Ухвала суду № 59379759, 12.07.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"12" липня 2016 р. Справа № 911/3914/14

За заявами Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства в м. Славутич про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області № 911/3914/14 від 25.11.2014 року

у справі за позовом Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства в м. Славутич

про стягнення 15950 175,91 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від відповідача (заявника): не зявився;

від прокуратури: не зявився;

від позивача 1: не зявився;

від позивача 2: ОСОБА_1 (довіреність № 14-91 від 18.04.2014 р.).

обставини справи:

На розгляді в Господарському суді Київської області перебувають дві заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Пісківський завод скловиробів № 01.07-15/1316 від 07.08.2015 року та № 01.07-15/789 від 15.06.2016 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2015 року у справі № 911/3914/14 за позовом Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства в м. Славутич про стягнення 15 950 175,91 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.11.2014 року у справі № 911/3914/14 позов Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства про стягнення 15 950 175,91 грн. задоволено частково.

05.01.2015 року на виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2014 року було видано наказ № 911/3914/14.

18.08.2015 року до Господарського суду Київської області звернулось Комунальне підприємство Управління житлово-комунального господарства в м. Славутич із заявою № 01.07-15/1316 від 07.08.2015 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2014 року, відповідно до якої заявник просив суд розстрочити виконання рішення на пять років зі сплатою стягуваної суми рівними частинами щомісячно по 56169,67 грн.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського кодексу при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Ухвалою суду від 20.08.2015 року розгляд заяви № 01.07-15/1316 від 07.08.2015 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області № 911/3914/14 від 25.11.2014 року призначено на 31.08.2015 року.

Однак, у звязку з надходженням до Господарського суду Київської області апеляційної скарги № 911/3914/14/20.3-03 від 19.08.2015 року Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2015 року у справі № 911/3914/14, якою розглянуто скаргу Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства в м. Славутич на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України у справі № 911/3914/14, матеріали справи № 911/3914/14 були надіслані для апеляційного перегляду вказаної ухвали до Київського апеляційного господарського суду, а відтак розгляд заяви № 01.07-15/1316 від 07.08.2015 року про розстрочку виконання рішення 31.08.2015 року не відбувся.

11.02.2016 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду Київської області.

02.07.2016 року до Господарського суду Київської області звернулось Комунальне підприємство Управління житлово-комунального господарства в м. Славутич із заявою № 01.07-15/789 від 15.06.2016 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2014 року, відповідно до якої заявник просить суд розстрочити виконання рішення на пять років зі сплатою стягуваної суми рівними частинами щомісячно по 54470,87 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2016 року розгляд заяви № 01.07-15/789 від 15.06.2016 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області № 911/3914/14 від 25.11.2014 року призначено на 12.07.2016 року.

Таким чином, оскільки жодних клопотань про поновлення розгляду заяви № 01.07-15/1316 від 07.08.2015 року, листів, пояснень по заяві № 01.07-15/1316 від 07.08.2015 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2014 року не надходило, така заява по суті не розглядалась, тому фактично на розгляді господарського суду станом на 12.07.2016 року перебувають дві заяви про розтрочку рішення від 25.11.2014 року у справі № 911/3914/14.

12.07.2016 року через канцелярію суду від позивача 2 (стягувача) надійшло заперечення б/н від 07.07.2016 року на заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області № 911/3914/14 від 25.11.2014 року.

Розглянувши в судовому засіданні 12.07.2016 року матеріали заяв Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства в м. Славутич про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області № 911/3914/14 від 25.11.2014 року, врахувавши заперечення стягувача, подані 12.07.2016 року, заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши надані докази судом встановлено наступне.

Заявник зверенення до господарського суду із першою заявою про розстрочку виконання рішення № 01.07-15/1316 від 07.08.2015 року мотивував тим, що оскільки він належить до підприємств паливно-енергетичного комлексу, які беруть участь в процедурі погашення заборогованості відповідно до Закону України «Про заходи, які спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно енергетичного комплексу», яка діє до 01.09.2015 року, поновлення виконавчого провадження для підприємства та стягнення заборгованості за наказом Господарського суду Київської області від 05.01.2015 року № 911/3914/14 в повному обсязі призведе до банкрутства підприємства. Також зазначив про скрутне фінансове становище та про те, що основна заборгованість згідно рішення суду у справі № 911/3914/14 погашена. Окрім цього, просив врахувати, що заборгованість споживачів за комунальні послуги перед заявником становить 18456551,76 грн.

