Ухвала суду № 59379595, 29.07.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

У Х В А Л А

оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС

"29" липня 2016 р. Справа № 911/1771/13

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс на бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кутик

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс

про стягнення 79 210,64грн.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 08.07.2016);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 14.06.2016);

від Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області не зявилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 14.06.2013, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2016 у справі № 911/1771/13 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 79 210 (сімдесят девять тисяч двісті десять гривень) 64 коп. попередньої оплати та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

04.10.2013, на виконання рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 у справі № 911/1771/13, видано наказ.

Ухвалою господарського суду Київського області від 29.06.2016 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс на бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (з доданими до неї документами) у справі № 911/1771/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кутик до Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс про стягнення 79 210,64грн повернуто без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс.

06.07.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача, після усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 29.06.2016, надійшла скарга на бездіяльність органу Державної виконавчої служби від 05.07.2016 (вх. № 168/16 від 06.07.2016), згідно якої останній просив визнати незаконною бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, щодо не передачі ліквідатору ТОВ „Секвойя Плюс ОСОБА_3 наказу № 911/1771/13 від 04.10.2013, виданого господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ „Секвойя Плюс на користь ТОВ „Кутик боргу в розмірі 80 931,14 грн, не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 40781710 та зняття арешту з майна ТОВ „Секвойя Плюс у межах виконавчого провадження № 40781710, зобовязання Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області передати ліквідатору ТОВ „Секвойя Плюс ОСОБА_3 наказ № 911/1771/13 від 04.10.2013, виданий господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ „Секвойя Плюс на користь ТОВ „Кутик боргу в розмірі 80 931,14 грн, винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 40781710 та зняти арешт з майна ТОВ „Секвойя Плюс у межах виконавчого провадження № 40781710. Вказана скарга обґрунтована тим, що з 17.06.2016 ТОВ „Секвойя Плюс перебуває в стані припинення за рішенням засновників, головою ліквідаційної комісії обрано ОСОБА_3, у звязку з чим виконавче провадження підлягає закриттю, а накладений у межах виконавчого провадження арешт повинен бути знятий. Враховуючи що, орган ДВС відмовився закінчити виконавче провадження, скаржник звернувся до суду з вказаною скаргою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2016 розгляд скарги призначено на 22.07.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2016 розгляд скарги відкладено на 29.07.2016.

Представник скаржника у судовому засіданні 29.07.2016 повністю підтримав подану ним скаргу, представник позивача заперечив проти задоволення скарги.

Представник ВДВС у судове засідання 29.07.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею шостою Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що 04.11.2013 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40781710 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 04.10.2013 у справі № 911/1771/13 про стягнення з відповідача на користь позивача 79 210 (сімдесят девять тисяч двісті десять гривень) 64 коп. попередньої оплати та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Крім того, 23.05.2016 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову ВП№40781710 про арешт майна боржника, яку спрямовано до відповідних банківських установ.

Судом встановлено, що 17.06.2016 боржник подав Києво-Святошинському районному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області заяву про закінчення виконавчого провадження від 17.06.2016, в якій зазначив, що ТОВ «СЕКВОЙЯ ПЛЮС» з 17.06.2016 перебуває в стані припинення, ліквідатором обрано ОСОБА_3.

З огляду на вищевикладене, боржник у вказаній заяві про закінчення виконавчого провадження просив надіслати виконавчий документ ліквідатору ОСОБА_3, зняти арешт з майна боржника ТОВ «СЕКВОЙЯ ПЛЮС», у тому числі з коштів у межах 80 931,14 грн, закінчити виконавче провадження ВП № 40781719 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 04.10.2013 у справі № 911/1771/13 та скасувати вжиті заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами, а також за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, чи в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

При цьому, згідно з положеннями ч. 6 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання ліквідується: за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті; у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом

Порядок здійснення розрахунків з кредиторами, вимоги яких, у тому числі, підтверджені рішенням суду, у разі ліквідації суб'єкта господарювання за рішенням власника (власників) встановлюється ст. ст. 111, 112 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 9 ст. 111 Цивільного кодексу України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу України. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Частиною 1 ст. 112 Цивільного кодексу України передбачено наступну черговість задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Таким чином, викладеними вище нормами закону встановлено порядок задоволення вимог кредиторів, у тому числі, які підтверджені рішенням суду, який відмінний від порядку, що передбачений Законом України "Про виконавче провадження". Зокрема, у даному випадку стягнення заборгованості здійснюється ліквідаційною комісією або іншим органом, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, проте не державним виконавцем.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, у разі проведення ліквідації юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, за рішенням уповноваженого органу товариства, наказ суду направляється до ліквідаційної комісії відповідно до вимог ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження".

Після направлення виконавчого документа ліквідаційній комісії (ліквідатору) виконавче провадження підлягає закінченню.

Суд зазначає, що виконання рішення про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, що перебуває в стані ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем у порядку, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі № 818/8713/13-а.

Таким чином, у випадку ліквідації юридичної особи боржника у державного виконавця є законні підстави для закінчення виконавчого провадження щодо вказаного боржника. При цьому, такі підстави для закінчення виконавчого провадження виникають тоді, коли боржник ще перебуває у стані припинення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс на бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відтак, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс на бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, щодо не передачі ліквідатору ТОВ „Секвойя Плюс ОСОБА_3 наказу № 911/1771/13 від 04.10.2013, виданого господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ „Секвойя Плюс на користь ТОВ „Кутик боргу в розмірі 80 931,14 грн, не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 40781710 та зняття арешту з майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 72-А; ідентифікаційний код 36106559) у межах виконавчого провадження № 40781710.

3. Зобовязати Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області передати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 72-А; ідентифікаційний код 36106559) ОСОБА_3 наказ № 911/1771/13 від 04.10.2013, виданий господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ „Секвойя Плюс на користь ТОВ „Кутик боргу в розмірі 80 931,14 грн, винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 40781710 та зняти арешт з майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 72-А; ідентифікаційний код 36106559) у межах виконавчого провадження № 40781710.

4. Копію ухвали надіслати відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції (08132, м. Вишневе, вул. Л. Українки, 86).

Суддя П.В.Горбасенко