Ухвала суду № 59378184, 26.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2016 р. м. Київ К/800/14366/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Островича С.Е.,

Степашко О.І.,

за участю секретаря - Корецького І.О.

та представників сторін:

від позивача - Гончаров Д.І.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробниче підприємство «Криворіждорвибухпром»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016

у справі № 804/16238/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробниче підприємство «Криворіждорвибухпром»

до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняте Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001132205 від 03.07.2015 про нарахування ТОВ «Спеціалізоване виробниче підприємство «Криворіждорвибухпром» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 2 176 617,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1 088 308,92 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Глубур-Сервіс», ТОВ «Промислові Екотехнології», ПП «Спецконтакт» за листопад 2014 року, з ТОВ «Глубур-Сервіс», ТОВ «Промислові Екотехнології», ТОВ «Промрудмаш», ТОВ «Лара Груп», ТОВ «Танет-Груп», ТОВ «ДГ» за грудень 2014 року, з ТОВ «Теана», ТОВ «Надал Груп», ТОВ «Джей.АР.СІ.-Україна» за січень 2015 року та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у зазначених контрагентів за перевіряємий період, за результатами якої складено акт від 21.05.2015 №315/22.05/34440022, в якому встановлено порушення позивачем вимог:

п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок не підтвердження реальності здійснення операції придбання послуг у постачальників, встановлення формування штучного ризикового податкового кредиту підприємств постачальників, недостатньої кількості кваліфікованих трудових ресурсів та матеріальних ресурсів у контрагентів-постачальників, які свідчать про неможливість здійснення фінансово-господарської діяльності, ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» завищено суму податкового кредиту на 2 176 617,84 грн.:

- за листопад 2014 року на 58 550,40 грн., в тому числі по постачальникам: ТОВ «Промислові Екотехнології» на суму 58 550,40 грн.;

- за грудень 2014 року на 165 067,20 грн., в тому числі по постачальникам: ТОВ «Промислові Екотехнології» на суму 78 067,20 грн., ТОВ «Танет-Груп» на суму 43 500,00 грн., ТОВ «ДГ» на суму 43 500,00 грн.;

- за січень 2015 року на 1 953 000,24 грн., в тому числі по постачальникам: ТОВ «Теана» на суму 1 302 000,24 грн., ТОВ «Надал Груп» на суму 651 000,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001132205 від 03.07.2015 про збільшення ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за основним платежем на суму 2 176 617,84 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 088 308,92 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з реальності здійснення позивачем господарських операцій з придбання товару та виконання контрагентами робіт, та, як наслідок, правомірне формування податкового кредиту за рахунок сплаченого ПДВ по господарським операціям з придбання товарної продукції та відсутність в діях позивача порушень податкового законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку не підтверджують реальності здійснення договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, беручи до уваги наступне.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Теана», ТОВ «Танет-груп», ТОВ «Надал Груп», ТОВ «ДГ» на виконання договорів про надання послуг та додаткових угод до них підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами на виконання робіт, векселями, податковими накладними. Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промислові Екотехнології» на виконання укладеного договору підтверджується також рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарських операцій не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2016.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробниче підприємство «Криворіждорвибухпром» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 залишити в силі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)О.І. Степашко