Рішення № 59379995, 28.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2016Справа №910/24980/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Комунального управління «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва, Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»

треті особи Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська рада

про визнання договорів недійсними

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

ОСОБА_1 (по паспорту)

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - Башинський О.Д. (представник за довіреністю);

від третьої особи 1 - Ваховська І.Б. (представник за довіреністю);

від третьої особи 2 - Дорошенко О.С. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва до відповідачів Комунального управління «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Шевченківського району м. Києва, Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс», треті особи - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська рада про визнання недійсним Договору №47 від 14.11.2007 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва та додаткового договору від 01.08.2009 до Договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень громадського типу) від 14.11.2007 №47.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.05.2015 позивачу стало відомо, що на все майно, що перебуває у власності ФОП ОСОБА_1 накладено арешт на підставі рішення господарського суду міста Києва у справі №910/20285/13.

В подальшому, в ході апеляційного оскарження зазначеного рішення позивачеві стало відомо, що 02.08.2007 з метою участі в конкурсі по отриманню в оренду громадської вбиральні загальною площею 101 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 від імені ФОП ОСОБА_1 до Головного управління комунальної власності міста Києва було подано заяву про участь в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 кв.м за адресою по АДРЕСА_2; конкурсну пропозицію на використання та благоустрій орендного приміщення площею 101 кв.м за адресою по АДРЕСА_2; умови конкурсу на право оренди нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_2, 2; копія свідоцтва про державну реєстрацію СПД ОСОБА_1; копія паспорта ОСОБА_1; копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1; довідка про штатний розклад працівників обслуговуючих громадську вбиральню за адресою по АДРЕСА_2; квитанція про сплату реєстраційного збору за участь у конкурсі від ОСОБА_1 згідно реєстру від 27.07.2007.

На підставі вказаних документів 01.10.2007 відповідно до рішення Київської міської ради №419/3253 ОСОБА_1, як переможцю конкурсу, передано майно територіальної громади міста Києва в оренду, а саме громадську вбиральню загальною площе. 101 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Також, в ході апеляційного провадження позивачу стало відомо, що 14.11.2007 між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Шевченківського району м. Києва та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір №47 від 14.11.2007 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, на підставі якого, ОСОБА_1, як орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди по АДРЕСА_2, що підтверджується актом прийому-передачі від 14.11.2007 року.

В подальшому між Комунальним підприємством «Київкомунсервіс» та ФОП ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір б/н від 01.08.2009 до Договору оренди нерухомого майна №47 від 14.11.2007.

Також в ході апеляційного провадження позивачеві стало відомо, що останній регулярно сплачував орендну плату, за весь період користування громадською вбиральнею, проте перестав її сплачувати після закінчення строку оренди та не передав орендоване приміщення згідно акту приймання-передачі орендодавцю.

За твердженнями позивача, останній ніколи власноруч не підписував Договір №47 від 14.11.2007 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, акт прийому-передачі до договору №47 та Додатковий договір від 01.09.2008 до Договору №47 оренди нерухомого майна від 14.11.2007 та не надавав жодних довіреностей для їх підписання.

На підставі викладеного позивач заперечує дійсність договору №47 від 14.11.2007; акту прийому-передачі до договору від 14.11.2007 та Додаткового договору від 01.08.2009 до Договору оренди нерухомого майна №47 від 14.11.2007 та просить суд визнати недійсним Договір №47 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 14.11.2007, укладений між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Шевченківського району м. Києва та СПД-ФО ОСОБА_1, та додатковий договір б/н від 01.09.2009 до Договору оренди нерухомого майна №47 від 14.11.2007.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 - Комунального управління «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Шевченківського району м. Києва в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був сповіщений у встановленому законом порядку.

Разом з тим, подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначив, що доводи позивача щодо недійсності договору є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, зазначивши, що спірні договори були підписані позивачем особисто, разом з тим зазначив, що позивачем в період з 2009 року по 2010 рік регулярно вносилась орендна плата.

На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача 2 - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2008 у справі №51/135 за позовом КП ШЕУ Шевченківського району до ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору оренди підтверджено факт укладання договору оренди №47 від 14.11.2007. Також зазначив, що позивачеві згідно зазначеного договору нараховувався податок на землю та орендна плата, які позивач сплачував.

Представники третьої особи 1 та третьої особи 2 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та просили суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.08.2007 за підписом ОСОБА_1 з метою участі в конкурсі по отриманню в оренду громадської вбиральні загальною площею 101 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 до Головного управління комунальної власності міста Києва було подано заяву про участь у конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 кв.м за адресою АДРЕСА_2; конкурсну пропозицію на використання та благоустрій орендного приміщення площею 101 кв.м за адресою: АДРЕСА_2; умови конкурсу на право оренди нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_2; копію свідоцтва про державну реєстрацію СПД ОСОБА_1; копію паспорта ОСОБА_1; копію ідентифікаційного коду ОСОБА_1; довідку про штатний розклад працівників обслуговуючих громадську вбиральню за адресою: АДРЕСА_2; квитанцію про сплату реєстраційного збору за участь у конкурсі ОСОБА_1 згідно реєстру від 27.07.2007.

