запитом, поданим ним як фізичною особою - підприємцем, а на фізичною особою.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, так як позивач просить зобов'язати відповідача надати інформацію за кредитним договором, укладеним ним як фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір компенсується за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 56, 60-62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267, ст. 10, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа без самостійних вимог Національний банк України про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Батрин