Зверенення до господарського суду із другою заявою про розстрочку виконання рішення № 01.07-15/789 від 15.06.2016 року обгрунтовує тим, що станом на день подачі вказаної заяви заявник і далі перебуває у скрутному фінансовому становищі, тому, оскільки, загальна сума заборгованості є досить значною, сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності підприємства і неплатоспроможності заявника взагалі. Також зазначає про подальше існування кредиторської заборгованості населення перед підприємством, що складає 11408358,04 грн. та несвоєчасністю розрахунків споживачів теплової енергії.

Таким чином, заяви є тотожними і відрізняються періодами розстрочки (друга фактично є уточненням першої).

В ході розгляду заяв, стягувач (позивач 2) подав заперечення, у яких стверджує, що обставини якими заявник обґрунтовує вимоги про розстрочку виконання рішення, не є винятковими в розумінні cт. 121 ГПК України, і не підтверджені відповідними доказами. Також, позивач 2 зазначає, що не має фінансової можливості відстрочувати та/або розстрочувати виконання зобовязань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким, в підтвердження чого надав Звіт про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) 2015 рік та Баланс (Звіту про фінансовий стан) на 31.12.15 року. Крім вищезазначеного повідомляє, що внаслідок зовнішньополітичних чинників, у звязку із втратою контролю над ПАТ «Чорноморнафтогаз» та інших підприємств, що знаходяться на території АР Крим, знецінення запасів природного газу, розташованого у підземних сховищах АР Крим, яка на даний час є окупованою територією, поніс значні збитки. Також вказує на те, що на червень 2016 року на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебуває 2419 виконавчих документів на загальну суму стягнення на користь позивача 2 за поставлений природний газ близько 20,902 млн. грн. З вказаної кількості по 381 виконавчому документу стягненню підлягає більше 9,511 млн. грн. з боржників, які розташовані на території Луганської, Київської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Окрім зазначеного, просить врахувати і негативні наслідки існування тривалої заборгованості заявника (близько двох років), для стягувача, оскільки стрімкі інфляційні процеси, які відбулись в державі протягом останніх двох років, наслідком яких стало здешевлення національної валюти по відношенню до іноземної майже втричі, а позивач 2 як державне підприємство повинен безперервно постачати газ споживачам, відтак і проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно повязано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на її користь, а розстрочка виконання рішення суду по даній справі, згідно заяви, на 5 років, призведе до подовження періоду відновлення порушеного права стягувача та необхідністю залучення значних комерційних кредитів для розрахунків з іноземними постачальниками, у звязку з чим, просить суд відмовити заявнику у задоволенні поданої заяви про розстрочку виконання рішення.

Згідно п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, суд погоджується із запереченнями стягувача щодо того, що посилання боржника у своїх заявах на важкий фінансовий стан, відсутність коштів та існування кредиторської заборгованості споживачів, не звільняє його від обовязку по оплаті, оскільки відповідні обставини не є винятковими в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності яких можливе надання розстрочки виконання рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується ВГСУ в Постанові від 23.02.11 року № 7/70 де зазначено, що посилання скаржника на незадовільний фінансовий стан підприємства не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою до відстрочення виконання рішення.

Крім того, надані заявником в якості доказів бухгалтерська довідка про існування заборгованості споживачів та Баланс станом на 31.12.2015 року не є достатніми доказами того, що виконати рішення суду неможливо.

Також, боржником не надано доказів про реальні заходи, які протягом певного часу дозволять йому виконувати погашення заборгованості за вищезазначеним судовим рішенням.

Як передбачено п. 7.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року за відсутності підстав для вчинення зазначених процесуальних дій господарський суд виносить ухвалу про відмову відповідно у відстрочці або розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання.

Отже, враховуючи те, що заявник не надав суду переконливих доказів фактичної наявності виключних обставин, що ускладнюють виконання боржником рішення суду та враховуючи матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Пісківський завод скловиробів № 01.07-15/1316 від 07.08.2015 року та № 01.07-15/789 від 15.06.2016 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2015 року у справі № 911/3914/14 необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

При розгляді заяви відповідача про розстрочку рішення судом враховано правові позиції, що викладені в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9.

Враховуючи викладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Пісківський завод скловиробів № 01.07-15/1316 від 07.08.2015 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2015 року у справі № 911/3914/14 залишити без задоволення.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Пісківський завод скловиробів № 01.07-15/789 від 15.06.2016 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2015 року у справі № 911/3914/14 залишити без задоволення.

Суддя Т.П. Карпечкін