Рішення № 59380109, 27.07.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р.Справа № 922/1977/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартерок", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 11 000,00 грн. за участю :

Представники позивача - ОСОБА_1 довіреність №13 від 05.04.2016 року; ОСОБА_2 довіреність №16 від 25.04.2016 року;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартерок", в якому просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 5 500,00 грн. та пеню у розмірі 5 500,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням з боку відповідача законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб"єктом господарювання через іншу особу невизначеному колу осіб в рекламі неправдивих відомостей щодо особливості реалізації послуг, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення , що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб"єкта господарювання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2015 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/1977/16 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 липня 2016 року.

Ухвалою суду від 12.07.2016 року розгляд справи було відкладено на 27 липня 2016 року.

12 липня 2016 року позивач, на виконання вимог ухвали суду, надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на момент розгляду справи стосовно відповідача (вх.№22889).

Надані позивачем докази були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представники позивача, які брали участь в судовому засіданні 27.07.2016 року, підтримували позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. До суду повернулись ухвали суду від 22.06.2016 року про порушення провадження у справі та від 12.07.2016 року про відкладення розгляду справи, які були направлені на адресу відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, із довідкою пошти "за закінченням строку зберігання".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартерок", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

За результатами розгляду справи № 2/20-188-14 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) прийнято рішення від 15.09.2014 року № 200 р/к (Рішення).

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартерок" (ідентифікаційний код 37460235). поширюючи рекламну інформацію в 2013 році "Единственный в Харькове диагностический стенд" (мова оригіналу) та в січні-лютому 2014 року "Единственный в Украине диагностический стенд" (мова оригіналу), що не відповідає дійсності, вчинило порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання через іншу особу невизначеному колу осіб в рекламі неправдивих відомостей щодо особливості реалізації послуг, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

За вчинене порушення законодавства відповідно до частини першої статті 21 Закону Україї "Про захист від недобросовісної конкуренції" за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", вирішено накласти на ТОВ "СТАРТЕРОК" штраф у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічні конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копію рішення разом з супровідним листом від 19.09.2014 року № 02-26/2-4179 було вручено для виконання особисто представнику ТОВ "СТАРТЕРОК" ОСОБА_3, про що свідчить підпис і зазначення дати отримання 16.10.2014 року на другому екземплярі цього супровідного листа (арк.с. 14).

Статтею 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Як зазначається позивачем, ТОВ "СТАРТЕРОК" листом від 20.10.2014 року звернулось до Відділення з проханням про розстрочення сплату штрафу на строк 12 місяців у зв'язку з складним фінансовим становищем та надало копію квитанції від 20.10.2014 року № 85 щодо часткової сплати штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) гривень.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 12-1 і 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частиною 6 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктом 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року №5, адміністративна колегія Відділення постановила розстрочити сплату штрафу у розмірі 6 000 (шести тисяч) гривень, із врахуванням сплаченої 20.10.2014 року (ТОВ "СТАРТЕРОК") суми 500 (п'ятсот) гривень до 18 травня 2015 року, а саме:

- до 17.12.2014 року у розмірі 1000 грн.;

- до 19.01.2015 року у розмірі 1000 грн.;

- до 17.02.2015 року у розмірі 1000 грн.;

- до 17.03.2015 року у розмірі 1000 грн.;

- до 17.04.2015 року у розмірі 1000 грн.:

- до 18.05.2015 року у розмірі 500 грн..

Частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Однак, станом на момент розгляду справи відповідач жодних доказів на підтвердження сплати штрафу або будь-яких документів щодо оскарження спірного Рішення не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки відповідач у встановлені терміни штраф не сплатив, позивач, керуючись ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахував відповідачу пеню у розмірі 5 500,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення № 200 р/к від 15.09.2014 року у справі № 2/20-188-14 у встановлений Законом строк відповідачем оскаржено не було.

Згідно з пунктами 2, 3, 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

У строк визначений статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з урахуванням розстрочення сплати штрафу, відповідач штраф не сплатив.

Станом на день прийняття рішення у цій справі жодних документів на підтвердження сплати штрафу відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має зокрема повноваження звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до положень ст.25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Враховуючи дійсність рішення №200 р/к від 15.09.2014 року у справі № 2/20-188-14, ненадання сторонами доказів сплати в повному обсязі штрафу за вказаним рішенням, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення 5500,00 гривень штрафу.

Суд, перевіривши також розрахунки позивача щодо нарахованої санкції, з урахуванням обґрунтованих сум несплаченого штрафу, дійшов висновку про те, що нарахована сума пені в розмірі 5500,00 гривень є доведеною та підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрати суд керується положеннями ст. ст. 44, 49 ГПК України та вважає за необхідне покласти витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 гривень на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 6, 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартерок" (адреса: 61082, м. Харків, проспект Маршала Жукова, буд.7, код ЄДРПОУ 37460235) штраф у розмірі 5 500,00 гривень та пеню у розмірі 5 500,00 гривень (на загальну суму 11 000,00 гривень) із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок 31110106700010 управління Державної казначейської служби України у Фрунзенському районі м. Харкова, код УДКСУ 37999669, код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартерок" (місцезнаходження: 61082, м. Харків, проспект Маршала Жукова, буд.7, код ЄДРПОУ 37460235) на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 6 під"їзд, 1 поверх, код ЄДРПОУ 22630473) 1378,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

Справа №922/1977/16.