Рішенням Київської міської ради №419/3253 від 01.10.2007 ОСОБА_1, як переможцю конкурсу, передано майно територіальної громади міста Києва в оренду, а саме громадську вбиральню загальною площею 101 кв.м, яка знаходиться за адресою вул. АДРЕСА_2.

В подальшому, 14.11.2007 між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по утриманню автошляхів та споруд на них» Шевченківського району (орендодавець) та СПД-ФО ОСОБА_1 (орендар) укладено договір №47 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київради від 01.10.2007 №419/3253 передає, а орендар, як переможець конкурсу, приймає в оренду нежилі приміщення (об'єкт оренди) за адресою: АДРЕСА_2, для організації громадської вбиральні з правом надбудови.

Відповідно до п.2.1. Договору об'єктом оренди є нежилі приміщення, загальною площею 101,00 кв.м, згідно з План-Схемою, що складає невід'ємну частину цього договору; устаткування, інвентар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату та податок на землю. Запропонований учасником конкурсу розмір орендної плати становить 50,00 грн. за 1 кв.м. Таким чином, розмір орендної плати за місяць на дату підписання договору становить 5050 грн., в тому числі ПДВ 841,67 грн.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.9.1. Договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 13.10.2010.

На підтвердження передачі орендарю зазначеного приміщення сторонами було підписано Акт прийому-передачі приміщення по АДРЕСА_2.

В подальшому між сторонами було укладено Додатковий договір від 01.08.2009 відповідно до умов якого сторони погодили внести зміни, зокрема, до преамбули Договору оренди та визначити орендодавцем - Комунальне підприємство «Київкомунсервіс».

Позивач вказує, що документів на участь у конкурсі не подавав, спірного договору та додаткової угоди не підписував, і взагалі не був обізнаний про укладання зазначених договорів та подання вищеперерахованих документів Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, підпис позивача на всіх документах підроблений.

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до частини п'ятої статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

З метою повного та всебічного дослідження обставин, викладених у позовній заяві, та перевірки тверджень позивача щодо достовірності підписів позивача на документах, що стали підставою для передачі останньому в оренду зазначеного комунального майна, ухвалою суду від 10.12.2015 по справі № 910/24980/15, за клопотанням позивача, призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

За змістом пункту 11 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Відповідно до пунктів 1 - 4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень експертові повинні бути представлені оригінали досліджуваних документів.

Для проведення досліджень суддя повинен надати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

В судовому засіданні 10.12.2015, судом було відібрано у ОСОБА_1 експериментальні зразки підпису, в свою чергу, позивачем було подано документи, які містять вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_1

Разом з тим, на вирішення експерта судом поставлено наступні питання:

- Чи виконано підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у пункті "Орендар" розділу 10 "Юридичні особи та банківські реквізити сторін" договору про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва укладеного між КП ШЕУ Шевченківського району міста Києва та СПД ФО ОСОБА_1 від 14.11.2007р. №47 - ОСОБА_1, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у Акті прийому-передачі приміщення по АДРЕСА_2 від 14.11.2007р., який є додатком до договору від 14.11.2007р. №47 - ОСОБА_1, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у пункті "Орендар" Додаткового договору б/н від 01.08.2009р. до Договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень стаціонарного типу) від 14.11.2007р. за №47 - ОСОБА_1, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у заяві про участь СПД ОСОБА_1 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_2 від 02.08.2007р. року №15332 - ОСОБА_1, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у конкурсній пропозиції СПД ОСОБА_1 на використання та благоустрій орендного приміщення площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_2 від 01.08.2007р. року - ОСОБА_1, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в умовах конкурсу на право оренди нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_2, які надавались для участі СПД ОСОБА_1 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_2;

- Чи виконано підпис від імені Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у копії паспорта ОСОБА_1, (серія НОМЕР_2 виданого Харківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 21.10.1997 року), яка надавалась для участі СПД ОСОБА_1 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_2 - ОСОБА_1, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 (видана ДПІ у Харківському районі м. Києва 10.02.1999 року), яка надавалась для участі СПД ОСОБА_1 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101м. кв. за адресою по АДРЕСА_2 - ОСОБА_1, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у довідці про штатний розклад працівників обслуговуючих громадську вбиральню за адресою по АДРЕСА_2 КП "Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" від 19.12.2006 року №1379, яка надавалась для участі СПД ОСОБА_1 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_2 - ОСОБА_1, чи іншою особою?

За результатами проведення експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складено Висновок №895/896/16-32 від 15.06.2016.

