Ухвала суду № 59380314, 02.08.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"02" серпня 2016 р. Справа № 917/2581/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (вх. №2092 П/3-12) на рішення господарського суду Полтавської області від 07 липня 2016 року по справі №917/2581/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава, про стягнення 41 292 923,07 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.07.2016 року по справі №917/2581/15 (головуючий суддя Погрібна С.В., суддя Мацко О.С., суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 530 800,14 грн. 3% річних, 29 641 249,83 грн. інфляційних втрат та 142 734,37 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2016 року по справі №917/2581/15 в частині стягнення 142 734,37 грн. судового збору та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов’язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктами 2.1., 2.2. статті 4 Закону України “Про судовий збір” (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви - після 01.09.2015 року) встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач по справі) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 41292923,07 грн. з яких 2530800,14 грн. 3% річних та 38762122,93 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір сплачено позивачем при поданні позовної заяви в сумі 182700,00 грн. Факт зарахування даної суми судового збору підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

У апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення місцевого суду в частині стягнення 142 734,37 грн. судового збору.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “ Про судовий збір ”).

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою має бути сплачений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, в якій частині апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції.

Будь-яких виключень щодо вказаної норми Закон України "Про судовий збір" не містить.

Вказана правова позиція викладена й абзаці 2 підпункту 2.15 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 (зі змінами та доповненнями), в якому зазначено, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Однак, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником не надано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що актом господарського суду Полтавської області від 25.07.2016 року встановлена відсутність додатку №2 до апеляційної скарги, а саме «платіжного доручення про сплату судового збору». Даний акт підписаний уповноваженими особами відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Полтавської області.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Крім того, за приписами частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Приписами статті 95 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і додані до неї документи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” зі змінами та доповненнями, належним доказом надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншій стороні є розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо) та реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Таким чином, належним доказом відправлення іншій стороні копії апеляційної скарги та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) або реєстр поштових відправлень (витяг з відповідного реєстру), поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що скаржником взагалі не надано суду апеляційної інстанції жодного доказу направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Актом господарського суду Полтавської області від 25.07.2016 року, який підписаний уповноваженими особами відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Полтавської області, встановлена відсутність додатку № 3, 4 до апеляційної скарги, а саме «опису вкладень до цінного листа, що свідчить про направлення копії апеляційної скарги на адресу ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"» та «фіскального чеку, що свідчить про направлення копії апеляційної скарги на адресу ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що апеляційна скарга була подана з порушенням вимог пункту 2 та пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не надано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" підлягає поверненню.

Згідно з пунктом 4 вказаної Пленуму Вищого господарського суду України, після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до частини 4 статті 97 ГПК України. Якщо первісну апеляційну скаргу повернуто судом апеляційної інстанції не у зв'язку з порушенням, що передбачене пунктом 2 частини 1 статті 97 ГПК України, то у разі повторного подання тієї ж самої скарги суд може не вимагати від сторони подання доказів надсилання іншій стороні (сторонам) копії скарги. Якщо апеляційну скаргу подано повторно з пропуском передбаченого частиною першою статті 93 ГПК України строку, то її подання без клопотання про відновлення відповідного строку є підставою для повернення повторно поданої скарги згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України.

Колегія суддів наголошує на тому, що оскільки в даній ситуації клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги скаржником не було подано, повторне подання скарги не тягнутиме за собою наслідків, передбачених вказаним вище положенням. Відтак, скаржник не позбавлений права при наступному поданні апеляційної скарги додати до її матеріалів клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтями 86, 91, 93, пункт 2, 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

1. Повернути апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2016 року по справі №917/2581/15.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.