Рішення № 59379937, 02.08.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2016 р.Справа № 917/980/16

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд. 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36020)

про стягнення 24213,63 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не зявився

Розглядається позовна заява про стягнення 24213,63 грн., з них: 20559,72 грн. основного боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3264 від 01.10.2011р., 2682,96 грн. пені, 777,13 грн. - інфляційних, 193,82 грн. 3% річних.

Ухвали суду від 17.06.2016р., від 14.07.2016р., надіслані відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, 36020, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 29.07.2014р., спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань від 16.06.2016р., від 12.07.2016р. та від 14.07.2016р. ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1, 36020.

Надалі ОСОБА_3 змінила своє прізвище на ОСОБА_1, про що внесено запис від 24.05.2016р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань.

На підставі викладеного за ухвалою від 14.07.2016р. суд у даній справі змінив прізвище відповідача на нове.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Судом також направлялася ухвала від 14.07.2016р. на адресу відповідача, вказану ним як поштову у договорі (вул. Халтуріна, 11, м. Полтава, 36020) та адресу діяльності (вул. В. Козака, буд. 18а, м. Полтава, 36000). Проте ці ухвали повернулися з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

Отже, відповідач належно повідомлена про час та місце розгляду даної справи.

Для надання можливості відповідачу подати відзив на позов і додаткові докази, розгляд справи за ухвалою від 14.07.2016р. відкладався.

Відповідач відзив на позов не надала, в судове засідання не зявилася.

Господарським судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх процесуальних прав у відповідності до статей 43 , 22 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Визначені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Справа розглядається за наявнмим в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.08.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, яка надалі змінила прізвище на ОСОБА_1 (відповідачем) укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3264 від 01.10.2011р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1 даного Договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача (відповідача) до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівель відповідача (вул. В. Козака, буд. 18а продуктовий магазин).

Згідно п. 26 Договору він укладений по 31.12.2016р. і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви від однієї із сторін про припинення цього договору.

Доказів про припинення строку дії договору сторони суду в порядку ст. 33 ГПК України не надали, отже договір є діючим.

В п. 17 Договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається підприємством «Полтаватеплоенерго» встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів встановлені в такому розмірі:

1403,42 грн./Гкал (без ПДВ) з 01 травня 2015 року на підставі постанови №1388 від 30.04.2015р.;

1354,31 грн./Гкал (без ПДВ) з 1 листопада 2015 року на підставі постанови № 2690 від 29.10.2015р.;

1304,87 грн./Гкал (без ПДВ) з 1 лютого 2016 року на підставі постанови № 54 від 28.01.2016р.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (надалі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Відповідно до п. 15 Договору обсяг теплової енергії, який постачається Споживачу в розрахунковому періоді, визначається Теплопостачальною організацією розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження об'єктів (згідно СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляція и кондиционирование») з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, визначеної згідно СНиП 2.01.01-82 (Строительная климатография и геофизика) та наведений в п. З Додатку «Розрахунок обсягу теплової енергії», який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 16 Договору споживач зобовязується сплачувати за теплову енергію у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За період жовтень 2015р. квітень 2016р. позивачем поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 20559,72 грн.

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за № АВ-9228 від 31.10.2015р., № АВ-10796 від 30.11.2015р., № АВ-12461 від 31.12.2015р., № АВ-1288 від 31.01.2016р., № АВ-2884 від 29.02.2016р., № АВ-4482 від 31.03.2016р., № АВ-6049 від 27.04.2016р.

Також позивачем було складено відповідні акти приймання-передачі теплової енергії № АВ-16229 від 31.10.2015р., № АВ-19327 від 30.11.2015р., № АВ-22634 від 31.12.2015р., № АВ-2571 від 31.01.2016р., № АВ-5761 від 29.02.2016р., № АВ-8942 від 31.03.2016р., № АВ-12071 від 30.04.2016р.

Факт направлення вказаних рахунків та актів відповідачу підтверджується реєстрами доставки рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2015р. - квітень 2016р.

За п. 19 Договору факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами. У разі неповернення споживачем акту у вказаний термін, він вважається оформленим і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

Відповідач заперечень щодо постачання теплової енергії чи інших претензій позивачу не предявив.

В порушення взятих зобов'язань відповідачем оплати не проводились.

Таким чином, за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 20559,72 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобовязання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст. 25 Закону № 2633).

Відповідач в порушення умов Договору оплату спожитої теплової енергії в установлений строк не провів.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 20559,72 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п. 21 Договору встановлено, що у випадку неоплати за надані послуги нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, яка не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України.

На цій підставі позивачем заявлено вимоги про стягнення 2682,96 грн. пені за період 15.11.2015р. - 30.05.2016р.

При цьому суд зазначає, що за умовами договору оплата проводиться споживачем не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим, отже прострочення починається з 16 числа місяця.

Також, за ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З врахуванням викладеного, пеня підлягає нарахуванню за періоди 17.11.2015р.-5.05.2015р., 16.12.2015р. 30.05.2016р., 16.01.2016р. 30.05.2016р., 16.02.2016р. 30.05.2016р., 16.03.2016р. 30.05.2016р., 16.04.2016р. 30.05.2016р., 17.05.2016р. 30.05.2016р.

За вказані періоди належна до стягнення сума пені становить 2649,12 грн. позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення пені слід відхилити за їх безпідставністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми позивачем нараховано 3 % річних в сумі 193,82 грн. за період 15.11.2015 - 30.05.2016 та втрати від інфляційних процесів в сумі 777,13 грн. за грудень 2015 р. - квітень 2016 р.

При цьому слід зазначити, що річні підлягають нарахуванню з 17.11.2015р. протягом періодів, вказаних судом вище. Судом визначено належну до сплати суму річних в розмірі 192,40 грн. (розрахунок суду залучено до справи).

Після перевірки правильності нарахування інфляційних судом встановлено, що позивачем було допущено арифметичну помилку, і сума інфляційних становить 760,69 грн.

Таким чином, позов в частині стягнення 760,69 грн. інфляційних та 192,40 грн. річних слід задовольнити.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних та річних слід відхилити за їх безпідставністю.

Позивач у позові також прохає відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати у вигляді судового збору.

Позивач за розгляд даного спору сплатив 1378,00 грн. судового збору за платіжним дорученням №66452176 від 15.06.2016р.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36020; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030) 20599грн. 72 коп. основного боргу, 2649грн. 12 коп. пені, 192грн. 40 коп. інфляційних, 760грн. 69 коп. річних, 1378грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 02.08.2016р.

Суддя Безрук Т.М.