Ухвала суду № 59378171, 21.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2016 року м. Київ К/800/16376/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Головчук С.В., Кочана В.М.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року

у справі № 806/123/16

за позовом ОСОБА_1

до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції

про визнання дій неправомірними, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції про визнання неправомірними дії щодо доступу 25 грудня 2015 року біля 17 год. 30 хв. до робочого місця адвоката ОСОБА_1, розташованого за адресою: м.Житомир, вул.Велика Бердичівська 67, до адвокатської таємниці та її розголошення шляхом опису, перевірки наявних документів та опечатування майна, яке належить адвокату та знаходження на робочому місці адвоката невідомих осіб, зокрема працівників поліції, без відповідного допуску.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі, ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до договору оренди нерухомого майна від 01 квітня 2010 року № 1048 та внесених змін до нього від 24 березня 2011 року, приміщення площею 123,7 кв.м. по вул. В.Бердичівська 67 в м. Житомир, орендоване Кооперативом «Ритм» по виготовленню радіоелектроної апаратури у Комунального підприємства «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради.

Кооператив «Ритм» по виготовленню радіоелектронної апаратури здав в суборенду частину орендованого ним приміщення ОСОБА_1 згідно договору укладеного 15 липня 2012 року між сторонами, позивач отримав у безоплатне тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення площею 123,4 кв.м, яке розташоване в будинку № 67 по вул. В.Бердичівська м. Житомир для здійснення адвокатської діяльності строком на 11 календарних місяців.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26 червня 2015 року у справі № 906/645/15 зобов'язано кооператив «Ритм» по виготовленню радіоелектронної апаратури звільнити приміщення, що знаходиться за адресою вул. В.Бердичівська, 67, м. Житомир та передати його за актом комунальному підприємству «Агентство з управлінням майном» Житомирської міської ради та балансоутримувичу комунальному підприємству «Виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство № 16» .

На примусове виконання вказаного рішення видано наказ Господарського суду Житомирської області від 16 липня 2015 року № 906/645/15.

На виконання вказаного наказу, державним виконавцем Корольовського ВДВС 27 липня 2015 року відкрито виконавче провадження №48215879 та 07 жовтня 2015 року залучено працівників міліції з метою забезпечення охорони громадського порядку при звільненні приміщення в м. Житомир по вул. В. Бердичівська 67.

В подальшому, у зв'язку із невиконанням наказу №906/645/15 Господарського суду Житомирської області в добровільному порядку, Корольовським ВДВС направлено вимогу № 27495 учасникам виконавчого провадження, в якій зазначено про проведення виконавчих дій щодо звільнення приміщення 25 грудня 2015 року о 16 год. 30 хв.

З акту державного виконавця та акту приймання-передачі приміщення, наказ №906/645/15 виконано в повному обсязі 15 січня 2016 року, а саме: звільнено і передано Комунальному підприємству «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради та балансоутримувачу Комунальному підприємству «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16» приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 67, площею 123,7 кв.м.

Постановою від 27 січня 2016 року виконавче провадження з виконання наказу №906/645/15 Господарського суду Житомирської області закінчено.

Вимогами статті 11 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Частиною 1 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі.

Відповідно до статті 78 цього Закону, виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.

Таким чином, відсутність особи в приміщенні, яке підлягає звільненню, на момент проведення виконавчих дій, не є перешкодою для їх проведення, більш того, за таких умов державним виконавцем описується наявне майно, що і було зроблено відповідачем та не заперечується позивачем. Закон не містить будь-яких виключень щодо порядку проведення виконавчих дій зі звільнення незаконно займаного приміщення для певних категорій осіб, в тому числі і для адвокатів.

Посилання позивача на порушення вимог Кримінально-процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є безпідставними, оскільки слідчі дії та заходи забезпечення кримінального провадження стосовно адвоката не проводились.

Крім того, доказів, про те що працівниками Корольовського ВДВС здійснено розголошення адвокатської таємниці позивачем до суду не надано. Також, не містить такі дані і акт державного виконавця від 15 січня 2016 року про виконання рішення господарського суду та акт приймання-передачі приміщення від 15 січня 2016 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову, оскільки державний виконавець виконуючи наказ Господарського суду Житомирської області №906/645/15, керувався та діяв виключно в межах Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року - без змін.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Головчук

В.М. Кочан