Так відповідно до зазначеного висновку:

Підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в пункті «Орендар» розділу 10 «Юридичні особи та банківські реквізити сторін» в оригіналі договору №47 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладеного між КП ШЕУ Шевченківського району міста Києва та СПД ФО ОСОБА_1, від 14.11.2007 - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в оригіналі Акту прийому-передачі приміщення по АДРЕСА_2 від 14.11.2007, який є додатком до договору №47 від 14.11.2007, - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в пункті «Орендар» в оригіналі Додаткового договору б/н від 01.08.2009 до Договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень стаціонарного типу) від 14.11.2007 за №47- виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в оригіналі конкурсної пропозиції СПД ОСОБА_1 на використання та благоустрій орендного приміщення площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_2, від 01.08.2007 - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на електрофотокопії умов конкурсу на право оренди нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_2, які надавались для участі СПД ОСОБА_1.в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_2, - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Підписи від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на електрофотокопії сторінок паспорта ОСОБА_1 (серія НОМЕР_2, виданого Харківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 21.10.1997 року), яка надавалась для участі СПД ОСОБА_1 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_2, - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на електрофотокопії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 (видана ДПІ у Харківському районі м. Києва 10.02.1999 року), яка надавалась для участі СПД ОСОБА_1 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою АДРЕСА_2, - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на електрофотокопії довідки №1379 про штатний розклад працівників обслуговуючих громадську вбиральню за адресою по АДРЕСА_2, КП «Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва» від 19.12.2006, яка надавалась для участі СПД ОСОБА_1 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_2, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Таким чином, судовими експертами було встановлено, що зазначені спірні правочини Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не підписував.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України передбачено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до пункту 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Отже, враховуючи, що позивачем не подавалось заявок на участь в конкурсі на отримання в оренду комунального майна, не підписувались спірні договори, акт приймання-передачі, за відсутності доказів надання відповідних довіреностей іншим особам на участь у вказаному конкурсі та укладання від імені позивача спірного договору, та за відсутності доказів виконання позивачем вказаного договору, що могло б свідчити про визнання такого договору, суд приходить до висновку, що Договір про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва №47 від 14.11.2007, укладений між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утримання автомобільних шляхів та споруд на них» Шевченківського району міста Києва та СПД-ФО ОСОБА_1 та Додатковий договір від 01.08.2009 до Договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень стаціонарного типу) від 14.11.2007 №47, укладені поза межами волевиявлення орендаря за договором, не відповідають внутрішній волі позивача, та, відповідно, є недійсними правочинами в силу положень ст. 215 ЦК України.

Доводи відповідача 2 про належне виконання позивачем спірного договору та додаткової угоди, що встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 22.12.2008 у справі №51/135, судом оцінюються критично, оскільки як вбачається з тексту вказаного рішення позивач - ФОП ОСОБА_1 у вказаному судовому засіданні присутній не був, як не був присутній і уповноважений представник позивача, а висновок суду щодо належного виконання позивачем своїх обов'язків за спірним договором ґрунтується на наявній в матеріалах вказаної справи копії договору страхування орендованого майна. Проте, оскільки матеріали справи №51/135 знищені за закінченням строку зберігання, суд позбавлений можливості перевірити чи подавались вказані докази у згаданій справі (копія договору страхування) саме позивачем чи уповноваженим ним представником.

Разом з тим, щодо зробленої відповідачем 2 заяви про застосування позовної давності та відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відповідно до пункту 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність. Перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи, що предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсними договору та додаткової угоди до нього, щодо вказаних вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність, незалежно від того, на захист яких саме прав пред'явлений позов про визнання правочину недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вказаним позовом 21.09.2015. Разом з тим перебіг позовної давності розпочинається з дня коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними доказами не спростовані, ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав у 2015 році, на підтвердження чого надав суду копію заяви до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві та копію апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2013 по справі №910/20285/13, яка подана до Київського апеляційного господарського суду 04.06.2015, у зв'язку з чим приходить до висновку, що позивачем не пропущено строку позовної давності.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн., слід зазначити таке.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відшкодування адвокатських витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, зокрема, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Факт оплати позивачем послуг адвоката на суму 5000 грн. підтверджений квитанцією до прибуткового касового ордера №4 від 18.09.2015.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час, враховуючи категорію складності справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи проведеної адвокатом при підготуванні позовної заяви та під час розгляду справи, та з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне обмежити розмір покладених на відповідача витрат на оплату відповідачем послуг адвоката сумою у 2500 грн.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються порівну на відповідачів.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 14.11.2007 №47, укладений між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 30; ідентифікаційний код 31868786) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та Додатковий договір від 01.08.2009 до Договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень стаціонарного типу) від 14.11.2007 №47.

Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 30; ідентифікаційний код 31868786) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. витрат на правову допомогу та 609 (шістсот дев'ять) грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23; ідентифікаційний код 33745659) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. витрат на правову допомогу та 609 (шістсот дев'ять) грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 02.08.2016

Суддя Я.В. Маринченко