Ухвала суду № 59378390, 01.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

01 серпня 2016 року м. Київ П/800/410/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій і бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені у статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 5 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів незаконним повністю або в окремій його частині;

2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії;

3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.

Визначений перелік повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції є вичерпним.

Вимогам позовної заяви про зобов'язання вчинити певні дії має передувати вимога про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача з відповідним правовим обґрунтуванням. При цьому, позовні вимоги про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача мають бути пов'язані з вимогами про зобов'язання вчинити його певні дії.

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вищевказаним положенням законодавства.

Виходячи з положень, передбачених частинами першими статті 2, статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, викладених у пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень, в тому числі частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій. Адже відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За формою і змістом адміністративний позов має відповідати вимогам статей 105 та 106 КАС України. Зокрема, позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; та містити інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин (частини третя, четверта статті 105 КАС України).

Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначає в чому полягає порушення його особистих прав, свобод та інтересів з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в межах її повноважень та відповідно відсутнє правове обґрунтування позовних вимог у цій частині. Також в ній відсутній зміст позовних вимог, а саме: прохання позивача до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в межах її повноважень, визначених Конституцією та законами України і бажаний для позивача спосіб захисту судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 106, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною другою статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, тобто 551,20 грн.

В матеріалах позовної заяви відсутні докази, які б свідчили про таке матеріальне становище позивача, за якого він позбавлений можливості сплатити 551,20 грн судового збору.

Отже, позивач при зверненні до суду не довів тієї обставини, з якою чинне законодавство пов'язує звільнення від оплати або відстрочення сплати судових витрат, тому заявлене ним клопотання не підлягає задоволенню.

За правилами частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій і бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк до 19 серпня 2016 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

4. Повідомити ОСОБА_1 про необхідність сплати судового збору в розмірі 551,20 грн за реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)» та надання до суду оригіналу документу про його сплату.

5. Попередити ОСОБА_1, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук