Ухвала суду № 59378338, 29.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 липня 2016 року м. Київ К/800/14292/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пилипчук Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2015

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015

у справі №826/7382/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Таліос”

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 (повний текст виготовлено 11.12.2015) Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві подано 23.05.2016 (згідно з відтиском штемпелю канцелярії суду), тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому подано заяву про поновлення строку касаційного оскарження.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 відмовлено Державній податковій інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги. Цією ж ухвалою касаційну скаргу було залишено без руху у зв’язку з невиконанням вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України (до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору) та надано строк для усунення вказаних недоліків до 29.06.2016. Вказані в ухвалі недоліки вчасно усунуті.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 касаційну скаргу відповідача залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України (необхідно було вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, оскільки наведені підстави для поновлення строку не були визнані поважними) та надано строк для усунення недоліків: протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали від 15.06.2016 Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві надіслано заяву від 25.07.2016 про поновлення строку касаційного оскарження, яка обґрунтована відсутністю можливості у податкового органу для сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Зі змісту положень ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що питання щодо звільнення від сплати судового збору суд вирішує на власний розсуд в кожному окремому випадку за результатами оцінки наведених у відповідному клопотанні підстав.

Неодноразове звернення до суду з клопотаннями про звільнення від сплати судового збору, обґрунтованих ідентичними підставами, свідчить лише про відсутність наміру своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження та зловживання процесуальним правом на звільнення від сплати судового збору.

Податковий орган не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суддя-доповідач зазначає, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними.

Керуючись частиною четвертою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Пилипчук